ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 2-6510/10
( з а о ч н е )
25 серпня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Батрин О.В.
при секретарі Бурлаченко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Білоцерківської Філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди в порядку регресу, -
В липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, мотивуючи тим, що 7 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування транспортних засобів НОМЕР_3 щодо марки автомобіля «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, вигодонабувачем по якому є АКБ «Правекс Банк». 25 вересня 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який керував транспортним засобом марки «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2007 року ОСОБА_2 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ОСОБА_3 на суму 4 081 грн. 18 коп., з яких позивачем сплачено вигодонабувачу по договору страхування 3 106 грн. 35 коп. за вирахування франшизи, вартості зносу деталей та податку на додану вартість відповідно до страхового акту. Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача на його користь 3 106 грн. 35 коп.
До судового засідання представник позивача не з'явився та надав заяву про розгляд справи в його відсутність, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач до судового засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені відповідно до ст. 76 ЦПК України.
Тому, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України розглянув справу у відсутність сторін в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з наступних підстав.
25 вересня 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який керував транспортним засобом марки «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2007 року ОСОБА_2 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді за ст. 124 КУпАП (а.с. 13).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль ОСОБА_3 «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.11-12) та відповідно до висновку № 248 від 10 жовтня 2007 року сума матеріального збитку становить на суму 4 081 грн. 18 коп. (а.с. 16-21).
7 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування транспортних засобів НОМЕР_3 щодо марки автомобіля «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, вигодонабувачем по якому є АКБ «Правекс Банк» (а.с. 6).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦПК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Виконуючи свої зобов'язання, позивач виплатив вигодонабувачу по договору страхове відшкодування в розмірі 3 106 грн. 35 коп. відповідно до страхового акту та платіжного доручення (а.с. 23, 25).
Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», якими передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В зв'язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та позов підлягає задоволенню.
Виниклі правовідносини між сторонами регулюються ст.ст. 979, 988, 993, 1187 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Оскільки при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 51 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що разом складає 171 грн., то вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 988, 993, 1187 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», та ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 88, 224-228 ЦПК України, суд, -
Позов Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Білоцерківської Філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Білоцерківської Філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» суму в розмірі 3 106 грн. 35 коп. та сплачені позивачем судові витрати в розмірі 171 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя