копія
25 серпня 2010 р. справа № 2а-6545/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання- Бабаніної О.В.
представника відповідача - Сергієнка В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові про зобов'язання вчинити дії ,-
Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі звернулося до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові про зобов'язання прийняти до відшкодування суми витрат управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі на виплату та доставку державної адресної допомоги в розмірі 2054 грн. 12 коп. та підвищення до пенсії в сумі 115 грн. 36 коп., про що скласти та підписати акт звірки розрахунків. Свої вимоги мотивує тим, що позивачем були здійснені витрати на виплату державної адресної допомоги та витрати на виплату та доставку підвищення до пенсії, які і були включені в акт звірки. Відповідачем не визнано та не прийнято до відшкодування загальна сума витрат - 2169 грн. 48 коп. Сума витрат, з якою не погоджується відділення ВД ФССНВВПЗУ в м. Глухові Сумської області, на думку управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі, повинен відшкодовувати позивачу саме відповідач, оскільки, з набранням 1 квітня 2001 року чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105 (далі по тексту - Закон №1105) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівнику, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку, зокрема виплати йому пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було покладено на Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Даний обов'язок, зокрема, визначений статтею 21 Закону №1105. Посилаючись на вищевказане та постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” (далі по тексту -Постанова №265), та постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року №198 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (далі по тексту - Постанова №198) позивач вважає, що державна адресна допомога, виплати якої здійснюються за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державної соціальна допомога, а також підвищення до пенсії, допомога на поховання та витрати на виплату і доставку пенсій, включаються до витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому повинні відшкодовуватися відповідачем.
Позивач в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с.18/. В письмовій заяві, що надійшла до суду, справу просить розглядати без участі його представника /а.с.20/.
Представник відповідача Сергієнко В.П. в судовому засіданні проти позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що виплата державної адресної допомоги, яка передбачена Постановою №265 та підвищення до пенсії, не відносяться до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди. Відповідач пояснив, що акт звірки підписаний відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року №5-4\4 (далі по тексту -Порядок). При цьому, на думку відповідача, Порядок визначає механізм відшкодування Пенсійному фонду України понесених витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України саме на централізовану рівні, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно акту щомісячної звірки за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Глухові Сумської області не визнало та не прийняло до відшкодування суму щомісячної адресної допомоги - 2022 грн. 56 коп., суму витрат з виплат і доставки пенсій - 31 грн. 56 коп., суму виплачених витрат на виплату підвищень до пенсії - 113 грн. 60 коп., суму витрат з виплати і доставки пенсій - 1 грн. 76 коп.
Дані обставини підтверджуються поясненнями представника відповідача та копією акта звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року, копіями списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв"язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з листопада 2009 року по лютий 2010 року, таблицею розбіжностей.
Відповідно до п.п. “г” та “д”п.1 ч.1 ст.21 Закону №1105 у разі настання страхового випадку страховик, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
В той же час, частиною 16 статті 34 Закону №1105 передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання здійснюється відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. У випадку, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг згідно ст. 24 зазначеного Закону між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Однією з підстав обґрунтування правомірності своїх вимог, позивач, вказує саме на цю норму. Враховуючи зазначене, Постанову №265, Постанову №198, положення Порядку, позивач вважає, Закон №1105 поширюється в тому числі на категорію інвалідів щодо відшкодування витрат на виплату пенсій, по яким виник спір, а тому обов'язок по відшкодуванню органу Пенсійного фонду суми витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги, а також витрат на виплату підвищення до пенсії, покладено саме на Фонд соціального страхування.
Але суд не погоджується з даною позицією позивача, оскільки управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі помилково ототожнює обов'язок Фонду соціального страхування щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку з обов'язком нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги, а також підвищення до пенсії особам, яким призначено пенсії по інвалідності. Норми Закону №1105, що є спеціальними нормами, які регулюють відносини державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема стаття 21, не передбачає таких витрат Фонду як виплата щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії особам, яким призначено пенсії по інвалідності.
Також пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1105 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Постанови №265 та Постанови №198 суперечать приписам Закону №1105, а тому застосовувати їх не можна, до того ж в них не передбачено самого порядку відшкодування даних витрат. Згідно п. 6. Прикінцевих положень Закону №1105 до прийняття відповідного закону, до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Крім того, необхідно зазначити, що Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Таким чином, відповідно до Порядку остаточне питання відшкодування сум вирішується на центральному рівні, тобто не між сторонами по справі. Підписання акту звірки є правом сторін.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові прийняти до відшкодування суми витрат управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі на виплату та доставку державної адресної допомоги в розмірі 2054 грн. 12 коп. та підвищення до пенсії в сумі 115 грн. 36 коп., є безпідставною та знаходиться поза межами прав управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові про зобов'язання прийняти до відшкодування суми витрат управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі на виплату та доставку державної адресної допомоги в розмірі 2054 грн. 12 коп. та підвищення до пенсії в сумі 115 грн. 36 коп., про що скласти та підписати акт звірки розрахунків -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/ С.О. Бондар
Повний текст постанови виготовлений 27 серпня 2010 року.
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно:
Суддя С.О. Бондар