Постанова
Іменем України
Єдиний унікальний номер справи 373/1184/22
Номер провадження 33/824/1180/2023
Головуючий у суді першої інстанції Г. В. Стасенко
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
24 лютого 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бородянського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року про притягнення
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого,
РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , на якого постановою
судді Києво-Святошинського районного суду Київської
області від 26 січня 2022 року було накладено
адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді
штрафу в розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права
керування транспортними засобами строком на один рік
до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП
Постановою судді Бородянського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднано невідбуту частину стягнення відповідно до постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки 19 днів.
Судом встановлено, що 04 липня 2022 року о 10 год 32 хв. на 58 км автодороги М-07 «Київ-Ковель» в Бучанському районі Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку з використанням приладу «Drager Alcotest № 6810, прилад № 0185», результат огляду 0,56 %. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року, яка набрала законної сили 07 лютого 2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і до нього застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погоджуючись з постановою судді від 18.01.2023, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки під час розгляду даної справи суд неповно з'ясував усі фактичні обставини, не дослідив і не дав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами.
Апелянт уважає, що суд першої інстанції не взернув увагу на те, що працівниками поліції було позбавлено ОСОБА_1 права на захист. Зазначив про недотримання працівниками поліції вимог закону щодо проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки він виявив бажання їхати до лікаря - накролога для проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, проте працівники поліції відмовлили йому у цьому. Вказав на невідповідність нормам Конституції України, вимогам Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини існуючої редакції статті 130 КУпАП у частині встановлення відповідальності за відмову від медичного огляду на стан сп'яніння, а тому провадження у цій справі повинно бути закрито за відсутні у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її з викладених підстав. Вину у вчиненому правопорушенні не визнавав.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповвдальності, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказані положення Кодексу повністю кореспондуються з положеннями Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За приписами пункту 1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів проводиться поліцейським лише за наявності у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, в той час, як пунктом 12 цього розділу передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому згідно п.3 Розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності до вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинення правопорушення та прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Так, переглядаючи справу в межах доводів поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №326535 від 04.07.2022, складеним стосовно ОСОБА_1 , у якому зазначено, що останній керував транспортним засобом «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, роздруківкою результатів тесту із застосуванням приладу «Drager Alcotest № 6810, прилад № 0185», результат огляду 0,56 %; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції №470349 та №471017, на яких зафіксована вказана подія, що підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді. Зокрема копією постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року (набрала законної сили 07 лютого 2022 року), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що підтверджує повторність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП протягом року.
Усім зазначеним доказам суд першої інстанції надав належну оцінку та правильно визнав винним ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.9 а) ПДР України та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається згода ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» на місці зупинки, результат огляду становить 0,56 проміле. При цьому, ОСОБА_1 незгоду із результатами огляду не висловлював.
Доводи апеляційної скарги про позбавлення ОСОБА_1 права на захист та відмову поліцейських доставити водія до найближчого медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані, оскіьки вони повністю спростовуються настуним.
Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наявністю ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст. 266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Так із відеозапису вбачається, що причиною зупинки працівниками поліції автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , стало перевищення водієм швидкості руху. За кермом автомобіля перебував водій ОСОБА_1 , який надав відповідні документи. Під час спілкування з водієм поліцейські виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння і запропонували йому пройти відповідний огляд, ОСОБА_1 погодився і пройшов огляд на стан сп'яніння з використанням приладу «Drager Alcotest», результат огляду 0,56 % проміле. ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що напередодні ввечері вживав алкогольні напої. У розмову між водієм та поліцейськими втрутився батько ОСОБА_1 , який повідомляв, що є юристом водія. Поліцейські роз'яснили водію його права, які були зрозумілі ОСОБА_1 , та останній жодних заяв чи клопотань про бажання скористатися правовою допомогою усно чи письмово не заявляв. Його права нібито захищав його батько, який назвав себе юристом, проти чого водій ОСОБА_1 не заперечував. У ході розмови з поліцейськими водій ОСОБА_1 спочатку відмовлявся їхати до лікаря у медичний заклад, а після отримання позитивних результатів «Drager Alcotest» та консультації свого юриста (батька) виявив бажання їхати до лікаря - нарколога для проходження огляду на стан сп'яніння. Поліцейським було роз'яснено, що згідно вимог закону вони доставляють до медичного закладу особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, інші особи мають право проїхати до лікарні самостійно. Далі з відеозапису вбачається, що неодноразово, наполегливо працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в лікарні та запрошують його до службового автомобіля для поїздки в лікарню, але ОСОБА_1 виявивши бажання проїхати до лікарні в службовий автомобіль фактично відмовлявся сідати. Поруч знаходиться батько водія, який називає себе юристом водія, та надає йому консультації, щоб той не сідав до автомобіля один. Очевидним з відео є те, що батько ОСОБА_1 мав зовнішні ознаки сп'яніння, що ним не заперечувалось (його пояснення на початку відео) поводить себе неадекватно обстановці, зневажливо та зухвало, заважає працівникам поліції виконувати свої обов'язки. У подальшому поліцейські знову роз'яснили водію наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та після ознайомлення з протоколом ОСОБА_1 в протоколі написав, що йому було відмовлено в проведенні медичного огляду в лікарні. Працівниками поліції було ще раз роз'яснено водію його права, які були зрозумілі водію.
Отже ОСОБА_1 було роз'яснено право на проходження огляду як на місці події за допомогою приладу Drager Alcotest, так і у лікаря-нарколога у закладі охорони здоров'я у супроводі поліцейських, а також право на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 після проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, не виявляючи незгоди із отриманим результатом, за рекомендацією свого батька виявив бажання їхати у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря, проте не виявив бажання сісти в службовий автомобіль для проїзду до медичного закладу, що фактично позбавило поліцейських можливості доставити його до медичного закладу, про що поліцейським складено відповідний рапорт.
Відтак апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що відеозаписом із нагрудної бодікамери інспектора поліціі зафіксовано обставини викладені в протоколі і він є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху та його фактичну відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Такий огляд за його згодою було проведено працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Реалізувавши своє право керувати автомобілем, ОСОБА_1 тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Отже, вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові судді, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами зазначеними вище. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь - які сумніви у їх достовірності, належності та допустимості.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала із зазначенням всіх необхідних даних. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп'яніння, виявлені працівниками поліції 04.07.2022 у ОСОБА_1 в розумінні п. п. 1, 2, 3, 4 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Особа відносно якої було складено протокол відмовилася від підпису та отримання копії, що відображено працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення. Також у протоколі ОСОБА_1 зазначив, що був тверезим, а працівники поліції відмовили йому у проходженні огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Автомобіль залишено без порушень ПДР, зобов'язався не керувати ним протягом доби.
Частиною 2 статті 19 Конституції України декларовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Уповноважені підрозділи органів Національної поліції наділені владними управлінськими функціями, та вжиття відповідних заходів, а тому оскарження їх дій та прийнятих ними рішень носить публічно-правовий характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку визначеному КАС України.
Жодних доказів на підтвердження оскарження дій працівників поліції ні водій, ні його юрист (батько) апеляційному суду не надали.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що вказуючи на позбавлення водія права на захист ОСОБА_1 самостійно звернувся до суду апеляційної інстанціі із апеляційною скаргою на постанову судді.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо позбавлення ОСОБА_1 права на захист та відмову у доставленні до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння апеляційний суд відхиляє як необгрунтовані та такі, що повінстю спростовуються наявними у матеріалах справи належними доказами.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду викладені у постанові і були б підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 130 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП повністю відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та в своїй сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України та наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного перегляду справи.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді викладені у постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 130 КУпАП апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, про що заявляються вимоги апелянтом в апеляційній скарзі.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі щодо практики Європейського суду з прав людини і правових висновків Верховного Суду, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону та повністю доводять вину водія ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9. а) Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 130 КУпАП, а тому застосування принципу «поза розумним сумнівом» у даній справі є безпідставним та недоречним, оскільки повністю суперечить встановленим судами першої і апеляційної інстанції обставинам справи, які повністю доводять вину водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що йому інкримінується.
Таким чином, переглядаючи справу в межах доводів поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою та такою, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що повністю підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді.
Інших доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного судового рішення та спростовували його висновки апелянтом не наведено.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, та свідчать про намір ОСОБА_1 уникнути відповідальності за повторне вчинення адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Бородянського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Бородянського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Поливач