< Копия >
Іменем України
27.07.10Справа №2а-1649/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >:
головуючого судді - Куімова М.В.;
при секретарі - Євтушенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 < Список > < Позивач в особі > до Севастопольської міської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" < Список >< Відповідач в особі >про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, суд, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ДП «Центр державного земельного кадастру» про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання здійснити державну реєстрацію договору від 12.08.2009 року про встановлення права користування чужою земельною ділянкою для забудівлі. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є власником земельної ділянки №52/4 площею 0,0705 га, яка розташована в АДРЕСА_1. 12.08.2009 року між позивачкою та ОСОБА_2 був укладений договір суперфіція, згідно якого позивачка передала ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою для будівництва на ній споруди. Договори суперфіція належать державній реєстрації, у зв'язку з чим, 26.02.2010 року позивачка звернулася до СФ ДП «Центр державного земельного кадастру» із заявою про реєстрацію договору, проте у здійсненні реєстрації її було відмовлено з тих підстав, що діючим законодавством України не встановлений порядок державної реєстрації права суперфіція. Позивачка вважає відмову у здійсненні реєстрації безпідставною, просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати здійснити реєстрацію договору від 12.08.2009 року.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача Гришина Г.В. у судовому засідання з позовом не погодилася у повному обсязі, просила відмовити.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність третьої особи.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного Кодексу України, право власності ті інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Цивільного Кодексу України, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав. Держателем Державного реєстру прав є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України. Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.
Відповідно до ст. 7 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав: 1) бере участь у формуванні державної політики у сфері реєстрації прав; 2) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав; 3) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності органів державної реєстрації прав; 4) здійснює керівництво та контроль за діяльністю органів державної реєстрації прав; 5) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор); 6) здійснює державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна та підприємство як єдиний майновий комплекс, розміщені на території, що більша, ніж Автономна Республіка Крим, одна область, місто Київ чи Севастополь; 7) затверджує статут державного підприємства - Адміністратора Державного реєстру прав, призначає його керівника; 8) здійснює контроль за використанням та збереженням належного державному підприємству (Адміністратору Державного реєстру прав) майна; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
6) заявлене право вже зареєстровано.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки №52/4 площею 0,0705 га, яка розташована в АДРЕСА_1. 12.08.2009 року між позивачкою та ОСОБА_2 був укладений договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), згідно якого позивачка передала ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою для будівництва на ній споруди. Договори суперфіція належать державній реєстрації, у зв'язку з чим, 26.02.2010 року позивачка звернулася до СФ ДП «Центр державного земельного кадастру» із заявою про реєстрацію договору, проте у здійсненні реєстрації її було відмовлено з тих підстав, що діючим законодавством України не встановлений порядок державної реєстрації права суперфіція. Проте, стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містить такої підстави для відмови у здійсненні реєстрації, як відсутність порядку державної реєстрації права суперфіція, а тому відмова у здійсненні державної реєстрації з таких підстав заборонена.
Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача є протиправною.
Керуючись ст.ст. 71, 76, 94, 99, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати протиправною бездіяльність Севастопольської міської філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру Державного комітету України із земельних ресурсів» щодо реєстрації договору від 12 серпня 2009 року про право користування чужою земельною ділянкою для забудови, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Зобов'язати Севастопольську міську філію Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру Державного комітету України із земельних ресурсів» провести державну реєстрацію договору від 12 серпня 2009 року про право користування чужою земельною ділянкою для забудови, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд м. Севастополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підпис М.В. Куімов
Судді: < підпис > < Суддя >
< З оригіналом згідно >
Суддя < підпис > М.В. Куімов
Судді: < підпис > < Суддя >