Рішення від 19.08.2010 по справі 2-478-1/10

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-478-1/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Степанової О.С.,

при секретарях - Соколенко М.В., Грінченко У.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Ющенко Віктора Андрійовича, за участю третіх осіб Національної телекомпанії України, Інфіормаційного агентства «Українські новини» про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Президента України Ющенка В.А., за участю третіх осіб Національної телекомпанії України, Інфіормаційного агентства «Українські новини», в якому просить ухвалити рішення, яким: визнати недостовірною розповсюджену Президентом України Ющенком В.А. в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, котрий відбувся 27.12.2009 р. о 13 год. 30 хв., інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей, перебування його у місцях позбавлення волі та конфіскації у нього майна;

зобов'язати Президента України Ющенка В.А. протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення суду в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, у будь-яку неділю вказаного проміжку часу, у час доби з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв., спростувати інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей, перебування його у місцях позбавлення волі та конфіскації у нього майна, оприлюднивши усне повідомлення наступного змісту: «27.12.2009 р. в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, котрий розпочався о 13 год. 30 хв., відбулась трансляція зустрічі Президента України з громадськістю Хмельницької області. Під час вказаної трансляції мною була розповсюджена інформація щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей, перебування його у місцях позбавлення волі та конфіскації у нього майна. Вказана інформація не була мною перевірена та є недостовірною».

20.01.2010 року позивачем було уточнено позовні вимоги, відповідно до яких позивач просив суд в изнати недостовірною розповсюджену Президентом України Ющенком Віктором Андрійовичем в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, котрий відбувся 27.12.2009 р. о 13 год. 30 хв., інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей; зобов'язати Ющенко Віктора Андрійовича, протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення суду в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, у будь-яку неділю вказаного проміжку часу, у час доби з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв., спростувати інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей; зобов'язати Ющенко Віктора Андрійовича оприлюднити особисто, протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення суду в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, у будь-яку неділю вказаного проміжку часу, у час доби з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв., усне повідомлення наступного змісту: «В телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, мною неодноразово розповсюджувалась інформація щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей. Вказана інформація є недостовірною. Я приношу народному депутату України ОСОБА_1 свої вибачення».

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що Президент України Ющенко В.А. у своєму виступі розповсюдив неправдиву інформацію про нього. Так, відповідач вказав наступне: «…хто голосував із Вас за ОСОБА_1 - тричі судимого…..». Вказана інформація, а саме про те, що позивач був тричі судимий, не відповідає дійсності, що підтверджується відповідною довідкою МВС України.

Крім того, 29.12.2004 року старший помічник прокурора Соснівського району міста Черкаси, відмовився від обвинувачення ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України. 29.12.2004 року суддею Соснівського районного суду м. Черкаси, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України закрито. Крім цього, ОСОБА_1 звертався до Європейського суду з прав людини в якій скаржився на невиправданий судовий розгляд у його справі по обвинуваченню Генеральної прокуратури в умисному наклепі у друкованому творі, безпідставному звинуваченні у вчиненні тяжкого злочину та зловживанні посадовим становищем, а саме на вирок Мінського районного суду міста Києва від 07.06.2001 року, яким ОСОБА_1 визнано винним за пред'явленим обвинуваченням та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі умовно з випробувальним строком два роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у засобах масової інформації, строком на 2 роки. 18.10.2001 року Київським апеляційним судом від 18.10.2001 р. було підтримано засудження ОСОБА_1 по суті. Київський апеляційний суд вказав, що факт вчинення злочинів було доведено великою кількістю доказів, зібраних прокуратурою. Однак вирок у відношенні ОСОБА_1 за умисний наклеп у друкованому творі та безпідставне обвинувачення в скоєнні тяжкого злочину скасовано, оскільки ці злочини були декриміналізовані відповідно до нового Кримінального кодексу, прийнятого в 2001 році. Стосовно третього злочину, зловживання посадовим становищем, - ОСОБА_1 було звільнено від покарання у зв'язку із закінченням строку давності.

Позивач зазначив, що поширення інформації, щодо наявності у нього трьох судимостей, порушує його особисті немайнові права, а саме завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам позивача, оскільки створює в необмеженого кола осіб враження про причетність позивача до вчинення ним кримінально караних діянь, а відтак вказана інформація носить яскраво виражений негативний характер. Діями відповідача було заподіяно пряму і безпосередню шкоду гідності ОСОБА_1 як особи з відповідними моральними принципами та системою світогляду, а також його честі, оскільки поширені відповідачем відомості можуть викликати негативну оцінку особи позивача в очах суспільства.

В судовому засіданні від 19.08.2010 року, позивач уточнив позовні вимоги відповідно до яких просив: в изнати недостовірною розповсюджену Президентом України Ющенком Віктором Андрійовичем в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, котрий відбувся 27.12.2009 р. о 13 год. 30 хв., інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей; зобов'язати Ющенко Віктора Андрійовича, протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення суду в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, у будь-яку неділю вказаного проміжку часу, у час доби з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв., спростувати інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей; зобов'язати Ющенко Віктора Андрійовича оприлюднити особисто, протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення суду в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, у будь-яку неділю вказаного проміжку часу, у час доби з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв., усне повідомлення наступного змісту: «27.12.2009 р. в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, котрий розпочався о 13 год. 30 хв., відбулась трансляція зустрічі Президента України з громадськістю Хмельницької області. Під час вказаної трансляції мною була розповсюджена інформація щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей. Вказана інформація не була мною перевірена, та є недостовірною Я приношу народному депутату України ОСОБА_1 свої вибачення». Крім того, на думку позивача , зобов'язання відповідача, як посадової особи, вчинити певні дії на даний момент не буде доцільним та ефективним способом захисту права з тих самих причин оскільки відповідач вже не очолює посаду Президента України. Однак, оскільки недостовірна інформація була розповсюджена відповідачем під час виконання посадових обов'язків Президента України, а відповідно до ст. 105 Конституції України, звання Президента України зберігається за ним довічно, позивач вважає доцільним та правомірним залишити без змін позовні вимоги, викладені в пункті першому прохальної частини позовної заяви.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнених позовних вимог та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові, та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач Президент України Ющенко В.А., в судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, с заявою про розгляд справи без його участі не звертався.

Представники третіх осіб Національної телекомпанії України та Інформаційного агентства «Українські новини», у судове засіданні не з'явилися, про дату час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

У відповідності до ст.ст. 169, 224 ЦПК України судом було визнано можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача та представників третіх осіб.

Суд, вислухавши пояснення позивача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

В судовому засіданні було досліджено відеозапис телевізійної передачі «Зустріч Президента України з громадськістю Хмельницької області», що транслювалася на телевізійному телеканалі «Перший Національний» 27.12.2009 р. (електронний носій CD-R в конверті на а.с 9)

Довідка № 82 від 28.12.2009 р. ДП «Моніторінг ЗМІ України» підтверджує, що запис на зазначеному електронному носії CD-R телевізійної передачі відповідає дійсності і зроблений при прямій трансляції телевізійного ефіру. (а.с.8)

З вказаного відеозапису, судом було встановлено, що 27.12.2009 р. в ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України відбулась трансляція зустрічі Президента України з громадскістю Хмельницької області (початок о 13 год. 30 хв.). Протягом вказаного телевізійного ефіру, а саме на 14 год.13 хв. Президент України Ющенко В.А. розповсюдив наступну інформацію: «…хто голосував із Вас за ОСОБА_1 - тричі судимого…..».

Як визначено в ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, відповідно до положення ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Крім того згідно п. 19 Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.09 р., вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Дослідивши відеозапис виступу відповідача, суд приходить до висновку, що Президентом України Ющенком В.А. було висловлено інформацію, що містила фактичні дані.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

У вказаному виступі Ющенка В.А. було оприлюднено інформацію про події, які відбувались у суспільстві, зокрема твердження щодо наявності у позивача трьох судимостей. Тобто, відповідні висловлення містили фактичні дані про те, що відповідні події щодо позивача мали місце у минулому.

Стаття 68 Конституції України встановлює обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а ст. 302 ЦК України, проголошує, що особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

Відповідно до ст. 88 КК України, соба визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості. Особи, які були реабілітовані, визнаються такими, що не мають судимості.

Згідно ст.89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються: 1) особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання; 2) жінки, засуджені відповідно до статті 79 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання; 3) особи, засуджені до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю після виконання цього покарання; 4) особи, які відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців або тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи достроково звільнені від цих покарань, а також військовослужбовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту; 5) особи, засуджені до штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину; 6) особи, засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину; 7) особи, засуджені до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину; 8) особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину; 9) особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

В той же час, інформація про наявність у ОСОБА_1 трьох судимостей не підтверджена жодними доказами, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що така інформація не має під собою будь-якого підґрунтя.

Так, судом було встановлено, що у зв'язку з відмовою старшим помічником прокурора Соснівського району м. Черкаси Корнійченко О.І., від обвинувачення ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України, Соснівський районний суд м. Черкаси 29.12.2004 року виніс постанову про закриття кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 342 КК України. (а.с. 26, 40-41)

Крім цього, ОСОБА_1 звертався до Європейського суду з прав людини в якій скаржився на невиправданий судовий розгляд у його справі по обвинуваченню Генеральної прокуратури в умисному наклепі у друкованому творі, безпідставному звинуваченні у вчиненні тяжкого злочину та зловживанні посадовим становищем, а саме на вирок Мінського районного суду міста Києва від 07.06.2001 року, яким ОСОБА_1 визнано винним за пред'явленим обвинуваченням та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі умовно з випробувальним строком два роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у засобах масової інформації, строком на 2 роки. 18.10.2001 року Київським апеляційним судом було підтримано засудження ОСОБА_1 вирок Мінчького районного суду м. києва від 07.06.2001 року у відношенні ОСОБА_1 за умисний наклеп у друкованому творі та безпідставне обвинувачення в скоєнні тяжкого злочину, було скасовано, оскільки ці злочини були декриміналізовані відповідно до нового Кримінального кодексу, прийнятого в 2001 році. Стосовно третього злочину, інкримінованого ОСОБА_1, - зловживання посадовим становищем, - ОСОБА_1 було звільнено від покарання у зв'язку із закінченням строку давності. (а.с. 29-30)

Як вбачається з довідки МВС України від 28.12.2009 р. №16/01-6196, громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, на території України станом на 28.12.2009 року, на підставі ст. 89 КК України визнається таким, що судимості не має та в розшуку не перебуває (а. с. 10).

За таких підстав суд вважає, що відповідачем поширено завідомо неправдиві відомості, які ганьблять позивача, та, такі відомості не є оціночними судженнями, оскільки поширена інформація по відношенні до позивача містить в собі фактичні данні.

Згідно зі ст. 302 ЦК України, особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїх пояснень щодо суті позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надав.

Частиною 7 ст. 277 ЦК України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до абз. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.02.2009, № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", якщо суд ухвалює рішення про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні, за необхідності, суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині: в изнання недостовірною розповсюджену Президентом України Ющенком Віктором Андрійовичем в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, котрий відбувся 27.12.2009 р. о 13 год. 30 хв., інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей; зобов'язання Ющенко Віктора Андрійовича, протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення суду в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, у будь-яку неділю вказаного проміжку часу, у час доби з 13 год. 30 хв. по 14 год. 30 хв., спростувати інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей; зобов'язати Ющенко Віктора Андрійовича оприлюднити особисто, протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення суду в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, у будь-яку неділю вказаного проміжку часу, у час доби з 13 год. 30 хв. по 14 год. 30 хв., усне повідомлення наступного змісту: «27.12.2009 р. в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, котрий розпочався о 13 год. 30 хв., відбулась трансляція зустрічі Президента України з громадськістю Хмельницької області. Під час вказаної трансляції мною була розповсюджена інформація щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей. Вказана інформація не була мною перевірена, та є недостовірною».

Проміжок часу у який необхідно спростувати недостовірну інформацію, судом було змінено, з урахуванням того, що недостовірна інформація була розповсюджена о 14 год.13 хв.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У абз. 2 п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.02.2009, № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що с уд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частини зобов'язання відповідача Президента України Ющенка В.А. вибачитися за розповсюдження інформації щодо наявності у народного депутата України ОСОБА_1 трьох судимостей.

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати в розмірі 218 грн. 40 коп., які складаються з судового збору у сумі 34 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 75 грн.00 коп.

На підставі ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст. 16, 201, 277, 297, 299, 302 ЦК України, ст.ст. 88, 89 КК України, ст. ст.1, 471 Закону України «Про інформацію», п. п.19, 24, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.02.2009, № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", ст. ст. 3, 4, 10, 11, 31, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України , суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Ющенко Віктора Андрійовича, за участю третіх осіб Національної телекомпанії України, Інформаційного агентства «Українські новини» про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною розповсюджену Президентом України Ющенком Віктором Андрійовичем в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, котрий відбувся 27.12.2009 р. о 13 год. 30 хв., інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей.

Зобов'язати Ющенко Віктора Андрійовича, протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення суду в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, у будь-яку неділю вказаного проміжку часу, у час доби з 13 год. 30 хв. по 14 год. 30 хв., спростувати інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей.

Зобов'язати Ющенко Віктора Андрійовича оприлюднити особисто, протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення суду в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, у будь-яку неділю вказаного проміжку часу, у час доби з 13 год. 30 хв. по 14 год. 30 хв., усне повідомлення наступного змісту:

«27.12.2009 р. в телевізійному ефірі Першого загальнонаціонального телевізійного каналу (УТ-1) Національної телекомпанії України, котрий розпочався о 13 год. 30 хв., відбулась трансляція зустрічі Президента України з громадськістю Хмельницької області. Під час вказаної трансляції мною була розповсюджена інформація щодо наявності у ОСОБА_1 трьох судимостей. Вказана інформація не була мною перевірена, та є недостовірною».

В іншій частині позов ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Стягнути з Ющенка Віктора Андрійовича на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 109 гривень 00 копійок.

Рішення може бути переглянуте Печерським районним судом м. Києва, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Попередній документ
10954247
Наступний документ
10954249
Інформація про рішення:
№ рішення: 10954248
№ справи: 2-478-1/10
Дата рішення: 19.08.2010
Дата публікації: 03.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: