Справа № 2а-11412/08/1570
18 серпня 2010 року колегія суддів Одеського окружного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
суддів -Катаєвої Е.В., Марина П.П.,
при секретарі - Пальоной І.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області, Державного казначейства України про визнання незаконною бездіяльність та стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000 грн., -
Позивач звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що 25.06.1999 року сталося ДТП, внаслідок якого він отримав тяжкі тілесні ушкодження і в подальшому став інвалідом. В порушення вимог ст.97 КПК України кримінальна справа по факту цього ДТП була порушена лише 16.09.1999 року. Позивач вважав, що Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура Одеської області допустила протиправну бездіяльність при вирішенні питання про порушення кримінальної справи по факту ДТП, що призвело до порушення його прав на судовий розгляд у розумний строк. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати незаконною зазначену бездіяльність відповідача. Крім цього, позивач вважав, що незаконною бездіяльністю Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області йому була завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що внаслідок не порушення кримінальної справи у встановлений законом строк він зазнав значних моральних страждань, приниження честі та гідності, був змушений витрачати багато часу на звернення до відповідних органів для вирішення цього питання, у зв'язку з чим порушився звичайний уклад його життя. Моральну шкоду позивач оцінив в 1000000 грн., які просив стягнути з держави на його користь, зазначивши строки виплати, державного виконавця та відділення держказначейства для виплати цієї суми.
Позивач в судове засідання не з'явився. Надіслав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність (а.с. 2-4, 17-20, 159).
Представник Державного казначейства України в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Про причини неявки суду не повідомив. Надіслав суду письмові пояснення з проханням розглянути справу у його відсутність (а.с. 13-15).
Представник Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 206). При цьому додатково пояснив, що прокуратурою не вирішувалося питання щодо порушення кримінальної справи за фактом ДТП, яке відбулося 25.06.1999 року. Це питання вирішувалося Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області. В ході розслідування цієї кримінальної справи було встановлено, що винним у цьому ДТП був ОСОБА_2, який на момент вчинення цього злочину був працівником ДПС ДАЇ, у зв'язку з чим 22.01.2000 року ця кримінальна справа була прийнята до провадження Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою Одеської області.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з наступних підстав.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що у ніч з 25 на 26 червня 1999 року на автодорозі „Одеса-Білгород-Дністровський” сталося ДТП, внаслідок якого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Відповідно до ч.2 ст.112 КПК України по справах про злочини, передбачені ст.215 КК України, досудове слідство здійснюється слідчими органів внутрішніх справ.
Після здійснення дослідчої перевірки, яка здійснювалася співробітниками Білгород-Дністровської роти ДПС ДАЇ, постановою в.о. слідчого Білгород-Дністровського РВ УМВС України в Одеській області Голубенко Д.Н. від 16.09.1999 року за фактом ДТП була порушена кримінальна справа за ознаками ст.215 ч.1 КК України (а.с. 35, 104-110, 112).
Таким чином в судовому засіданні було безперечно встановлено, що кримінальна справа по факту зазначеного ДТП була порушена Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області в межах встановленої компетенції.
Після порушення цієї кримінальної справи Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою Одеської області здійснювався нагляд за її розслідуванням, а після встановлення, що винним у ДТП є ОСОБА_2, який на момент вчинення цього злочину був працівником ДПС ДАЇ, 22.01.2000 року ця кримінальна справа була прийнята до провадження Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою Одеської області, що підтверджується матеріалами наглядового провадження та іншими матеріалами справи (а.с. 72-77, 111, 207-280).
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;.
За таких обставин, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що відповідач Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура Одеської області, діяв у межах наданих йому законом повноважень та у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 в частині визнання незаконною бездіяльність цього відповідача щодо порушення строку порушення кримінальної справи підлягає залишенню без задоволення.
Суд вважає безпідставними доводи позивача про бездіяльність відповідача при порушенні кримінальної справи, оскільки порушення кримінальної справи за ст.215 КК України положеннями КПК України було віднесено до повноважень органів внутрішніх справ, і в ході розгляду справи було встановлено, що питання про порушення кримінальної справи за фактом ДТП за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою Одеської області не вирішувалося.
З урахуванням висновків суду про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання незаконною бездіяльність відповідача, не підлягають задоволенню також вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь за рахунок держави завданої йому такою бездіяльністю моральної шкоди в розмірі 1000000 грн.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що відповідач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування своїх заперечень проти позову, а позивач не довів суду ті обставини на які посилався в обґрунтування заявлених вимог.
Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про прокуратуру”, КК України, КПК України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-72, 86, 159-164 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області, Державного казначейства України про визнання незаконною бездіяльність та стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000 грн. - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий А.Г.Федусик
судді Е.В.Катаєва
П.П.Марин
25 серпня 2010 року