Справа № 2а-10/10/0770
рядок статзвіту - 2.11.1
код - 01
25 серпня 2010 року 14 год. 30 хв. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Андрійцьо В.Д.
при секретарі судового засідання -Повханич Г. П.
за участі:
представника позивача -Мамченко К. О. ( дов. від 12.01.2010 р. )
представника відповідача -Фатули М. М. ( дов. № 1887/10/10-012 від 22.04.2010р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15 грудня 2009 року № 5450002382320/0/15922, -
Позивач юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед»звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень - Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2009 року №5450002382320/0/15922, яким йому зменшено суму заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у травні, червні, вересні 2007 року на 254 206,74 грн., мотивуючи тим, що ним виконано усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування та надано податковому органу всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. А та обставина, що контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не є підставою для позбавлення його, як платника податку, права на відшкодування податку на додану вартість.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, дав аналогічній позовній заяві пояснення, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у запереченнях, зокрема пояснивши, що оскаржене рішення є правомірним та законним, оскільки за результатами зустрічних перевірок по ланцюгу постачання встановлено несплату сум податку на додану вартість до державного бюджету, тобто реально сума спірного податкового платежу до державного бюджету не надійшла, що стало підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачем з 09.12.2009 року по 10.12.2009 року було здійснено невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2007 р., червень 2007 р., вересень 2007 р. за наслідками якої було складено Акт №163/23-2/32784477 від 10.12.2009 року ( а. с. 12-19)
.
Перевіркою підтверджено відсутність підстав для відшкодування позивачу ПДВ за рахунок коштів державного бюджету, оскільки реальна сума спірного податкового платежу до державного бюджету не надійшла.
За результатами вищезазначеного Акту було прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.12.2009 року №5450002382320/0/15922, яким йому зменшено суму заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у травні, червні, вересні 2007 року на 254 206,74 грн., ( а. с. 11 ) правомірність якого і є предметом даного спору.
Відповідно до п. 1.3 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно п. 1.8 зазначеного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.
Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 вказаної статті Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Судом встановлено, що підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивачу послужило реальне ненадходження суми спірного податкового платежу до державного бюджету
Так як, податковим органом за результатами перевірок по ланцюгу постачання ТОВ «КЕС -УА», ПП «Два кольори»та ТОВ «Кубер Трейд»встановлено недекларування та несплату податку на додану вартість до бюджету.
Однак, судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивачем сформовано податковий кредит за спірні періоди на підставі податкових накладних, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Податкова накладна, в свою чергу, є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у складі ціни товару.
Крім цього, як вбачається з вищезазначеного Акту перевірки відповідачем за результатами перевірки підтверджено факт оплати позивачем ПДВ в сумі 254 206,74 грн. на користь ТОВ «КЕС -УА»( ст.3 Акту перевірки),
Перевіркою також не встановлено жодних порушень з боку позивача вимог податкового законодавства.
Таким чином, твердження відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) до виробника є помилковим, з огляду на таке.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).
Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
В зв'язку з цим, посилання податкової інспекції на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників до виробника визнається судом необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.
Заперечуючи проти позову відповідач посилається на Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів держаної податкової служби України при організації та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005 р., однак, такі є внутрішнім документом, розробленим та затвердженим державною податковою службою, і є документи для службового користування. Окрім того, такий по перше не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а по-друге, податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх та відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановлений Законом..
Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.
З врахуванням вищезазначеного суд приходить до переконання що, спірне податкове повідомлення -рішення є протиправним та таке підлягає скасуванню, а отже позов є підставним та підлягає до повного задоволення.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (квитанція № 3663 від 28.12.2009 р.) судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. до стягнення з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області від 15.12.2009 року № 5450002382320/0/15922 , яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» зменшено суму заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у травні, червні, вересні 2007 року на 254 206,74 грн.
3. Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед»(89424, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Розівка , вул. Концівська, буд.40, код ЄДРПОУ -32836226) понесені судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В. Д. Андрійцьо
Повний текст постанови складено та підписано 30.08.2010 року
Суддя В. Д. Андрійцьо