Справа № 2-318/10
«17» серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Шевченко Н.М.,
при секретарі Фузік Г.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, обґрунтовує свої вимоги тим, що на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2007 року на нього покладено обов'язок щодо сплати аліментів на утримання відповідачки ОСОБА_2 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку. Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 червня 2009 року на нього покладено обов'язок щодо сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини заробітку, а також на утримання матері його дитини - ОСОБА_3, в розмірі 1/5 частини заробітку щомісячно. Таким чином, загальний розмір аліментів, які повинен сплачувати позивач, становить 70% його заробітку щомісячно при тому, що відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань із заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти відсотків, вважає даний факт порушенням його права на достатній життєвий рівень для себе, що і є підставою звернення з даним позовом в судовому порядку.
Вподальшому позивач уточнював позові вимоги, в останньому варіанті від 28 січня 2010 року просив суд зменшити встановлений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2007 року розмір сплати аліментів на утримання відповідачки ОСОБА_2 до 250,00 грн. щомісячно. (а.с. 56)
За ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 лютого 2010 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів. (а.с. 72-76)
За протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 червня 2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3. (а.с.155)
За ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 серпня 2010 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів залишено без розгляду. (а.с. 166 )
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення відповідно до позовної заяви, додатково зазначив, що відповідачка ОСОБА_2 крім аліментів отримує державну пенсію по інвалідності; має на праві власності майно, а саме: Ѕ частину житлового будинку з прибудинковими спорудами та Ѕ частину земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 Бобровицького району, Чернігівської області, таким чином має можливість отримувати доходи від належного їй майна; відповідачка є реалізатором продукції ДП «Оріфлейм»; має повнолітнього сина, який працює та може допомагати матері, тому вважає, що сплата ним аліментів по всім виконавчим листам у розмірі 70% заробітку щомісячно значно погіршує його матеріальне становище.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день та час судового розгляду справи сповіщена належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 10.11.2008 року від позивача по справі ОСОБА_1 народила сина - ОСОБА_4. На підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 червня 2009 року ОСОБА_1 сплачує їй аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини заробітку, оскільки останній проживає разом з нею, а також на її утримання як матері дитини в розмірі 1/5 частини заробітку щомісячно. В даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, не має можливості працевлаштуватися, а тому вона та їх з позивачем спільний син знаходяться на повному матеріальному утриманні позивача, який в свою чергу своєчасно та в повному розмірі сплачує аліменти.
На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача ОСОБА_4 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положення ст. 75 Сімейного кодексу України право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом першої, другої чи третьої групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2007 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання непрацюючої дружини ОСОБА_2 в розмірі ј частки з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 15.06.2007 року до відновлення її працездатності, зняття інвалідності. (а.с. 12)
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення №13 від 13 січня 2003 року, виданого Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом другої групи загального захворювання довічно. (а.с. 78)
Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с. 25-27)
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 червня 2009 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ј частини з заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 18 травня 2009 року і до повноліття дитини, а також стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на її утримання, в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно з 09 червня 2009 року і до досягнення ОСОБА_4 трирічного віку. (а.с. 13)
Згідно ч. 3 ст. 80 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_2, призначених йому до сплати на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2007 року, вказуючи на зміну свого матеріального становища, яка відбулась у зв'язку із сплатою аліментів, призначених йому рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 червня 2009 року.
Однак, як убачається з належним чином завіреної копії цивільної справи Деснянського районного суду м. Києва № 2-3202/2009 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, у зв'язку з повним визнанням позовних вимог відповідачем ОСОБА_1 рішення було ухвалено у попередньому судовому засіданні. Відповідно до позовної заяви ОСОБА_3 та пояснень відповідача, які викладені в судовому рішенні, Деснянському районному суду м. Києва не була відома обставина про наявність аліментних зобов'язань по утриманню дружини відповідачем ОСОБА_1
Тобто зміна матеріального становища ОСОБА_1 відбулась на підставі свідомої заяви про визнання позовних вимог ОСОБА_3 щодо сплати аліментів на утримання малолітнього сина в розмірі ј частини всіх видів заробітку та аліментів на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходів). Даний факт не заперечено ОСОБА_1
В судовому засіданні позивач наголошував на те, що відповідачка може забезпечити собі належний життєвий рівень, оскільки остання отримує пенсію як інвалід другої групи, має доходи від реалізації продукції ДП «Оріфлейм», а також у неї є повнолітній син, який зобов'язаний забезпечити матеріальне утримання матері.
Однак, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності, розмір якої є меншим за встановлений прожитковий мінімум, що підтверджується довідкою Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (а.с. 63), інші доходи у неї відсутні, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (а.с. 102), а наявність у відповідачки повнолітнього працюючого сина враховувалось судом при визначенні розміру утримання останньої ОСОБА_1 (а.с. 12), який крім того має на утриманні неповнолітнього сина (а.с. 148)
Суд також враховує ту обставину, що в позовній заяві позивач зазначив, що ОСОБА_3 (третя особа) є його цивільною дружиною, з якою він та малолітнім сином разом проживає. (а.с. 20-22). Однак в судому засіданні позивач пояснив, що з ОСОБА_3 разом він не живе, а тому погодився сплачувати аліменти на її утримання та сина.
Суд не сприймає доводи позивача, що аліментні зобов'язання по утриманню колишньої дружини суттєво погіршили його матеріальне становище, оскільки, маючи крім того ще два аліментних зобов'язання по утриманню малолітнього сина та матері його дитини, звернувся до суду про зменшення розміру аліментів на утримання лише колишньої дружини ОСОБА_2
Крім того, позивач просив зменшити розмір аліментів на утримання відповідачки ОСОБА_2 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку до 250,00 грн.
Однак позивачем було надано довідку про доходи (а.с. 28), з якої вбачається, що його середній заробіток за місяць складає 5809,38 грн. та останній спроможній надавати матеріальну допомогу відповідачці ОСОБА_2, яка є інвалідом ІІ групи довічно, а тому сплачуючи аліменти по 250,00 грн. щомісячно призведе до скрутного матеріального становища останньої.
Суд враховує, що фактично матеріальне становище позивача змінилося порівняно з періодом винесення судового рішення щодо стягнення аліментів на утримання відповідачки ОСОБА_2, оскільки у позивача з'явились інші утриманці (син та мати його сина), однак суд не може погодитися з підставою зменшення розміру аліментів на утримання відповідачки - рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 червня 2009 року, оскільки позивач ОСОБА_1 був присутній при розгляді даної справи, позовні вимоги визнав повністю, не повідомив суду те, що має вже аліментні зобов'язання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої загальний розмір відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти відсотків, а позивач відповідно до всіх виконавчих проваджень повинен сплачувати аліменти в розмірі 70% заробітку.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.
Відповідно до ст. 128 Кодексу законів про працю України та ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості у разі стягнення аліментів п'ятдесят відсотків заробітної плати боржника. Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цьому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
Разом з тим, з позивача ОСОБА_1 за виконавчими документами підлягає стягненню 45% заробітної плати щомісячно на утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що не перевищує 50%, та підлягає стягненню 25% заробітної плати щомісячно на утримання малолітнього сина, що не перевищує 70% граничного розміру, встановленого Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінивши встановлені обставини справи та відповідні їм норми закону, суд прийшов до переконання про необґрунтованість вимог позивача, яким не доведено викладені у змісті позовної заяви підстави для зменшення розміру аліментів, встановлених рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2007 року, та не надано належних доказів на підтвердження погіршення його матеріального становища, оскільки позивач підтвердив, що не заперечував проти сплати аліментів, призначених за рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 червня 2009 року, має постійне місце роботи та отримує регулярний заробіток, в той же час, відповідачка є інвалідом другої групи загального захворювання довічно.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 75, 80-82, 182 Сімейного кодексу України, ст.128 Кодексу законів про працю України, ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»ст. ст.ст. 4, 10, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Справа № 2-318/10
(вступна та резолютивна частини)
«17» серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Шевченко Н.М.,
при секретарі Фузік Г.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦПК України суд оголошує вступну та резолютивну частину рішення. З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися через п'ять днів з моменту оголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частин рішення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 75, 80-82, 182 Сімейного кодексу України, ст.128 Кодексу законів про працю України, ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»ст. ст.ст. 4, 10, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.