Справа № 2-3304/10
30 серпня 2010 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Шевченко Л. В.,
при секретареві Прохоровій К. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У червні 2010 року ПАТ «Індустріально-експортний банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.07.2008 між позивачем і відповідачем укладено кредитний договір № 466/706957, згідно з яким позивач надав відповідачеві у кредит грошові кошти в розмірі 19 730 дол. США, а відповідач зобов'язався їх прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачеві у строк та на умовах, що передбачені договором.
Проте відповідач порушив свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 27.05.2010 складає 19 727,59 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 156 349,04 грн.
Зважаючи на те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 156 349,04 грн., а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що починаючи з листопада 2008 року суми щомісячних платежів суттєво збільшились внаслідок зміни курсу продажу доларів США. Відповідач отримує свій прибуток у національній валюті України - у гривнях, тому вимушений купувати долари США за гривні, витрачаючи набагато більше, ніж при укладенні договору у зв'язку із істотним збільшенням курсу продажу доларів США.
На момент укладення кредитного договору відповідач керувався стабільною фінансовою ситуацією на валютному ринку та виходив з того, що різке падіння економіки не настане, а прогнозовані зміни за існуючих умов кредитування, можуть бути подолані ним самостійно. Однак зміни умов обслуговування кредиту зумовлені причинами, які відповідач не міг самостійно усунути після їх виникнення при всіх передбачених засобах протидії проявам економічного спаду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 17.07.2008 між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 466/706957, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 19 730 дол. США, а останній зобов'язався повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у договорі (а.с. 5-9). Сторони домовилися, що процентна ставка складає 13,2 % річних (п. 1.4.1 кредитного договору), строк користування кредитом з 17.07.2008 по 16.07.2014 (п. 1.1 кредитного договору). Сторони погодили, що у разі прострочення позичальником сплати процентів, а також прострочення повернення сплати кредиту у терміни, визначені договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 5.2 кредитного договору).
Відповідно до Статуту в редакції від 07.08.2009 ПАТ «Індустріально-експортний банк» є правонаступником АТ «Індустріально-експортний банк (а.с. 47-67). Зміна найменування юридичної особи підтверджується також копією свідоцтва про державну реєстрацію № 306708 (а.с. 13) та копією довідки ЄДРПОУ (а.с. 45-46).
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, зокрема, видав відповідачу грошові кошти у розмірі 19 730 дол. США, що підтверджується випискою з банківського рахунку за 17.07.2008 (а.с. 44) та платіжним дорученням № 1 від 17.07.2008 (а.с. 10).
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідач систематично порушував свої зобов'язання, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, згідно з яким станом на 27.05.2010 його заборгованість за кредитним договором складає 156 349,04 грн., з яких 120 858,70 грн. - поточна заборгованість по кредиту; 16 086,11 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 1 606,80 грн. - поточна процентна винагорода; 15 267,97 грн. - прострочена процентна винагорода; 2 529,47 грн. - пеня (а.с. 12, 41-43).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений та завірений відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Сторони погодили, що банк надає позичальнику кредит строком до 16.07.2014. Позичальник повертає кредит банку щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з Графіком погашення заборгованості за кредитним договором (Додаток № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною).
Відповідно до ст. 1052 ЦК України, положення якої згідно з ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. п. 3.2.5, 3.2.6 кредитного договору у разі несплати позичальником заборгованості за кредитом (частиною кредиту) та/або процентів за користування ним протягом 30 днів, банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати процентів та штрафних санкцій. Невиконання зобов'язання по повному погашенню простроченої заборгованості в строк до 30 днів з дати направлення повідомлення, дає право банку вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені. У цьому випадку банк направляє позичальнику та/або поручителю вимогу про дострокове погашення кредиту в повній сумі та нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів, пені.
У зв'язку з тим, що у відповідача виникла прострочена заборгованість, позивач попереджав його про необхідність її погашення, зокрема, вимогою від 26.11.2009 № 24/1-4921 (а.с. 11), однак відповідачем взяті на себе зобов'язання не виконані.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню.
З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1563,49 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 599, 610, 612, 625, 1052, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» заборгованість за кредитним договором № 466/706957 від 17 липня 2008 року в сумі 156 349 гривень 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» судовий збір у сумі 1563 гривні 49 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий