справа № 2-7405/10
30 серпня 2010 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Горкавої В.Ю.
за участю секретаря Прилуцької Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Печерському районі міста Києва зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплату пенсії, -
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача, просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком у відповідності до ст.40, ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік - 1650, 43 гривень з 01.03.2010, посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо протизаконного застосування у 2010 році при перерахунку пенсії позивача за ч.4 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати за 2007 рік. В обґрунтування своїх вимог позивачка також посилається на те, що є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, подовжувала працювати і, відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.4 ст.42 вказаного Закону, в березні 2010 року звернулась з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197, 91 гривня, а не за показником за 2009 рік - за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, як це передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з чим, позивачка отримує пенсію нижчу, ніж це передбачено вказаним Законом, згідно розрахунку позивачки, з урахуванням показника за 2009 рік, позивачка недоотримує пенсію у розмірі 572,70 гривень.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, надала суду пояснення, посилаючись на викладені в позові та письмових поясненнях обставини, просила задовольнити заявлені вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що дії відповідача з перерахунку пенсії є правомірними, оскільки у зв'язку з визнанням змін, внесених до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40,42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. У зв'язку з цим, перерахунок пенсії проводиться відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28,05.2008 № 530 «Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян» та роз'яснень Мінпраці та пенсійного фонду України від 11.03.2009 щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, який вже склався до винесення рішення КСУ.
Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд надходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, подовжувала працювати і, відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.4 ст.42 вказаного Закону, в березні 2010 року звернулась з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2009 рік - за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з чим позивачка отримує пенсію в розмірі меншому, ніж при перерахунку пенсії за показником за 2009 рік, що не заперечує представник відповідача ./ а.с.9,14-16/.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу,
-2-
набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Підпунктами 9, 10 п.35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Таким чином, доводи представника відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є безпідставними і юридично неспроможними.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
На підставі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини, яка рядно цього закону є джерелом права.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції Суду ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як вбачається з Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачці та на момент розгляду справи, іншого порядку та показників перерахунку, ніж встановлений ст.ст.40, 42 цього Закону, законами України не встановлено.
Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу у 2010 році за показником 2007 року на підставі відповідного листа - роз'яснень Мінпраці та Пенсійного Фонду України, є неправомірним, оскільки такий перерахунок не відповідає та суперечить вказаним вимогам закону, і має наслідком звуження змісту та обсягу прав позивача.
На підставі вищевикладеного, суд надходить до висновку про протиправність дій відповідача з застосування при здійсненні у 2010 році за ч.4. ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунку пенсії за віком позивачці - показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог, а саме щодо проведення позивачці перерахунку та доплати пенсії за віком у 2010 році за ч. 4 ст.42 Закону
-3-
України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням з 01 березня 2010 року показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 54 грн. 00 коп., які складаються з судового збору у сумі 17 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст.40 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6, 10-11, ст.ст.57-60, ст.88, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст.223, ст.292, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва провести ОСОБА_1 перерахунок та доплату пенсії за віком у 2010 році за ч. 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням з 01 березня 2010 року показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 17 (сімнадцяти)грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічно забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцяти семи)грн.00коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Печерського
районного суду міста Києва В.Ю.Горкава