27 лютого 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні за допомогою системи "EasyCon"клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , яке міститься в апеляційній скарзі, про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 120 211 000 400 023 00 від 04 серпня 2021 року стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Біла Церква Київської області, працюючого ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , -
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 19.10.2022 ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої злочином задоволено частково та стягнуто
- з ТДВ СК "Кредо" на користь ОСОБА_8 майнову шкоду в розмірі 44.901 грн. 84 коп.,
- з ТДВ СК "Кредо" на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 2.245 грн. 00 коп.,
- з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 37.755 грн. 00 коп.
У решті позовних вимог відмовлено.
У провадженні вирішена доля речових доказів та стягнуто процесуальні витрати.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_5 11.02.2023 надіслав на електронну адресу до суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку, вказуючи на поважність причин пропуску, оскільки з 01.10.2022 він перебуває на навчанні у Польщі, на проголошенні вироку присутній не був, копія вироку ним отримана не була, а з повним текстом вироку ознайомився лише 16.01.2023 після налагодження зв'язку з його захисником.
Також обвинувачений ОСОБА_5 вказує, що вся кореспонденція направляється на адресу проживання його батьків, однак вирок на поштову адресу - не надходив.
Потерпілий ОСОБА_8 та його представник - адвокат ОСОБА_9 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, неявка яких у судове засідання не перешкоджає розгляду провадження за нормою ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення обвинуваченого та захисника, які наполягали на задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 19.10.2022 стосовно ОСОБА_5 , що пропущений з поважних причин, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання за відсутності підстав для його поновлення, дослідивши матеріали провадження в частині вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження вироку та доводи, які викладені в апеляційній скарзі в цій частині, слід дійти наступних висновків.
Виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК України, вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 19.10.2022 стосовно ОСОБА_5 може бути оскаржений і обвинувачений має право на подачу апеляційної скарги у відповідності з приписами п. 1 ч. 1 ст. 393 КПК України.
За п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На підставі ч. 3 цієї норми закону, строк апеляційного оскарження може обчислюватися з дня отримання особою копії судового рішення, якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України.
З матеріалів досліджуваного кримінального провадження № 120 211 000 400 023 00 від 04.08.2021 випливає, що вирок в ньому ухвалено 19.10.2022 за результатами судового провадження за участі сторін у провадженні, у тому числі, сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_5 і захисників його інтересів - ОСОБА_7 та ОСОБА_10 (а.п. 86-99 т. 2).
Згідно журналу судового засідання від 18.10.2022, у судовому засіданні в означений день брали участь прокурор ОСОБА_11 , представник потерпілого - адвокат ОСОБА_9 , а також обвинувачений ОСОБА_5 та захисник його інтересів - адвокат ОСОБА_7 , коли були проведені судові дебати та вислухано останнє слово обвинуваченого ОСОБА_5 та суд видалився до нарадчої кімнати (а.п. 82-84 т. 2), по виходу з якої, о 10.18 год. 19.10.2022, було проголошено вирок за участю потерпілого ОСОБА_8 (а.п. 85 т. 2).
Копію вироку захисник ОСОБА_7 отримав 19.10.2022 особисто та для вручення обвинуваченому ОСОБА_5 , що підтверджується його власноручно учиненими записами у розписках (а.п. 100, 101 т. 2).
У цей же день копію вироку отримав прокурор і потерпілий.
Як далі вбачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 19.10.2022, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинувачено ОСОБА_5 його оскаржив (а.п. 102-111 т. 2), як і прокурор ОСОБА_11 (а.п. 113-115 т. 2), з дотриманням строку на апеляційне оскарження вироку суду, проте, апеляційна скарга прокурора ухвалою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 12.12.2022 була повернута особі, яка її подала (а.п. 122-123 т. 2), а апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 також повернута на підставі відповідної ухвали від 26.01.2023 (а.п. 135-136 т. 2), як така (а.п. 128-134 т. 2), що в ній не усунуті недоліки, які викладені в ухвалі від 12.12.2022 про залишення її без руху (а.п. 120-121 т. 2).
Отже, сторони у провадженні фактично використовували за власним розсудом процедуру апеляційного оскарження вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 19.10.2022 стосовно ОСОБА_5
13.02.2023 на електронні адреси Дніпровського районного суду міста Києва та Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_5 , в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 19.10.2022 щодо нього (а.п. 140-147, 148- т. 2), тобто з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження вироку.
Як указує обвинувачений ОСОБА_5 в апеляційній скарзі щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження судового рішення, він з 01.10.2022 перебуває на навчанні в Польщі, на проголошенні вироку присутнім не був, копія вироку ним отримана не була, і з судовим рішенням він ознайомився лише 16.01.2023 після налагодження зв?язку з захисником. До цього моменту можливості ознайомитися з вироком у нього не було.
Послався обвинувачений і на те, що вся кореспонденція направляється йому батьками, однак вирок суду на поштову адресу - не надходив.
Попри цьому, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що йому було відомо про ухвалення вироку щодо нього саме 19.10.2022, бо, хоча він і вимушений був поїхати за кордон у зв?язку з навчанням та іншими особистими питаннями, але участь у судових засіданнях він брав, зокрема і 18.10.2022, коли суд видалився до нарадчої кімнати.
У нього- ОСОБА_5 була домовленість з захисником про подачу останнім апеляційної скарги, але коли він-обвинувачений повернувся і дізнався від захисника, що апеляційна скарга останнього відхилена, було прийнято рішення про подачу ним- ОСОБА_5 апеляційної скарги, з використанням обставин того, що він не отримав вирок суду на його чи батьків адресу.
Між тим, твердження обвинуваченого ОСОБА_5 щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження вироку суду щодо нього - не є переконливими.
Так, як вказав ОСОБА_5 , він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а батьки проживають за адресою: АДРЕСА_3 .
Дійсно отримати копію вироку за своєю адресою він - обвинувачений не міг, так як перебував за кордоном, а чи вказував він для листування з ним адресу батьків - з достеменністю вказати не міг.
Водночас, сторона захисту не пояснила, у який спосіб ОСОБА_5 міг спілкуватися з батьками, а з захисником у нього був відсутній зв?язок.
Що стосується даних, які містяться в матеріалах провадження, то як указано в обвинувальному акті, ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , 6-та секція (а.п. 4 т. 1).
За останньою адресою його проживання він і викликався до суду першої інстанції (а.п. 16, 24, 31, 183 т. 1) та брав участь у судових засіданнях.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що набрав чинності одночасно з набранням чинності Закону України "Про затвердження Указу Президента "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, що був у подальшому продовжений як на час розгляду провадження у суді першої інстанції, так і на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У судовому засіданні суду першої інстанції 15.06.2022 ОСОБА_5 брав участь, а надалі, за клопотанням захисника ОСОБА_7 від 27.07.2022, 31.08.2022, 20.09.2022, 06.10.2022 (а.п. 10-11, 22, 32, 64-65 т. 2), ОСОБА_5 20.09.2022, 18.10.2022 брав участь у судових засіданнях в режимі "EasyCon".
Будь-яких клопотань щодо бажання обвинуваченого ОСОБА_5 бути присутнім на проголошенні вироку в режимі "EasyCon" - не було, а висуваючи таку тезу в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_7 будь-яких доказів цьому не надав.
Сам захисник ОСОБА_7 також на проголошенні вироку не був.
Відсутні в матеріалах провадження і дані щодо необхідності встановлення каналу зв?язку з обвинуваченим ОСОБА_5 , крім захисника ОСОБА_7 , через батьків обвинуваченого, які проживають за адресою: АДРЕСА_3 .
Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що, суд першої інстанції, з урахуванням дії на території України воєнного стану, вжив всі можливі заходи щодо забезпечення права ОСОБА_5 брати участь в судових засіданнях, у тому числі в режимі "EasyCon" за клопотаннями сторони захисту, вручивши в день проголошення вироку - 19.10.2022 його копію для передачі обвинуваченому - захиснику ОСОБА_7 , який не повідомляв суд щодо відсутності можливості цього чи вказував на інші контакти зв?язку з обвинуваченим, а отже, обвинувачений набув право на оскарження вироку суду щодо нього саме 19.10.2022.
Приймаючи рішення за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції щодо нього, колегія суддів звертає увагу і рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі "Устименко проти України", де Суд зазначив, що безпідставне поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Такі ж засади випливають і з реалізації норм національного процесуального законодавства, які регламентують порядок поновлення строку на апеляційне оскарження, що узгоджуються з правовими позиціями ЄСПЛ, які сформульовані, зокрема, в рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", де у п. 41 цього рішення Європейський Суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду.
Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Від судів вимагається вказувати підстави такого поновлення.
Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Проте навіть і тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення (принцип res judicata).
Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 19.10.2022 обвинувачений ОСОБА_5 у клопотанні не навів.
Не вказали на такі обставини, щоб заслуговували на увагу, ні він, ні захисник ОСОБА_7 і суду апеляційної інстанції.
Не є такими обставинами і повернення апеляційної скарги захиснику ОСОБА_7 за рішенням суду апеляційної інстанції від 26.01.2023, що оскаржено в касаційному порядку.
За викладеним, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 19.10.2022 щодо нього слід відмовити на підставі приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України з надсиланням апеляційної скарги обвинуваченому ОСОБА_5 з усіма доданими до неї матеріалами згідно норми ч. 5 ст. 399 КПК України.
Керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , яке міститься в апеляційній скарзі, про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 120 211 000 400 023 00 від 04 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду з доданими до неї матеріалами повернути обвинуваченому ОСОБА_5 .
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3