№ 2а-3450/10/2370
11.08.2010 р. м. Черкаси
08 год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі - Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Білоуса В.Ю. (за довіреністю),
представника відповідача -Миронової Т.С. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом прокурора Придніпровського району м. Черкаси в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
Прокурор Придніпровського району м. Черкаси звернувся до суду в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Черкаси з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6120 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95. Внаслідок цих порушень до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції, які ним сплачені не були.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, у задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Черкаси просив відмовити повністю з підстав зазначених у запереченнях на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 23 листопада 1995 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний номер 22810515.
25.09.2008 року співробітниками Державної податкової адміністрації в Житомирській області було здійснено перевірку зали гральних автоматів по вул. Вітрука, 13, в м. Житомир, що належить відповідачу. За результатами перевірки складено акт № 002988 від 25.09.2008 року.
За даними зазначеного акта перевірки в залі надавались послуги на 18 гральних автоматах, які були підєднані до електромережі та знаходились в робочому стані. Гральні автомати на момент проведення перевірки були не фіскалізовані та не опломбовані.
Судом встановлено, що на момент проведення перевірки відповідач здійснював діяльність у сфері грального бізнесу на території України за отриманою ліцензією та торговими патентами у відповідності до чинного на той момент законодавства.
За результатами проведеної перевірки позивачем було встановлено порушення відповідачем п. п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95.
На підставі зазначеного акта перевірки та п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95 державною податковою інспекцією у м. Черкаси винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача № 0002652303 від 13.10.2008 року на суму 6120 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про скасування вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року, в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»до державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002652303 від 13.10.2008 року відмовлено.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі -«Закон № 265/95-ВР»). Гральний бізнес належить до сфери послуг, а тому на нього розповсюджується дія Закону № 265/95-ВР.
Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано ст.ст. 15-16 Закону № 265/95-ВР.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 265/95-ВР визначено, що контроль за суб'єктами підприємницької діяльності щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України, шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Стаття 2 Закону № 265/95-ВР визначає реєстратор розрахункових операцій, як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Також цією статтею Закону № 265/95-ВР до електронних контрольно-касових апаратів відносяться торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг).
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та (або в безготівковій формі) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (при продажу товарів) наданні послуг (у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
В той же час, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»від 18 лютого 2002 року № 199, зокрема, п. 1 визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.
Додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами, зокрема, п. 1 визначено, що дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Враховуючи, що гральний автомат це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата, програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично, враховуючи внесення ставки, яка обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу.
Таким чином, використання одного реєстратору розрахункових операцій, який встановлений і використовується в залі, де знаходиться кілька гральних автоматів, що не обладнані фіскальними блоками, є порушенням вимог ст. 3 Закону № 265/95-ВР, виходячи з того, що послуги в даному випадку надаються не залою гральних автоматів, а самим пристроєм (обладнанням).
Суд також зазначає, що на території України у сферах, визначених Законом № 265/95-ВР, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (частина 1 ст. 12 цього Закону).
Статтею 11 Закону № 265/95-ВР встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 7 лютого 2001 року № 121, зокрема, відповідно до п. 6 Додатка до цієї постанови, переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій мало бути здійснене до 31 грудня 2006 року.
Суд звертає увагу, що починаючи з 1 липня 2008 року Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій в розділі 3 містить модель реєстратора під назвою «Фіскал»сфера застосування якого -казино, зали гральних автоматів, фіскалізація гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів.
За таких обставин, працівниками податкової служби правомірно зафіксовані порушення вимог Закону № 265/95-ВР.
Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена ст. 17 цього Закону, зокрема, п. 2 зазначеної статті визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до ст. 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
З урахуванням викладеного та враховуючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.02.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2010 року у справі №2-а-3035/08, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 за N 268/5459.
Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.
Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача до державної податкової інспекції у м. Черкаси становить 6120 грн., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(18002, м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 20, ідентифікаційний код 22810515) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код 34503595) штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6120 (шість тисяч сто двадцять) грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий С.О. Кульчицький