Справа № 2-2504 /10
16 серпня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого судді - Коробенко С.В.
при секретарі - Бусленко А.А.
розглянувши у відкритому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод», про стягнення матеріальної допомоги,
У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод» про стягнення матеріальної допомоги у зв'язку з виходом на пенсію.
Свої вимоги мотивує тим, що 05.02.2010 року згідно наказу №13-К Позивач була звільнена з роботи в Акціонерному товаристві «5-й Київський Авторемонтний завод» згідно ст.38 Кодексу законів України про працю, в зв'язку з виходом на пенсію по досягненню пенсійного віку.
Наказом № 13-К Відповідач зобов'язувався виплатити Позивачу вихідну допомогу в зв'язку з виходом на пенсію згідно з гарантіями передбаченими Колективним договором. Зокрема, абз.2 п.6.6. Колективного договору Акціонерного товариства «5-й Київський Авторемонтний завод» передбачено надання грошової допомоги в зв'язку з виходом на пенсію в розмірі залежному від стажу роботи в акціонерному товаристві. Відповідно до кількості відпрацьованих років роботи в товаристві, розмір належної Позивачу грошової допомоги повинен складати два середніх місячних оклади, тобто 4284 грн 05 коп.
Проте при звільненні з роботи Позивачу не було виплачено цю суму вихідної допомоги, а керівництво відповідача відмовляється спілкуватись з приводу виплати. У зв'язку з цим Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену суму матеріальної допомоги.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник Відповідача проти позову заперечував, наполягаючи на тому, що 12 січня 2010 року на спільному засіданні адміністрації та профкому АТ «5-й КАРЗ» у зв'язку з несприятливою економічною ситуацією на підприємстві та економічною кризою в країні в цілому, для збереження чисельності працівників та своєчасного отримання ними заробітної плати, було прийнято рішення про те, щоб кошти на формування бюджету видатків по розділу VI Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом АТ «5-й КАРЗ» на перше півріччя 2010 року не виділяти за винятком обов'язкових передбачених законами України видатків та платежів, про що складено протокол №1 від 12 січня 2010 р.
Заслухавши пояснення Позивача, представника Відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з травня 1991 року працювала на різних посадах в 5-му Київському авторемонтному заводі.
05.02.2010р. ОСОБА_1 наказом №13-К була звільнена з заводу з посади старшого інспектора відділу кадрів. (а.с.4)
У відповідності до зазначеного наказу ОСОБА_1 буза звільнена згідно ст.38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію з виплатою вихідної допомоги згідно колдоговору та виплатою грошової компенсації за невикористані 117 календарних днів щорічної відпустки.
Розділом VI Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом АТ «5-й КАРЗ» передбачені соціальні пільги та гарантії, забезпечення культурного, медичного обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку працівників.
Так, згідно п.п.6.6. Договору Сторони домовились надавати грошову винагороду у зв'язку з виходом на пенсію працівникам зі стажем роботи від 15 до 25 років в розмірі 2 середніх місячних окладів або тарифних ставок.
Як вбачається з розрахункових листів ОСОБА_1 за січень та лютий 2010 року, грошової винагороди у зв'язку з виходом на пенсію їй не виплачено (а.с.6,7). Дану обставину не заперечує і сторона Відповідача.
В матеріалах справи наявна копія протоколу №1 від 12.01.2010р. спільного засідання адміністрації та профкому Акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод», яким ухвалено рішення: кошти на цілі, зазначені у розділі VI Колективного договору не перше півріччя 2010 року не виділяти, за винятком обов'язкових передбачених законами України видатків та платежів.
Відповідно до ст.10 Кодексу законів про працю України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. (стаття 13).
У відповідності до ст.15 КЗпП України колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади.
Стаття 18 КЗпП України передбачає, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Із листа Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації м.Києва №1149 від 20.05.2010р. вбачається, що будь-яких змін та доповнень до Колективного договору Акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод», зареєстрованого за №61-07 від 02.03.2007р., у 2010 році не вносилося.
Таким чином, положення розділу VI Колдоговору є обов'язковими для виконання власником (уповноваженим ним органом), а Протокол №1 від 12.01.2010р. за своїм змістом не може бути підставою для невиконання Підприємством передбачених Колективним договором обов'язків з виплати працівнику грошової винагороду з мотивів відсутності коштів (за загальним правилом).
Судом встановлено, що місячний оклад (тарифна ставка) ОСОБА_1 на посаді, з якої вона звільнилась становила 2100 гривень, а стаж її роботи на підприємстві становить майже 19 років. Таким чином, розмір грошової винагороди, передбаченої Колективним договором, для ОСОБА_1 при її звільненні у зв'язку з виходом на пенсію повинен становити 2400 гривень (2 х 2100).
Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Враховуючи, що Підприємство усі належні суми ОСОБА_1 при звільненні не виплатило, позовні вимоги є частково обґрунтованими на суму в розмірі 4200 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, з Акціонерного товариства «5-й КАРЗ» підлягає стягненню на користь Позивача сума державного мита в розмірі 17,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 38,50 грн.
Окрім того, з Акціонерного товариства «5-й КАРЗ» підлягає стягненню на користь держави сума державного мита в розмірі 34,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 81,50 грн.
Керуючись ст.ст. 10-18, 116 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод» на користь ОСОБА_1 грошову винагороду в розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень .
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 55 гривень 50 копійок.
Стягнути з акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод» на користь держави судовий збір в розмірі 34 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 81 гривні 50 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: