ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2023Справа № 910/21843/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ"
до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"
про стягнення заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, штрафних санкцій та компенсаційних виплат у розмірі 116 603 246,67 грн (з урахуванням заяви про зміну предмету спору від 02.12.2022),
Представники учасників процесу згідно протоколу від 27.02.2023,
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (далі - відповідач, Компанія) про стягнення заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії в розмірі 58 315 270,18 грн, 1 229,47 грн пені, три процента річних у розмірі 368 843,25 грн та 611 202,20 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних обов'язків за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0065-01024 від 07.05.2019.
Ухвалою від 10.01.2022 відкрито провадження за вищевказаною позовною заявою, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання призначити на 26.01.2022.
У підготовчому засіданні 26.01.2022 судом було оголошено перерву до 09.02.2022.
03.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста від Компанії надійшла зустрічна позовна заява до Товариства про розтлумачення пунктів 2.1, 5.1 та 5.9 договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0065-01024 від 07.05.2019, визначивши строки та порядок здійснення оплат.
Ухвалою суду від 08.02.2022 вищевказана зустрічна позовна заява була залишена без руху та встановлений строк усунення недоліків.
18.02.2022 від Компанії через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
19.02.2022 від Товариства надійшла заява про повернення зустрічної позовної заяви.
23.02.2022 ухвалою суду повернуто зустрічну позовну заяву.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573 "Про продовженні воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовженні воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовженні воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Ухвалою суду від 07.06.2022 матеріали справи були скеровані до Північного апеляційного господарського суду, а провадження в цій справі зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 31.08.2022 після повернення матеріалів справи № 910/21843/21 до Господарського суду міста Києва провадження було поновлено, розгляд справи був призначений на 10.10.2022, який у подальшому перепризначений на 29.11.2022 відповідними ухвалами суду від 31.10.2022 та 29.11.2022.
03.11.2022 від Компанії до суду надійшло клопотання про закриття провадження в справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 58 315 270,18 грн, оскільки вказана сума була сплачена відповідачем на користь Товариства.
Відповідачем до суду 28.11.2022 було подане клопотання про зменшення штрафних санкцій на 90 %.
28.11.2022 позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог.
У підготовчому засіданні 29.11.2022 судом була оголошена перерва до 02.12.2022 для надання сторонам часу для визначення розміру позовних вимог з урахуванням проведених Компанією оплат.
Компанією 01.12.2022 до суду були подані заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог.
02.12.2022 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Товариства надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 6 494 072,67 грн основної заборгованості, 1 229,74 грн пені, 12 336 441,72 грн три проценти річних, 97 771 502,81 грн інфляційних втрат за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року.
У підготовчому засіданні 02.12.2022 судом була прийнята заява про зміну предмета позову та вирішено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням поданої заяви, підготовче засідання було відкладене на 23.01.2023. Також у вказаному підготовчому засіданні судом вирішено залишити без розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог через втрату її актуальності для Товариства.
23.01.2023 у підготовчому засіданні судом було залишено без розгляду клопотання відповідача про закриття провадження в справі, оскільки предмет спору був змінений, а доказів сплати заборгованості з урахуванням зміненого предмета Компанією суду не представлено. За наслідками підготовчого засідання судом було вирішено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті в судовому засіданні 27.02.2023. Також у підготовчому засіданні судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження в справі, через відсутність підстав зупинення, передбачених приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Під час судового засідання представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позові, заяві про зміну предмета спору.
Відповідач у свою чергу проти позову заперечував та просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.
Відповідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення у даній справі прийняте в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) балансуючий ринок електричної енергії - це ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії.
Згідно з частиною 3 статті 3 Закону обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.
Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг (частина 2 стаття 2 Закону).
Пунктом 1.3.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Комісія), від 14 березня 2018 року № 307 передбачено, що для суб'єктів обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з оператором системи передачі (далі - ОСП), що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
На виконання пункту 4.2.1 Правил ринку, яким передбачено, що для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування та включення до Реєстру постачальників послуг з балансування, Товариством було подано Компанії письмову заяву на приєднання в цілому до договору про участь у балансуючому ринку.
Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (пункт 1.1 договору про врегулювання небалансів електричної енергії).
Компанією 13.05.2019 було скероване повідомлення, в якому зазначено про те, що Товариство приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку з ідентифікатором договору № 0065-01024 з датою акцептування 07.05.2019.
Враховуючи те, що купівля електричної енергії відповідачем у Товариства здійснювалась у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, до спірних правовідносин мають застосовуватись умови договорів, редакції яких діяли у відповідні періоди виникнення прострочення виконання зобов'язання, а саме діяла редакція договору, затверджена наказом Компанії № 303 від 01.06.2021.
Так, пунктом 1.3 договору передбачено, що за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 договору).
Згідно з пунктом 3.3. договору ОСП зобов'язаний, зокрема, проводити розрахунки з СВБ у порядку та терміни, визначені Правилами ринку.
Виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору (пункт 5.1 договору).
Згідно з пунктом 5 частини статті 52 Закону відповідач відповідно до Правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Відповідно до пункту 7.3.1 Правил ринку Компанія на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити Відповідачу, або суми, що Відповідач зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Разом із тим, у зв'язку із введенням обмежувальних заходів в Україні, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 766 від 08.04.2021 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Постанова № 766).
Постановою № 766 надано обов'язкові до виконання настанови учасникам ринку на період дії в Україні карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено карантин на території України з 19 12.2020 до 31.12.2021.
Відповідно до пункту 8 Постанови № 766 виставлення рахунків за небаланси електричної енергії та балансуючу електричну енергію здійснюється щодекадно протягом місяця або відповідно до окремого рішення ОСП.
Відтак, на період дії карантину відповідач здійснює виставлення рахунків за небаланси електричної енергії не щоденно, а щодекадно.
Законом, Правилами ринку та Постановою № 766 визначено, що обов'язок щодо формування та направлення платіжних документів на щодекадній основі, покладається на Компанію як оператора системи передачі. При цьому, слід наголосити, що відповідач формує та направляє стороні договору про врегулювання небалансів як рахунки на оплату електричної енергії, яка була поставлена Відповідачу, так і рахунки на оплату електричної енергії, яку поставляв Відповідач стороні договору про врегулювання небалансів.
Згідно з пунктом 5.14.10 глави 5.14 відповідач використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ.
Отже, Правилами ринку встановлено, що направлення платіжних документів відповідачем стороні договору про врегулювання небалансів здійснюється через систему управління ринку.
Відповідно до пункту 5.29.4 глави 5.29 Правил ринку для кожного розрахункового місяця здійснюється 3 подекадні розрахунки - один для кожної декади. Подекадний розрахунок здійснюється на п'ятий робочий день після 11, 21 та останнього дня розрахункового місяця.
Таким чином, виходячи зі змісту положень Правил ринку, Компанія зобов'язана виставити стороні договору про врегулювання небалансів платіжні документи (рахунки-фактури) подекадно на 5 (п'ятий) робочий день після 11, 21 та останнього дня розрахункового місяця за кожний день відповідної декади. Платіжні документи, які надсилає Відповідач через систему управління ринком містять інформацію про суми грошових коштів, які повинен сплатити або відповідач, який діє в якості оператора системи передачі за договором про врегулювання небалансів або сторона відповідальна за баланс, тобто позивач. Сума коштів, яка підлягає сплаті або оператору системи передачі, або стороні відповідальній за баланс формується після взаємозаліку вартості поставленої електричної енергії у відповідному дні декади. Вказаний вище порядок виставлення рахунків, підтверджений відповідачем у листі від 06.11.2019 № 01.42919.
Згідно з пунктом 7.7.4 глави 7.7 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку Компанії на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунку.
Аналіз вищевикладених положень Правил ринку дає підстави зробити висновок, що строк для здійснення Відповідачем, як оператором системи передачі, оплати за поставлену електричну енергію для врегулювання небалансів починає обраховуватись не після виставлення рахунку відповідачем в системі управління ринком, а після направлення такого рахунку стороною. Тобто сторона договору про врегулювання небалансів здійснює вивантаження платіжного документу з системи управління ринком, виставленого Відповідачем, з метою звірки даних вказаних в платіжному документі, після чого підписує вказаний платіжний документ та направляє його на оплату Укренерго.
Таким чином, відповідач зобов'язаний оплатити вартість електричної енергії, поставленої йому за договором про врегулювання небалансів протягом 4 (чотирьох) робочих днів з моменту направлення стороною договору (стороною відповідальною за баланс) такого платіжного документа відповідачу як оператору системи передачі.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами правочину Товариство у період з червня 2021 року по жовтень 2022 року поставило, а Компанія прийняла балансуючу електричну енергію, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії: № ВН/21/6-№ 0065 від 30.06.2021 на суму 150 907 805,14 грн, № ВН/21/07-0065 від 31.07.2021 на суму 505 740 705,52 грн, № ВН/21/08-0065 від 31.08.2021 на суму 223 481928,85 грн, № ВН/21/09-0065 від 30.09.2021 на суму 165 693 999,82 грн, № ВН/21/10-0065 від 31.10.2021 на суму 492 732 409,96 грн, № ВН/21/11-0065 від 30.11.2021 на суму 220 673 206,16 грн, № ВН/21/12-0065 від 31.12.2021 на суму 247 189 281,59 грн, № ВН/22/01-0065 від 31.01.2022 на суму 205 268 682,65 грн, № ВН/22/04-0065 від 30.04.2022 на суму 369 211 407,10 грн та № ВН/22/10-0065 від 31.10.2022 на суму 246 644 821,16 грн. Належним чином завірені копії цих документів наявні в матеріалах справи на CD-носіях.
До звернення з даним позовом до суду Товариства та у межах розгляду цієї справи відповідачем було здійснено оплату виставлених рахунків за спірний період.
З урахуванням цих часткових проплат та заяви про зміну предмета позовних вимог, Товариство просило стягнути з відповідача загальну суму основного боргу за неоплату Компанією вартості балансуючої електричної енергії за вказаний період, яка дорівнює 6 494 072,67 грн. Крім суми боргу, Товариство також просило суду стягнути з відповідача пеню, три проценти річних та інфляційні втрат за порушення строку виконання грошового зобов'язання.
Відповідач проти позову заперечував з підстав того, що Товариством не доведено необхідності врегулювання системних обмежень ОСП, що в силу приписів частини 4 статті 75 Закону надає можливість ОСП вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка з метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування. Крім того, відповідач вказував про те, що застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат є без підставним, з огляду на понесені Компанією збитки, завдані військовою агресією російської федерації на території України.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, щодо позову господарський суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У той же час, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за вищенаведеним договором, яка становить 6 494 072,67 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, й останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства до Компанії про стягнення вказаної суми боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Разом із тим судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що останній оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв'язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Як встановлено судом сторони в договорі погодили наступний порядок розрахунків: Компанія здійснює остаточний розрахунок протягом 4 робочих днів з дати направлення відповідних рахунків-фактур відповідачеві.
Умови договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку.
Згідно з частиною 4 статті 75 Закону постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
З наведеної статті Закону вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21.
За таких обставин вказані доводи відповідача є необґрунтованими.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати товару, позивач просив суд стягнути з Компанії три проценти річних у розмірі 12 336 441,72 грн та 97 771 502,81 грн інфляційних втрат, нарахованих у період з 30.06.2021 по 01.12.2022 згідно з наданим розрахунком по кожному місяцю окремо.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013).
При цьому, суд відзначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013.
Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача сум цих компенсаційних виплат підлягають задоволенню.
Також судом був здійснений перерахунок розміру заявлених до стягнення трьох процентів річних, за наслідками якого суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства в частині стягнення трьох процентів річних в повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленої йому балансуючої електричної енергії, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 229,47 грн за період з 30.06.2021 по 01.12.2021.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.8.2 Правил ринку встановлено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до пункту 4.2 договору про врегулювання небалансів у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акта купівлі- продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 відсоток за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Таким чином, розмір пені, який може бути застосований до прострочених грошових зобов'язань Відповідача становить 0,01 відсоток за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а також не перевищує встановленого законом граничного розміру цієї штрафної санкції, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.
Що стосується заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.
Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
При цьому, вирішуючи таке питання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у спірний період, а також розмір заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про відсутність підстав зменшення пені, заявленої до стягнення. При цьому суд відзначає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, а тому вказані компенсаційні платежі не можуть бути зменшені на підставі статті 233 ГК України та 551 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, позовні вимоги Товариства, є обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЬВА ТОЛСТОГО, БУДИНОК 57; ідентифікаційний код 42751799) 6 494 072,67 грн (шість мільйонів чотириста дев'яносто чотири тисячі сімдесят дві гривні 67 копійок) основної заборгованості, 1 229,74 грн (одну тисячу двісті двадцять дев'ять гривень 74 копійок) пені, 12 336 441,72 грн (дванадцять мільйонів триста тридцять шість тисяч чотириста сорок одну) три проценти річних, 97 771 502,81 грн (дев'яносто сім мільйонів сімсот сімдесят одну тисячу п'ятсот дві гривні 81 копійку) інфляційних втрат та 794 500,00 грн (сімсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 15.03.2023.