14 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4567/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М, Кондратова І.Д.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді: Бондаренко-Легких Г.П.
від 20.10.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ходаківська І.П.,Ткаченко Б.О., Буравльов С.І.
від 23.01.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес"
про стягнення заборгованості у розмірі 60 703, 77 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адітон" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес" (далі - Відповідач) про стягнення 60 703, 77 грн заборгованості.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2022, залишеним без змін постановою Північний апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі №910/4567/22, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що в матеріалах справи наявна заявка №10 на виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.04.2021, адресована Відповідачем до ФОП Квачко І.Г., якому і було сплачено за транспортно-експедиторські послуги згідно з платіжним дорученням №2175 від 28.04.2021 на суму 64 798, 00 грн. З міжнародної товарної накладної CMR AVC-2002 вбачається, що вантажовідправником є "АйПіЕм Потейто Груп ЛТД" (графа 22). Графа завірена відтиском печатки вказаного підприємства та скріплена підписом. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що було погоджено інший порядок розрахунків за здійснення міжнародного перевезення, ніж той, який передбачений статті 307 Господарського кодексу України. За таких обставин суди дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача 60 703,77 грн.
23 лютого 2023 року Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2022 та постанову Північний апеляційного господарського суду від 23.01.2023.
Перевіривши касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у сумі 2481,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 60 703, 77 грн. Відтак справа №910/4567/22 у розумінні приписів статті 12 ГПК України є малозначною.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України покладається на скаржника.
Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченого підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Позивач зазначає, що касаційна скарга має виняткове значення для нього .
Виняткове значення Позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення порушують права Позивача, що в подальшому робить неможливим захист порушених прав Позивача як перевізника, а також інших суб'єктів господарювання, які надають послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.
Суд зазначає, що доводи Позивача не містять аргументованих і переконливих обґрунтувань про те, що дана справа є винятковою для останнього, не підтверджені жодними доказами, а зводяться лише до незгоди із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції.
Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Розглянувши доводи, зазначені у касаційній скарзі щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про відсутність обставин, що підпадають під дію підпункту ""в" пункту два частини три статті 287 ГПК України, за яких Суд міг би визнати справу №910/4567/22 такою, судові рішення у якій можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, з огляду на засади (принципи) господарського судочинства, зокрема, змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №910/4567/22 за касаційною скаргою Позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/4567/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2022 та постанову Північний апеляційного господарського суду від 23.01.2023.
2. Надіслати копії ухвали учасникам справи.
3. Надіслати Позивачу касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова