Постанова від 25.08.2010 по справі 2а-3428/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3428/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Коробовій А.В.,

за участю:

представника позивача - Осауленко О.О.,

представника відповідача - Мовчан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання податкового повідомлення -рішення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промсервіс Україна" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0006581503/0/2184 від 07.07.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем: орендна плата за земельну ділянку на загальну суму 907 072,62 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за результатами документальної невиїзної перевірки, оформленої актом від 22.06.2010 року № 3246/15-227/33357405, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією зроблено висновок про заниження позивачем суми орендної плати за землю у зв'язку із порушенням ст. 21 Закону України «Про оренду землі»і внесенням протягом 2008 -2010 років щомісячної орендної плати в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі замість 3 %. Позивач не згоден із вказаним висновком, посилаючись на те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін договору оренди, натомість додаткові угоди між орендарем та орендодавцем в частині зміни розміру орендної плати укладені не були, судового розгляду щодо зміни умов договорів оренди землі також не було, тому до укладення та вступу в дію додаткових угод до договорів оренди землі із зміною розміру орендної плати позивач не мав підстав здійснювати виплати орендної плати із застосуванням нових ставок. Зазначав також, що зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати у трикратному розмірі земельного податку, були внесені п. 8 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 був визнаний неконституційним, а після цього повторно внесені лише Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року № 309-VІ, і поширюють свою дію виключно на договори, укладені після набрання чинності вказаними Законами, натомість укладення договорів оренди позивачем здійснено 15.04.205 року та 20.04.2006 року, тобто до набрання чинності зазначеними Законами.

Крім того, звертав увагу суду на те, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 12.11.2009 року проводилася камеральна перевірка сплати за землю за 2009 року, і первинну скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення, винесене за її результатами, було задоволено, порушень чинного законодавства не виявлено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У запереченнях посилався на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»віднесена до загальнодержавних податків та зборів. Розмір орендної плати визначений ст. 7 Закону України «Про плату за землю», і з 01 січня 2008 року з урахуванням змін, внесених згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року № 309-VІ, повинен був складати не менше трикратного розміру земельного податку (3 % від грошової оцінки землі). Документальною невиїзною перевіркою від 22.06.2010 року було встановлено, що позивачем по двом договорам оренди земельних ділянок комунальної власності орендна плата у 2008-2010 роках нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, у зв'язку з чим констатовано заниження податкового зобов'язання зі сплати орендної плати. За таких обставин Кременчуцькою об'єднаною податковою інспекцією було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006581503/0/2184 від 07.07.2010 року, яким донараховано позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 907 072,62 грн., в тому числі за основним платежем -614 439,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -292 633,16 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс Україна»(код ЄДРПОУ 33357405) зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 28.01.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 359048, довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 252305.

Позивач перебуває на обліку як платник податків у Світловодській об'єднаній державній податковій інспекції, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 20.01.2009 року № 3126, при цьому як платник окремих податків, зокрема, орендної плати за землю, значиться на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції, що підтверджується листом Кременчуцької ОДПІ від 21.08.2010 року № 317/10/10-043, а також витягом з облікової картки позивача щодо орендної плати за землю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс Україна» є орендарем земельних ділянок комунальної власності на підставі укладених із Кременчуцькою міською радою договорів оренди земельних ділянок від 13.04.2005 року (зареєстрований 15.04.2005 року за № 020554800071), та від 12.04.2006 року (зареєстрований 20.04.2006 року за № 040654800128) .

Позивачем було подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік, уточнюючу податкову декларацію за 2009 рік, в яких позивачем самостійно нараховано орендну плату згідно з договорами оренди земельних ділянок за 2008 рік в розмірі 273 188 грн. 52 коп., за 2009 рік -314 713 грн. 18 коп. (з урахуванням уточнення даних), за 2010 рік -333 281 грн. 26 коп.

22 червня 2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено відносно позивача документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в ході якої перевірено правильність нарахування та сплати позивачем орендної плати за земельні ділянки згідно податкових декларацій за 2008, 2009, 2010 роки та договорів оренди земельних ділянок.

За результатами перевірки складено акт № 3246/15-227/33357405 від 22.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 21 Закону України «Про оренду землі»із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року № 309-VІ, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю на загальну суму 614 439,46 грн., в тому числі за:

січень-грудень 2008 року - 268 178,87 грн.;

січень -грудень 2009 року -256 211,99 грн.;

січень -травень 2010 року -90 048,61 грн.

За висновками перевірки вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що орендна плата по 2 договорам оренди земельних ділянок комунальної власності у 2008 -2010 роках позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених 3 % від грошової оцінки землі.

На підставі акту перевірки № 3246/15-227/33357405 від 22.06.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0006581503/0/2184 від 07.07.2010 року, яким ТОВ «Промсервіс Україна»визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 907 072,62 грн., в тому числі за основним платежем -614 439,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -292 633,16 грн.

Позивач не згоден із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню № 0006581503/0/2184 від 07.07.2010 року, суд виходить з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (в редакції, яка діє з 31.03.2005 року, після внесення змін Законом України від 25.03.2005 року № 2505) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч. 1 ст. 17 вказаного Закону сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої регламентований положеннями Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про оренду землі».

Так, ст. 13 Закону України «Про плату за землю»визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Разом з тим, підпунктом 4 п. 8 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-VІ було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»(набрали чинності з 01.01.2008 року), у зв'язку з чим встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів»від 03.06.2008 року № 309- VI частина 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»знову була викладена у редакції, яка передбачала аналогічний мінімальний розмір орендної плати -трикратний розмір земельного податку. Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування -04.06.2008 року та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зазначений Закон неконституційним не визнавався та є чинним на даний час.

Враховуючи викладене, норми податкового законодавства щодо визначення мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності -не менше трикратного розміру земельного податку, діяли з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року (до дня визнання їх конституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008), а також з 22.05.2008 року, тобто протягом всього 2008 року та підлягали виконанню платниками вказаного податку.

З огляду на те, що згідно ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в межах населених пунктів у 2008 році повинен був складати не менше 3 відсотків від грошової оцінки земель.

Перевіркою позивача встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що договори оренди землі, укладені позивачем з Кременчуцькою міською радою, передбачали розмір орендної плати в сумі 1,5 % грошової оцінки землі, а саме:

1) договір оренди земельної ділянки від 13.04.2005 року для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд по виробництву будівельних матеріалів з під'їздною залізничною колією по вул. Флотській, 5, 14 у м. Кременчуці Полтавської області (зареєстровано у Полтавській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах за № 020554800071 від 15.04.2005 року);

2) договір оренди землі від 12.04.2006 року для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд адміністративно-виробничого призначення по вул. Мічуріна, 90 у м. Кременчуці Полтавської області (зареєстровано у Полтавській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах за № 040654800128 від 20.04.2006 року).

Таким чином, зміст вказаних договорів в частині визначення розміру орендної плати в сумі 1,5 % від грошової оцінки землі не відповідав вимогам чинного законодавства у 2008 -2010 роках, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3 % від грошової оцінки земель.

Разом з тим, судом встановлено та не заперечується позивачем, що зміни до вищезазначених договорів в частині розміру орендної плати у 2008 - 2010 роках не були внесені, і позивач при самостійному нарахуванні орендної плати на 2008 -2010 роки у податкових деклараціях виходив із розміру орендної плати по цим договорам -1,5 % грошової оцінки землі.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства платниками податків.

З огляду на те, що у податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008, 2010 роки, уточнюючій податковій декларації за 2009 рік, поданих позивачем до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, позивачем самостійно нараховано орендну плату згідно з договорами оренди земельних ділянок, виходячи із розміру орендної плати в сумі 1,5 % від грошової оцінки землі, в сумах: за 2008 рік - 273 188 грн. 52 коп., за 2009 рік -314 713 грн. 18 коп. (з урахуванням уточнення даних), за 2010 рік -333 281 грн. 26 коп., замість встановленого мінімального розміру - 3 % від грошової оцінки землі, перевіркою констатовано факт заниження розміру орендної плати за 2008 -2010 роки в загальному розмірі 614 439,46 грн. (детальний розрахунок суми заниження орендної плати наявний в акті перевірки № 3246/15-227/33357405 від 22.06.2010 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач у 2008, 2009, січні - травні 2010 року в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі»здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договорам оренди землі в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених Законом 3 % від грошової оцінки, і висновок перевірки про заниження позивачем у зазначеному періоді суми орендної плати за землю на 614 439,46 грн. є законним та обґрунтованим.

Посилання позивача на те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін, суд оцінює критично, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями спеціальних Законів. Тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать вказаним Законам, не можуть застосовуватися.

При цьому суд виходить з того, що податкова політика держави головним чином реалізується через систему оподаткування, яка відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України встановлюється виключно законами України.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.02.2010 року № 5-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте»щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наголошено, що конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях ч. 1 ст. 67, п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України, згідно із якими кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Доводи позивача про те, що зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати у трикратному розмірі земельного податку, внесені п. 8 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року № 309-VІ, поширюють свою дію виключно на договори, укладені після набрання чинності вказаними Законами, суд оцінює критично. Законами, якими внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», фактично встановлено новий розмір податку -орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності, тому він є обов'язковим для всіх платників вказаного податку, незалежно від того, коли був укладений договір оренди та який розмір орендної плати був передбачений у зазначеному договорі.

Посилання позивача на те, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 12.11.2009 року проводилася камеральна перевірка сплати за землю за 2009 року, і первинну скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення, винесене за її результатами, було задоволено, порушень чинного законодавства не виявлено, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12.11.2009 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку лише уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, за результатами якої складено акт № 892. Перевіркою констатовано порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про плату за землю», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки в розмірі 236 034,90 грн. Вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що згідно уточненої декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік (вх.. 94299 від 23.07.2009 року) платником були зняті всі нарахування по звітній декларації, занижуючи цим розмір податкового зобов'язання, яке відповідно до додатку № 1 відомості із договору оренди, складає 236 034,90 грн.

На підставі акту перевірки № 892 від 12.11.2009 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009021503/0 від 23.11.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю в загальній сумі 247 836,65 грн., в тому числі за основним платежем -236 034,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -11 801,75 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11 801,75 грн. Рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про результати розгляду первинної скарги від 27.01.2010 року № 2176/10/25-00 скаргу позивача було задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0009021503/0 від 23.11.2009 року в оскаржуваній частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11 801,75 грн., в іншій частині залишено без змін у зв'язку з не оскарженням.

В ході розгляду первинної скарги позивача було встановлено, що в електронній базі податкової звітності помилково враховано 2 ідентичні уточнюючі декларації позивача, що призвело до задвоєння сум до зменшення, тобто фактично визнано, що позивачем не було допущено порушень при поданні уточнюючої декларації.

З огляду на вищевикладене вбачається, що камеральна перевірка, за результатами якої було складено акт № 892 від 12.11.2009 року, стосувалася уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки за 2009 рік, зокрема, питання зняття позивачем по вказаній декларації усіх нарахувань по орендній платі за земельні ділянки. Питання правильності нарахування та сплати орендної плати в цілому за 2009 рік зазначеною перевіркою не досліджувалося.

За таких обставин, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією правомірно включено дане питання до предмету документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, за 2008, 2009, 2010 роки, результати якої оформлено актом № 3246/15-227/33357405 від 22.06.2010 року

З огляду на встановлені перевіркою від 22.06.2010 року порушення Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією правомірно донараховано позивачу податкове зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 614 439,46 грн.

Згідно пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0006581503/0/2184 від 07.07.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 907 072,62 грн., в тому числі за основним платежем -614 439,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -292 633,16 грн., прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення .

Позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 27 Закону України «Про плату за землю», ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 13, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання податкового повідомлення -рішення недійсним відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 серпня 2010 року.

Суддя Л.О. Єресько

Попередній документ
10954926
Наступний документ
10954928
Інформація про рішення:
№ рішення: 10954927
№ справи: 2а-3428/10/1670
Дата рішення: 25.08.2010
Дата публікації: 01.02.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: