справа №2-а-421/10
25 серпня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
за участю секретаря - Мазманян Е.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Бородянського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській обл. Петрика Дмитра Анатолійовича про визнання неправомірними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 30 серпня 2010 року.
12 серпня 2010 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04 серпня 2010 року серії АІ № 342245, згідно якої інспектор ДПС Бородянського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській обл. Петрик Д.А. незаконно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддав його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 289,00 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин, суд визнав можливим розглядати справу у його відсутність, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 171-2 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин, суд визнав можливим розглядати справу у його відсутність, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 171-2 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши письмові докази у справі прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою щодо якої її винесено.
В ході судового засідання встановлено, що відносно ОСОБА_1 04 серпня 2010 року було складено протокол про вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме про те, що 04 серпня 2010 року, о 20 год. 44 хв. він, керуючи автомобілем «Опель», д/н НОМЕР_1, в с. Гостомель Київської обл. на 22 км. а/д Київ-Ковель, здійснив рух по тротуару, чим порушив п. 11.13 ПДР України (а.с. 4).
На підставі даного протоколу, інспектор ДПС Бородянського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській обл. Петрик Д.А., виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 289,00 грн. (а.с. 3).
Відповідно до п. 4.1. п. 4.7. інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, одними з функцій ДПС є контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері убезпечення дорожнього руху та здійснення адміністративної діяльності за фактами порушень правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, її узагальнення й аналіз.
Відповідно до п. 2.1. інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, при вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП, працівник міліції згідно із ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 254 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністативного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 11.13 ПДР України. Доводи позивача ґрунтуються на тому, що постанова про адміністративне правопорушення була винесена з порушенням законодавства, однак позивач не обґрунтовує те, що він не вчиняв адміністративне правопорушення, та посилається на ст. 22 КУпАП, яка передбачає, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, що розцінюю, як визнання порушником своєї вини у вчиненні ним правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що в місці руху його авто був відсутній тротуар як такий, та він здійснював рух поруч з асфальтним покриттям і не створював нікому перешкод в русі, через що він просить скасувати зазначену постанову. Зазначені доводи є неоднозначними та не беруться судом до уваги, оскільки відповідно до вимог п. 11.13 ПДР України забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок.
Також, позовна заява містить зауваження з приводу неправильності вчинення інспектором процесуальних дій в частині винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення від 04.08.2010, а саме: в резолютивній частині постанови не зазначений рік народження правопорушника та адреса його проживання, що на думку позивача, може унеможливити її належне виконання. Однак, рік народження та адреса проживання ОСОБА_1 вказані в описовій частині постанови та в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.08.2010, тому суд вважає, що постанова не може бути скасована лише з формальних підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що стягнення накладено правомочним органом та в межах, встановлених Кодексом, а тому проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 6, 7, 8, 9, 10, 14, 71, 86, 159 - 163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 222, 251, 256, 288 КУпАП, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Бородянського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській обл. Петрика Дмитра Анатолійовича про визнання неправомірними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Новак