Справа № 2-3316/10
30 серпня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Махлай Л.Д.
при секретарях Бойко Ю.Ю., Поліщук А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві, 3-тя особа відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про витребування майна з чужого незаконного володіння,
у липні 2009 року позивач звернувся до суду з даним позовом.
В обґрунтування позову зазначав, що він разом з дружиною та двома дітьми з березня 1996 року по лютий 2007 року проживали у кімнаті АДРЕСА_1.
22.02.2007 року на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва державними виконавцями ВДВС Оболонського районного управління юстиції в м. Києві його з сім'єю було виселено з даного приміщення.
У зв'язку з відсутністю у них постійного місця для проживання та відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” місцем зберігання особистих речей та спільного майна їх сім'ї було визначено приміщення, де вони проживали до виселення та особисті речі і спільне майно у присутності понятих описані державними виконавцями. При цьому, не всі особисті речі та спільне майно сім'ї були описані та включені до акту опису майна, а саме: внесена лише частина майна на суму, менше ніж 6 000 грн., а відповідно до переліку, складеного його сім'єю не описано та не включено до акту опису майна на суму понад 32 000 грн.
Після виходу усіх присутніх з зазначеного вище приміщення вхідні двері приміщення буди державними виконавцями закриті на врізаний замок та на додатково встановлений навісний замок і опечатані контрольною паперовою смужкою з мастичними печатками державної виконавчої служби, а описані особисті речі та спільне майно сім'ї у опечатаному приміщенні в присутності понятих передані на відповідальне зберігання, під кримінальну відповідальність, майстру будинку Кондратюк Л.К., особі, яка державними виконавцями призначена охоронцем зазначених речей та майна.
03.03.2009 року дільничним інспектором Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві за його зверненням була організована та проведена перевірка наявності майна його сім'ї, яке на той час знаходилось у допоміжному приміщенні АДРЕСА_1. Охоронець майна Кондратюк Л.К., юрист ДП „Екос” та державний виконавець ОСОБА_4 самовільно залишили місце перевірки. В описі, складеному ДІМ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві у ході перевірки 03.03.2009 року наявності майна сім'ї ОСОБА_1 зазначено 403 позиції.
Так як замок до вхідних дверей до приміщення був зламаний, а іншого на заміну не було, то ДІМ ОСОБА_3 забив цвяхами вхідні двері та наклеїв контрольну паперову смужку з мастичними печатками РУГУ. Наступного дня дільничний інспектор встановив навісний замок на вхідні двері до допоміжного приміщення і наклеїв контрольні смужки. При цьому останній запропонував йому взяти одного ключа, на що він відмовився, пояснивши, що речі знаходяться на зберіганні у виконавчої служби. На теперішній час ключі від допоміжного приміщення знаходяться у дільничного інспектора ОСОБА_3.
У зв'язку з чим просить вилучити майно його сім'ї з чужого незаконного володіння - Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві та повернути його на подальше відповідальне зберігання ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва, зобов'язати Оболонське РУГУ МВС України в м. Києві передати майно його сім'ї до ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві, при цьому скласти опис майна, яке знаходиться у допоміжному приміщенні та надати йому один примірник копії опису майна.
У судовому засіданні позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позов з підстав, викладених в позовній заяві та просили його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що речі позивача на зберігання було взято ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, а тому останній орган відповідає за їх збереження. Відповідач лише приймав участь у перевірці схоронності цих речей на вимогу позивача, проте дані речі до себе на зберігання не брав.
3-тя особа в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Оболонського районного суду м. Києва позивача разом з родиною було виселено з кімнати АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 4 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження» виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржникові. Державний виконавець у необхідних випадках забезпечує у встановленому порядку зберігання майна боржника, але не більше як на три роки, з покладенням понесених витрат на боржника. Після завершення трирічного строку не витребуване майно реалізується в порядку, передбаченому для реалізації безхазяйного майна.
Оскільки позивач з родиною при виселенні вказали, що не мають можливості забрати майно, то дане майно 22.02.2007 року було описане державним виконавцем, залишено у тому ж приміщенні з якого було виселено родину ОСОБА_1 та визначено відповідальну особу за збереження цього майна - Кондратюк Л.К. Копія акта опису майна (а.с. 140-142) була вручена позивачу та останній даний акт чи дії державного виконавця при проведенні виселення та опису майна у встановленому законом порядку не оскаржував.
Оскільки речі позивача було переміщено у інше приміщення, то 03.03.2009 року за ініціативою позивача та відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 20.11.2008 року державним виконавцем ОСОБА_4 та ДІМ Оболонського РУГУ МВС України ОСОБА_3 у присутності позивача, охоронця майна Кондратюк Л.К., понятих було проведено перевірку наявності майна сім'ї ОСОБА_1, яке передане на зберігання. В ході перевірки зникнення якихось речей перевіряючі не виявили.
Дії державного виконавця по проведенню такої перевірки позивачем також у встановленому порядку не оспорювались.
Відповідно до листа Департаменту державної виконавчої служби від 13.04.2009 року позивача повідомлено про те, що майно описане державним виконавцем наявне у повному обсязі та запропоновано позивачу звернутися з питання передачі майна до ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва (а.с. 107).
Позивач з питання передачі йому майна не звертався.
Оскільки сплив трирічний строк зберігання майна ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва неодноразово направляв вимогу позивачу про передачу майна, проте на час розгляду даної справи майно позивачу не передано.
Свідок ОСОБА_3 вказав, що ключі від приміщення, у якому зберігаються речі позивача та його сім'ї знаходяться у нього, оскільки при перевірці 03.03.2009 року позивач настоював на тому, щоб перевірили кожну річ конкретно, які позивач записував у свій щоденник. Перевірка закінчилася дуже пізно, замок було зламано, а тому двері були забиті цвяхами та приміщення опечатано, а на наступний день позивач придбав замок, який було встановлено у двері. На той час ні державного виконавця, ні охоронця майна не було, а тому він залишив ключі в себе і в любий час на вимогу ці ключі може повернути.
Свідок ОСОБА_4 вказав, що позивач не має наміру забрати свої речі, оскільки вже декілька разів призначалася передача речей та позивач відмовляється їх забрати. На 09.09.2010 року призначена чергову дату передачі речей, про що направлено вимогу позивачу, охоронцю майна та ДІМ Оболонського РУГУ МВС України ОСОБА_3 Ніяких перешкод, окрім небажання позивача забрати речі у передачі цих речей немає.
З пояснень позивача вбачається, що фактично його вимоги зводяться до того, що акт державного виконавця, складений при проведенні виселення не відповідає вимогам чинного законодавства та у даний акт внесене не все майно, яке залишилося у житловому приміщенні, з якого його було виселено. Проте, вимог про визнання цього акту недійсним позивач не заявляв та це не було предметом судового розгляду. Сам позов направлено не на дійсну передачу майна, оскільки речі відповідачем не вилучалися і відповідачу не передавалися. Майно, як знаходилося у приміщенні, де зберігалося, так там і залишатиметься.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язок по зберіганню майна покладено на державного виконавця, а тому саме держаний виконавець повинен повернути майно позивачу відповідно до акту опису, складеному при виселенні. Питання витребування цього майна, у інших осіб, яким воно було передане на зберігання, організація передачі цього майна, витребування ключів від особи, яка зберігає ці ключі вирішується державним виконавцем.
У випадку неможливості отримання майна, чи відсутності майна, яке було передане на зберігання позивач має право звернення із скаргою на дії державного виконавця або право вимоги цього майна від державного виконавця.
Сам же факт знаходження ключів від приміщення, у якому зберігаються речі позивача та його родини у ДІМ Оболонського РУГУ МВС України, за наявності цього майна у тому приміщенні, де воно зберігається не порушує прав та законних інтересів позивача.
Відповідач майно позивача не приймав і воно в нього не знаходиться, а тому підстави для передачі цього майна від відповідача до ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва із складанням акту передачі цього майна відсутні.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 386, 387 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис
Рішення не набрало законної сили.
Копія вірно
Суддя