Україна
19 серпня 2010 р. справа № 2а-10083/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Беспалько Г.Г.
представника позивача Баікіна А.В.,
представника третьої особи Дмитрієвої О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі, третя особа - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя, про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782300 від 13.07.2009 на суму 264924,08 грн., -
22.04.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782300 від 13.07.2009 на суму 264924,08 грн. (а.с. 4-7), мотивуючи свої вимоги наступним.
За наслідками перевірки, проведеної 24.06.2009 Жовтневою МДПІ м. Маріуполя, було встановлено порушення позивачем п. 12 ч. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді реалізації паливно-мастильних матеріалів та тютюнових виробів без наявності на місці реалізації накладних на Бензин А-80 - 3566,4л на загальну суму 20507,03 грн., Бензин А-95 - 5345,30л на загальну суму 35813,51 грн., Бензин А-92 - 7043,9л на загальну суму 45433,15 грн., ДП - 4976,37л на загальну суму 27370,03 грн., тютюнові вироби згідно з відомістю залишків. За результатами розгляду матеріалів перевірки начальником ДПІ у Новоазовському районі було прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, з яким позивач не згоден з наступних підстав.
Відповідно до вступної частини Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ - документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (дія Закону поширюється на всі юридичні особи). Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України - основний документ, який визначає порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС.
Приймання нафтопродуктів, привезених автомобільним транспортом, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами за даними ТТН, відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці. Одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП.
У разі відсутності розходжень оператор проставляє час надходження автоцистерни на АЗС та власним підписом в накладній засвідчує її приймання (один примірник ТТН залишається на АЗС, два - повертаються водієві).
На підставі ТТН оператор АЗС оприбутковує прийняті нафтопродукти та робить необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, дані про оприбуткування заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.
Оскільки на підприємстві встановлені робочі зміни, кожного дня о 7-00 на АЗС проводиться перезміна, тобто здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерії служби, а другий залишається на АЗС.
Підприємством зроблені графіки документообігу, графік передачі первинних документів до бухгалтерії з АЗС встановлений щоденно (щоранку разом зі змінним звітом АЗС), тобто на момент перевірки первинні документи були надані до бухгалтерії, а зазначені в них дані були зазначені у журналі обліку нафтопродуктів.
Усі первинні документи (у т.ч. і документи на тютюнові та алкогольні вироби) матеріально відповідальні особи (директори АЗС) здають до бухгалтерської служби підприємства разом з змінними звітами.
Облік руху ППМ на підприємстві та на АЗС забезпечений у відповідності до вимог Інструкції.
Законодавством не передбачено застосування фінансових санкцій за відсутність накладних на місці реалізації товарів.
Просив позов задовольнити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2010 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача залучена Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя (а.с. 105).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову (а.с. 30-33), у яких зазначив, що на момент проведення перевірки позивачем не були надані графік передачі первинних документів до бухгалтерії з АЗС та реєстри переданих разом з змінним звітом АЗС за формою 17 - НП первинних документів. Другий примірник змінного звіту за формою №17-НП, який повинен залишатися на АЗС, на момент проведення перевірки не надано. Також підприємством не були надані журнал обліку надходження нафти, журнал вимірювання нафти, товарні книги кількісного руху нафти. За результатами апеляційного оскарження за скаргою позивача до Державної податкової адміністрації у Донецькій області та Державної податкової адміністрації України спірне рішення залишене без змін. У зв'язку з викладеним просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. За таких обставин та враховуючи положення ч. 4 ст. 128 КАС України. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням наданих ним заперечень проти позову.
Представник третьої особи у судовому засіданні також не визнала позовні вимоги, надала письмові заперечення проти позову (а.с. 110-111), в яких вказала, що п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язує суб'єктів господарювання вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. На момент перевірки не було надано другий примірник змінного звіту за формою № 17-НП, який повинен залишатися на АЗС, товарні книги кількісного руху нафтопродуктів за формою № 31-НП, які повинні вести матеріально-відповідальні особи, як це передбачено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. Посилання позивача на графіки документообігу, які діють на підприємстві, та на те, що на момент перевірки первинні документи були здані до бухгалтерії підприємства не відповідають дійсності, оскільки на момент перевірки позивач не надав графік передачі первинних документів до бухгалтерії з АЗС та реєстри переданих разом зі змінним звітом АЗС за формою № 17-НП первинних документів. Також підприємством не були надані журнал обліку надходження нафти, журнал вимірювання нафти, товарні книги кількісного руху нафти. Факти відсутності вказаних документів були відображені у акті перевірки відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 № 534. Просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, свідків, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» зареєстрована 23.09.2004 Новоазовською районною державною адміністрацією Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи - 33065688, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 294170 (а.с. 10).
На даний час знаходиться у Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою № 02-07/36 з ЄДРПОУ (а.с. 8-9).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» перебуває на обліку в ДПІ у Новоазовському районі, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 23.05.2007 № 23 (а.с. 12).
Згідно з наказом начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Ревенко С.А. № 1217 від 23.06.2009 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» головному державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за розрахунковими операціями Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Ногашу Д.М. та старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за розрахунковими операціями Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Гейману С.К. доручено проведення перевірки ТОВ «Азовнефтепродукт» (ідентифікаційний код 330656880), АЗС за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, 170 (а.с. 34).
23.06.2009 начальник Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Ревенко С.А. видав головному державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за розрахунковими операціями Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Ногашу Д.М. та старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за розрахунковими операціями Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Гейману С.К. направлення №№ 851, 852, згідно з якими з 23.06.2009 по 30.06.2009 їм доручається проведення позапланової перевірки ТОВ «Азовнефтепродукт», ід. номер 330656880, АЗС за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, 170 з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004. Копія цього направлення була отримана 24.06.2009 старшим оператором АЗС Матвєєвим А.В., про що на направленні зроблений відповідний напис (а.с. 35).
24.06.2009 Жовтневою МДПІ м. Маріуполя у позивача на АЗС № 15 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, 170, проводилась перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої був складений акт № 0428/05/81/23/33065688 від 24.06.2009 (а.с. 36-37).
В ході проведення перевірки встановлено реалізацію паливно-мастильних матеріалів без наявності накладної на продукцію на місці здійснення реалізації на АЗС № 15. Перевіркою встановлені залишки ПММ на місці реалізації згідно Х-звіту за 24.06.2009: Бензин А-80 - 3566,4л на загальну суму 20507,03 грн., Бензин А-95 - 5345,30л на загальну суму 35813,51 грн., Бензин А-92 - 7043,9л на загальну суму 45433,15 грн., ДП - 4976,37л на загальну суму 27370,03 грн. Також у крамниці АЗС № 15 у реалізації знаходились тютюнові вироби без накладної.
При перевірці позивача встановлені порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції Закону України № 1776-Ш від 01.06.00 із змінами та доповненнями).
13.07.2009 начальником ДПІ у Новоазовському районі Лобовим В.А. було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782320, яким на підставі вказаного вище акту перевірки встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно ст.ст. 20, 21 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 264924,08 грн. (а.с. 17, 42).
На рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивачем подавалися скарги в порядку адміністративного оскарження, але задоволені вони не були (а.с. 43-44, 45-54).
22.04.2010 ТОВ «Азовнефтепродукт плюс» звернулося до суду із даним позовом (а.с. 4-7).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що ДПІ у Новоазовському районі не доведена правомірність прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон), Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 12 серпня 2008 № 534 (із змінами і доповненнями) (далі - Методичні рекомендації), Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2008 року № 805/15496 (далі Інструкція).
Відповідно до статті 15 Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно зі статтею 16 Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509 визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), у тому числі, перевірок, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Як зазначалося судом вище, згідно з наказом начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Ревенко С.А. № 1217 від 23.06.2009 призначено проведення перевірки ТОВ «Азовнефтепродукт» (ідентифікаційний код 330656880).
Незважаючи на те, що проводилася перевірка ТОВ «Азовнефтепродукт плюс», а не ТОВ «Азовнефтепродукт» (як вказано в наказі, що є порушенням з боку відповідача), наказ приймається судом як рішення керівника податкового органу на перевірку саме позивача, оскільки у наказі вказаний ідентифікаційний код 330656880 - код ТОВ «Азовнефтепродукт плюс».
Наявність повноважень у посадових осіб Жовтневої МДПІ м. Маріуполя на здійснення перевірки підтверджується вказаними вище направленнями.
Відповідно до глави 5 Методичних рекомендацій передбачено, що фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначені при обстеженні приміщень суб'єкта господарювання, під час перевірки відображаються у відомості про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) (далі - Відомість), форму якої наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій.
У Відомості зазначаються назва та код суб'єкта господарювання, адреса, назва й адреса господарського об'єкта, інформація про підставу проведення перевірки, дата та час початку і завершення перевірки, інформація про результати перевірки.
Перед проведенням перевірки у матеріально відповідальної особи береться розписка щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), включення у товарні звіти всіх видаткових і прибуткових документів на цінності. Розписка є невід'ємною частиною Відомості.
Суду надані відповідна відомість та розписка (а.с. 39-40).
Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій за результатами проведення перевірки виявляються та досліджуються факти:
неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку запасів (товарно-матеріальних цінностей) за місцем реалізації та зберігання;
реалізації запасів (товарно-матеріальних цінностей) без документального оприбуткування;
реалізації запасів (товарно-матеріальних цінностей) без застосування реєстраторів розрахункових операцій;
заниження обсягів валового доходу;
завищення суми валових витрат;
заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість;
завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість;
інші порушення.
Разом з тим, в ході проведення перевірки був встановлений факт реалізації паливно-мастильних матеріалів та тютюнових виробів без наявності накладної, що суперечить розділу 5 Методичних рекомендацій та не може свідчити про відсутність обліку товарних запасів.
Пунктом 12 статті 3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, між іншим, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Закон України від 16.07.09 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлюється загальними положеннями Інструкції.
Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Інструкцією встановлено, що облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях об'єму (пункт 10.1.).
Приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності (пункт 10.2.1.).
На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (пункт 10.2.10).
На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП (пункт 10.4.1.).
Пунктом 10.4.2 Інструкції встановлені повноваження операторів АЗС під час приймання-передавання зміни.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС (пункт 10.4.3.).
Враховуючи вищевикладене, фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН та актами приймання), змінними звітами АЗС, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок.
Отже, якщо перевіркою встановлено, що на АЗС не зберігається (відсутній) другий примірник змінного звіту АЗС за формою N 17-НП, це може свідчити про порушення встановленого порядку ведення обліку - пункту 12 статті 3 Закону.
Як пояснив представник позивача, на АЗС № 15 були у наявності ТТН, акти приймання, змінні звіти, журнал обліку надходження нафтопродуктів, які він надав у судовому засіданні, зокрема, змінні звіти, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), акти прийомки-передачі нафтопродуктів, журнал обліку нафтопродуктів, що поступили, по АЗС № 15 за червень 2009 року (а.с. 60-95).
В акті перевірки відсутня інформація про наявність або відсутність другого примірника змінних звітів АЗС № 15 за формою N 17-НП. Доказів відсутності змінних звітів суду відповідачем не надавалося.
Що стосується тютюнових виробів, спеціального нормативного акту, яким би встановлювався порядок обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (АЗС), а не за місцем знаходження самого підприємства (ТОВ «Азовнефтепродукт плюс»), не існує.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено порушення здійснення реалізації паливно-мастильних матеріалів та тютюнових виробів без наявності на місці реалізації накладних, що не може свідчити про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону, тобто про порушення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
В спірному рішенні зазначено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються на підставі статей 20, 21 Закону. В той же час, ці статті закону передбачають відповідальність за різні порушення.
Згідно з статтею 20 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з статтею 21 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідач не з'ясовував, чи ведеться облік товарів на підприємстві.
Розрахунок штрафних санкцій зроблений виходячи із фактичної наявності товару на місці реалізації, що суперечить вимогам статей 20 та 21 Закону, оскільки розмір штрафу розраховується виходячи з вартості не облікованих товарів за цінами реалізації.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
Ні підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі, третя особа - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя, про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782300 від 13.07.2009 на суму 264924,08 грн. - задовольнити.
Визнати недійсним рішення начальника Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Лобовим В.А. про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782300 від 13.07.2009 на суму 264924 (двісті шістдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять чотири) грн. 08 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнафтопродукт плюс» судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 19 серпня 2010 року.
Повний текст постанови складений 23 серпня 2010 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Зеленов А. С.