Справа № 2-2918\10
04 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.
при секретарі Суддя А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо нарахування та виплати йому пенсії з порушенням вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконними; зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду 3 групи, згідно вимог ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону, державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01 червня 2010 р. з урахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги мотивує тим, що він являється постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, має 3 групу інвалідності, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва. В зв»язку з цим має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме розмір його пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а щомісячної додаткової пенсії нижчим від 50 % мінімальної пенсії за віком, яка згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте йому виплачується державна та додаткова пенсія в значно нижчому розмірі, ніж передбачено зазначеним Законом. На його звернення відповідач відмовив йому у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що нарахування проводиться на підставі постанов Кабінету Міністрів України, підстав для перерахунку пенсії не має.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з»явились, в поданій до суду заяві позивач просить розглянути справу у його відсутності, відповідачем суду надані письмові заперечення на позов в яких управління пенсійного фонду просить розглянути справу у відсутності їхнього представника та відмовити в задоволенні позову (а.с. 19, 20, 30).
Суд, вивчивши позовну заяву та заперечення на позов, надані відповідачем, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що, позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 16).
Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, позивача, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано інвалідом IIІ групи з 03.12.2002 року безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії КИЕ-1 № НОМЕР_1 (а.с. 13). ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Положеннями статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 16).
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IІI групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IIІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вказані норми Закону були змінені 28.12.2007 року, нова редакція зазначених статей 50, 54 Закону набрала чинності з 01.01.2008 року, проте, вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
За таких обставин, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону від 19.12.1991 року, 01.07.1992 року, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Умови призначення і виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Призначення і виплата пенсій здійснюється Управліннями пенсійного фонду України в районних, районних у містах Києві та Севастополі за місцем реєстрації або місцем проживання постраждалих осіб.
За таких обставин Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва є належним відповідачем в даній справі.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 ст. 33 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.
Зі змісту статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Інший нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, для позивача, як інваліда IIІ групи, та особи, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен був розраховуватися виходячи з наведених розмірів.
Позивач із заявою від 02.06.2010 року звертався до відповідача з проханням провести перерахунок та виплату недоотриманих ним коштів державної та додаткової пенсії, однак в цьому йому було відмовлено (а.с. 9-12).
Суд не приймає доводи відповідача в тій частині, що відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пов»язаних з ліквідацією Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва керувався розміром, визначеним постановами КМУ, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок виплат, не порушуючи положень вищевказаного Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, доводи Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про призначення пенсії виключно на нормах, які встановлені постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись судом як доказ правомірності діянь відповідача, оскільки спірні правовідносини регулюються Законами і саме Законом чітко вказаний розмір державної та додаткової пенсій.
Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція України не надає права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
За вищевикладених обставин, позов знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягає задоволенню.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 року позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, враховуючи зміст заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
Керуючись ст. ст. 46, 92, 152 Конституції України, ст. ст. 14, 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 28, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, ст. ст. 10, 11, 58-60, 62-64, 88, 208, 215-218 ЦПК України суд,-
Позов задовольнити.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо виплати ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як інваліду 3 групи з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відмови в здійсненні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва призначити, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 червня 2010 року державної пенсії в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених позивачеві виплат.
Стягнути з Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 втрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя