вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
15.03.2023 Справа № 917/78/23
Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, вул. Європейська, 15, м. Дніпро, 49000 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрооб'єднання фермерських господарств “Еліта” (ТОВ АФГ “Еліта”), с. Бакай, Решетилівський район, Полтавська область, 38423
про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами,
без виклику представників сторін.
Обставини справи: Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрооб'єднання фермерських господарств “Еліта” (ТОВ АФГ “Еліта”) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 20 416,24 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що за результатами проведення габаритно - вагового контролю співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки установлено, що фактична маса транспортного засобу з вантажем складає 52,7 т, що перевищує нормативно допустиму масу на 7,2 т та є порушенням вимог статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
10.02.2020 від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли пояснення (вх. № 1821), у яких зазначає, що здійснення габаритно - вагового контролю транспортного засобу під час рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт та нарахування плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування проведено відповідно до встановленого законом порядку, а відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 1849 від 13.02.2023) проти позову заперечує, посилаючись на сплату штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт перевізником - ТОВ АФГ “Еліта”, передбачене абз. 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому вважає стягнення плати за проїзд притягненням його до відповідальності за одне правопорушення двічі.
Крім того, відповідач вважає, що цей спір має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
Також, відповідач зазначає про необґрунтованість представництва прокурором інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті.
27.02.2023 від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. № 2486), у якій прокурор з вказаною позицією відповідача не погоджується з огляду на різну правову природу застосовуваних у цьому випадку категорій, які обумовлюють різний характер правовідносин між суб'єктами. Зазначає, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, томі спір належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, суд
02.09.2021 на підставі графіку проведення рейдових перевірок Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки в період з 30.08.2021 до 05.09.2021, графіку роботи пересувних пунктів габаритно- вагового контролю в Дніпропетровській області на 2021 рік, направлення на перевірку № 014428 від 27.08.2021 співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів на а/д Н-31.
У пересувному пункті габаритно - вагового контролю а/д Н-31, 28 км + 596 м у Дніпропетровській області проведено габаритно - ваговий контроль автомобіля (тягача) марки VOLVO FH з державним номерним знаком НОМЕР_1 з причепом SCHMITZ SKI 24 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , з маршрутом руху с. Козельщина Полтавської області - м. Дніпро, протяжність маршруту 148 км, яким керував водій ОСОБА_1 , перевізник - ТОВ АФГ “Еліта”.
Під час перевірки транспортного засобу виявлено перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень осьового навантаження на строєну вісь з одиничними шинами, що підтверджується чеком про зважування транспортного засобу та довідкою про результати здійснення габаритно - вагового контролю № 047837 від 02.09.2021.
За результатами перевірки посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 02.09.2021 складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 039935.
На підставі вказаних документів Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки здійснило розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого відстань за маршрутом руху становить 148 км, загальна маса 52,7 т, навантаження на строєну вісь 29,2 т, з яких понаднормативне - 7,2 т, з урахуванням чого плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, склала 639,36 євро.
Станом на 02.09.2021 за офіційним курсом гривні до євро, встановленого Національним банком України, плата становила 20 416,24 грн.
Статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно - правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 у редакції від 25.01.2020 у разі, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Пунктом 28 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”, ставки єдиного збору, в тому числі за проїзд автомобільних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів встановлюються у євро.
Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
За приписами пункту 30 Порядку 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм+Рнв+Рг) х В х К, де:
П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів;
К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового).
Під час перевірки у пересувному пункті габаритно - вагового контролю а/д Н-31, 28 км + 596 м у Дніпропетровській області транспортного засобу - автомобіля (тягача) марки VOLVO FH з державним номерним знаком НОМЕР_1 з причепом SCHMITZ SKI 24 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , з маршрутом руху с. Козельщина Полтавської області - м. Дніпро, протяжність маршруту 148 км, яким керував водій ОСОБА_1 , перевізник - ТОВ АФГ “Еліта”, працівниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлено перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень осьового навантаження на строєну вісь з одиночними шинами - 29,2 т, з яких понаднормативне - 7,2 т, що підтверджується чеком про зважування транспортного засобу та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 047837 від 02.09.2021.
Відповідно до товарно - транспортної накладної № 10 від 02.09.2021 пунктом відправлення є с. Козельщина на Полтавщині, пунктом призначення є м. Дніпро, відстань за маршрутом складає 148 км.
Встановлено, що перевізник ТОВ АФГ “Еліта” не звертався до уповноважених органів з метою отримання дозволу на здійснення перевезення вантажу з перевищенням габаритно - вагових параметрів, тому такий дозвіл не надавався.
Крім того, перевізником ТОВ АФГ “Еліта” перезавантаження транспортного засобу з метою приведення у відповідність вагових параметрів, не здійснювалося.
Отже, працівниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки при здійсненні розрахунку відстані взято до уваги відомості товарно - транспортної накладної №10 від 02.09.2021 та розраховано плату за проїзд за всю відстань маршруту, у тому числі, які перевізник ТОВ АФГ “Еліта” мав намір проїхати.
У зв'язку з тим, що перевищення параметру від нормативу становить 7,2 тони, тобто 32,7 %, то коефіцієнт збільшення плати за проїзд становить КЗ (перевищення вагового параметру на 10 - 40 відсотків).
Отже, згідно з вказаною формою плата за проїзд має становити: 1,44 х 148 х 3 = 639,36 євро.
Перевізника повідомлено про необхідність сплати протягом 30 календарних днів коштів за проїзд великоваговим транспортним засобом з перевищенням нормативних параметрів без відповідного дозволу та подальшого повідомлення Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
Так, з актом № 039935 від 02.09.2021 ознайомлено водія ОСОБА_1 .
Також, Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки направлено повідомлення про внесення плати за проїзд №75135/3.1/24-21 від 13.09.2021 з матеріалами проведення габаритно - вагового контролю на адресу ТОВ АФГ “Еліта”, що підтверджується відміткою про отримання.
Отже, до відома перевізника доведено відомості про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів та нарахування плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування.
Незважаючи на те, що відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 у редакції від 25.01.2020 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, у визначений вище термін перевізником - ТОВ АФГ “Еліта” кошти добровільно не сплачено.
Крім того, за вказаним фактом 02.09.2021 складено акт № 308044 від 02.09.2021 про порушення законодавства про автомобільний транспорт перевізником - ТОВ АФГ “Еліта”.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт перевізником - ТОВ АФГ “Еліта” проведено відділом Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезеки у Полтавській області, про що перевізник повідомлявся листами № 82371/3.1/24-21 від 30.09.2021.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відділом Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області винесено постанову № 189744 від 18.10.2021, якою до перевізника ТОВ АФГ “Еліта” застосовано адміністративно - господарський штраф у розмірі 34 000,00 грн,
Зазначену постанову направлено листом № 87353/3.1/24-21 від 19.10.2021 на адресу перевізника.
Адміністративно - господарський штраф перевізник сплатив повністю.
Відповідач не надав доказів на спростування факту перевищення нормативно - вагових параметрів належним йому транспортним засобом.
Також, відповідач не надав доказів оскарження в установленому Законом порядку дій позивача щодо фіксування відповідного правопорушення та нарахування стягуваної суми грошових коштів.
Отже, позовні вимоги про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортом у розмірі 20 416,24 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що цей спір має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно - господарські штрафи, у тому числі, за перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Предметом позову прокурора є плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортними засобами та іншими самохідними машинами і механізмами, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Водночас, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою на відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Згідно з частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства.
Відповідно до статті 7 Господарського кодексу України Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно - правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно - правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини 1 та 2 статті 216 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 225 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
Визначення розміру заподіяних збитків відповідно до способу, передбаченого підзаконним нормативно - правовим актом, не суперечить чинному законодавству.
Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Також, суд відхиляє твердження відповідача про необґрунтованість представництва прокурором інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеним законом.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтереси держави».
Водночас, аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення порушених інтересів держави, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Водночас, відповідно до п.п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Згідно з частиною 2 статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується; контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію; контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення; контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів; контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України; перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 зі змінами та доповненнями, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пунктом 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та відповідно до покладених завдань Укртрансбезпека здійснює контроль за додержанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, видає в установленому порядку обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно- правових актів з питань безпеки на транспорті, крім морського та річкового транспорту, та здійснює контроль за виконанням таких приписів, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок 1567) визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 3, 4 Порядку 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За приписами пункту 3 Порядку здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок №879), габаритно - ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими органами Національної поліції.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 передбачено, що габаритно - ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно - вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Крім того, пунктом 15 Порядку № 879 визначено, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно - ваговий контроль.
З аналізу наведених положень вбачається, що Державна служба України з безпеки на транспорті має повний обсяг процесуальної дієздатності щодо захисту майнових інтересів держави, оскільки відповідні повноваження передбачені статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пп. 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті та є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Крім цього, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
У постанові від 22.08.2018 у справі № 807/62/16 Верховний Суд, посилаючись на частини 2 статті 19 Конституції України, констатував, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, уповноважений орган фактично має обов'язок, а не право захищати інтереси держави. Зазначене є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб'єктивних прав органу, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Фактично, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та забезпечення належного ресурсу дорожньої інфраструктури загального користування, стосується суспільно значимого питання стягнення заборгованості до Державного бюджету та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, у зв'язку з чим прокурор звертається до суду з позовом щодо захисту інтересів держави.
Вказаний позов стосується питання права, яке становить значний суспільний інтерес, оскільки порушення порядку проїзду великоваговим транспортом дорогами загального користування обґрунтовано спричиняє шкоду, а її невідшкодування державі підриває фінансову можливість забезпечення належної якості доріг та погіршує стан функціонування доріг загального користування іншими учасниками дорожнього руху, впливає на збільшення аварійних ситуацій та дорожньо-транспортних пригод внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття.
Ураховуючи наведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Проте, Державною службою України з безпеки на транспорті не вжито належних та ефективних заходів, порядку, у тому числі шляхом звернення до суду.
Листом Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №108150/3.1/24-21 від 23.12.2021 повідомлено прокуратуру про наявність заборгованості ТОВ АФГ «Еліта» перед Державним бюджетом у сумі 639,36 євро, що еквівалентно 20416,24 грн, за проїзд автомобільними дорогами загального користування.
Водночас, окружною прокуратурою до Державної служби України з безпеки на транспорті та Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки направлялися запити № 04/53-508 вих. 22 від 26.01.2022, № 04/53-507 вих. 22 від 26.01.2022, № 04/53-5343 вих. 22 від 02.11.2022, № 04/53-5342 вих-22 від 02.11.2022, № 04/53-575 вих. 22 від 16.11.2022 у яких повідомлялося про порушення інтересів держави та порушувалося питання про вжиття заходів на захист інтересів держави у судовому порядку.
Однак органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення порушених інтересів держави не вжито, що підтверджується листами Державної служби України з безпеки на транспорті № 1104/86.3/15-22 від 08.02.2022, № 7323/86.3/15-22 від 28.11.2022 та листами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (раніше Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки) № 108150/3.1/24-21 від 23.12.2021, № 9012/83.1/24-22 від 11.02.2022, № 2915/23/23-22 від 07.11.2022.
Вказане свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з цим позовом.
Зазначене свідчить про обізнаність уповноваженого суб'єкта у спірних правовідносинах про вказані факти порушень щонайменше з 02.09.2021 (часу порушення інтересів держави та фіксацією цих порушень в установленому законом порядку) та підтверджується листуванням з уповноваженим суб'єктом у цій сфері з 23.12.2021.
Згідно з наявною інформацією плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 639,36 євро ТОВ АФГ «Еліта» не сплачено, позов до суду з вказаних підстав уповноваженим органом до суду не пред'являвся.
Моніторингом офіційного сайту Державної судової адміністрації України «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень позовів та судових справ про стягнення зазначеної заборгованості не виявлено.
Зважаючи на викладене, аналізуючи джерела загального доступу з питань судової практики та листи уповноваженого органу у цих правовідносинах, встановленим є факт незвернення до суду уповноваженим суб'єктом на захист інтересів держави у цій сфері.
У постанові від 10.08.2021 у справі № 923/833/20 Касаційним господарським судом наголошено, що суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.
Слід зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Крім того, є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
Отже, зазначене свідчить про нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку.
Дослідивши доводи прокурора відносно наявності підстав його звернення до суду з цим позовом, суд встановив, що на виконання вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором при зверненні до суду з позовом належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора.
Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрооб'єднання фермерських господарств “Еліта” (ТОВ АФГ “Еліта”) с. Бакай, Решетилівський район, Полтавська область, 38423 ЄДРПОУ 24389445 на користь Державного бюджету України (одержувач ГУК у Дніпропетровській області/ Дніпр. р-н/; ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) № UA308999980313121216000004079, код класифікації доходів бюджету 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 20 416,24 грн та 2 481,00 грн витрат на сплату судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро СІРОШ