№ 2а-3716/10/2370
12.08.2010 р. м. Черкаси
10 год. 15 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі -Руденко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Державна податкова інспекція у Шполянському районі Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 333 грн. 99 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. № 727/98 зобов'язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати податки та збори. Відповідач свій обов'язок не виконував належним чином, внаслідок чого утворився податковий борг в сумі 333 грн. 99 коп.
28.07.2010 року на адресу суду від ДПІ у Шполянському районі надійшов лист, згідно якого позивач позовні вимоги підтримує повністю, розгляд справи просить провести без участі представника позивача.
Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (витяг станом на 06.07.2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Шполянською районною державною адміністрацією Черкаської області 22.07.2008 року. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 04.09.2009 року № 4575/29-040 відповідач взятий на облік платників податків в державній податковій інспекції у Шполянському районі 22.07.2008 року за № 3617.
На підставі заяви ОСОБА_1 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 16.12.2008 року, відповідачу було видано свідоцтво, згідно якого він є платником єдиного податку.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»(№727/98) від 03.07.1998 р. (надалі за текстом -«Указ»), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку
Пунктом другим Указу визначено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно з даними вищезгаданої заяви ОСОБА_1, відповідач обрав в якості виду підприємницької діяльності виготовлення та ремонт м'яких меблів.
Рішенням Шполянської міської ради Черкаської області від 12.04.2007 року № 13-7/V затверджено ставки єдиного податку для фізичних осіб.
Відповідно до цього рішення фізичні особи-підприємці за здійснення виробництва меблів з різних матеріалів та матраців сплачують єдиний податок в розмірі 155 грн., щомісяця.
За даними облікової картки платника податків станом 08.07.2010 року сума заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку за період з листопада по грудень 2009 року з урахуванням переплати становить 295 грн. 57 коп. (155 грн. х 2 місяці -14 грн. 43 коп. сума переплати).
Заборгованість по пені в сумі 38 грн. 42 коп. виникла внаслідок нарахувань пені на основну суму недоїмки за кожен день прострочення її сплати згідно ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача, складає 333 грн. 99 коп. (295 грн. 57 коп. + 38 грн. 42 коп.).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/227 від 24.03.2009 року та другу податкову вимогу № 2/337 від 30.04.2009 року.
Вказані податкові вимоги були одержані відповідачем 24.03.2009 року та 12.05.2009 року, відповідно, що підтверджується копією корінця першої податкової вимоги та копією поштового повідомлення №201903.
В зв'язку з несплатою у встановлені строки податкового боргу відповідачем, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава № 8643614 від 15.04.2009 року.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ (далі -Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України, передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Відповідно до пункту п'ятого Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII однією з функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є звернення до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Виходячи із зазначених норм, суд приходить до висновку, що сплата єдиного податку не пов'язана з отриманням доходу, отже єдиний податок відповідачем повинен сплачуватись.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача в сумі 333 грн. 99 коп. не було сплачене у встановлені строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом, який підлягає сплаті.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив єдиний податок, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через державну податкову інспекцію у Шполянському районі Черкаської області (20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Леніна, 16, ідентифікаційний код 34118033) податковий борг з єдиного податку в сумі 333 (триста тридцять три) грн. 99 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий С.О. Кульчицький