Справа № 2-а-412/2010р.
(вступна та резолютивна частини)
21 серпня 2010 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І ., при секретарі Іценко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полтавської роти ДПС прапорщика міліції Тачій Олександра Леонідовича, третя особа - Прилуцьке ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення , -
Згідно ч.3 ст.160 КАС України проголошується вступна та резолютивна частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладається до 25 серпня 2010 року.
Керуючись ч.2 ст.122, п.1 ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 2, 18, 19, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю, а постанову серії ВІ № 164815 від 05 липня 2010 року винесену прапорщиком міліції Тачій Олександром Леонідовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - залишити без змін .
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.Ільченко
Справа № 2-а-412/2010р.
21 серпня 2010 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І ., при секретарі Іценко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полтавської роти ДПС прапорщика міліції Тачій Олександра Леонідовича, третя особа - Прилуцьке ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить скасувати постанову інспектора ДПС Полтавської роти ДПС прапорщика міліції Тачій Олександра Леонідовича від 05 липня 2010 року, якою на позивача накладено адмінстягнення у вигляді 425 грн. штрафу за ч.2 ст.122 КУпАП у зв”язуку з тим, що він нібито порушив ПДР, бо керував автомобілем у крайньому лівому ряду при наявності вільного правого. Позов обгрунтовує тим, що вимушений був недовгий час рухатися в лівому ряду так як об”їзджав ділянку дороги з неякісним дорожнім покриттям, що і зафіксував на власний цифровий фотоапарат; також оскільки на дорозі не було інших транспортних засобів, то своїми діями не створював небезпеки для інших учасників дорожнього руху, не чинив їм перешкод чи незручностей. А тому в знак протесту проти складення на нього протоколу відмовився підписувати будь-які документи. Після повернення з відпустки додому (перебував у санаторії на лікуванні до 15.07.2010р.) в поштовій скринці знайшов протокол та оскаржувану постанову. Для винесення даної постанови не було жодних підстав, бо він не вчиняв адмін правопорушення. Також п.11.5. ПДР на який посилається відповідач неможливо порушити, оскільки в ньому відсутня пряма заборона на вчинення будь-яких дій. При складання адмін матеріалів також були порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі на використання юридичної допомоги. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав свої вимоги, посилаючись на викладені в позові обставини та надав диск з фото, на яких можна побачити деформацію дороги із заглибленням більше 2 см. Протокол вважає сфальсифікованим, бо до нього вписано свідків яких не було.
Відповідач і третя особа в суд не з”явилися, але подали письмове заперечення проти позову, де просять відмовити позивачу у його вимогах, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності згідно чинного законодавства (а.с. 19-22)
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання про необхідність відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ВІ 164815 від 05 липня 2010 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП на ОСОБА_1 інспектором ДПС Полтавської роти ДПС прапорщиком міліції Тачій О.Л. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. у зв”язку з керуванням транспортним засобом у крайньому лівому ряді при наявності вільного правого, чим порушено пункти 11.2., 11.5. Правил дорожнього руху України (а.с. 9).
Винесеній постанові передував складений відповідачем протокол серії ВІ 152049 від 05.07.2010 року про адміністративне правопорушення з якого вбачається, що о 08 год. 25 хв. 05 липня 2010 року на 346 км. автодороги Київ - Харків ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 у крайньому лівому ряді при наявності вільного правого, чим порушив вимоги п.п. 11.2., 11.5. ПДР України. У протоколі також вказано, що по суті заданих питань від дачі пояснень та від підписів відмовився в присутності двох свідків (а.с. 8).
Відповідно до п.1.3. Учасники дорожнього руху зобов”язані знати й неухильно виконувати Правила дорожнього руху України, затверджені постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001р., введених в дію 01 січня 2002 року (далі - ПДР), а згідно п.1.9. - особи, які порушують їх, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пунктів 11.2., 11.5. ПДР України нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини. На дорогах які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Частина друга ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, у тому числі, за порушення водіями розташування транспортних засобів на проїзній частині - у вигляді накладення штрафу від двадцяти п”яти (425 грн.) до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.).
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У судовому засіданні позивач підтвердив, що про оскаржувану постанову дізнався 16.07.2010р. коли повернувся додому з відпочинку в ДП “Клінічний санаторій “Місхор”, що вбачається з копії зворотного талону до путівки № 345255 (а.с.10) та поштовим конвертом від відповідача (а.с. 11).
За таких обставин, коли матеріали справи не містять підтвердження, що про винесення спірної постанови позивача було повідомлено в день її прийняття (05.07.2010р.), то суд знаходить поважними причини пропуску позивачем строку на її оскарження.
У той же час в суді встановлено, проти чого не заперечує і сам позивач ОСОБА_1, що він дійсно рухався у крайній лівій смузі при вільній правій, але посилається на вимушеність такого руху через незадовільний стан дорожнього покриття. Проте такі його твердження нічим не підтверджено, в тому числі і фотографіями на диску (переглянутими в судовому засіданні).
Суд також враховує, позицію позивача при складанні на нього адмінпротоколу, який взагалі відмовився надавати будь-які письмові пояснення на обгрунтування провомірності своїх дій і таким чином на спростування доводів інспектора ДПС.
Отже коли в суді беззаперечно встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив правила розташування, керованого ним транспортного засобу, на проїзній частині та не довів, що таке допущене ним порушення правил дорожнього руху України вчинене в стані крайньої необхідності чи в умовах дії непереборної сили, тому дії відповідача інспектора ДПС є законними.
Інші доводи позивача також не спростовують порушення ним правил розташування автомобіля на проїзній частині, а тому вони не є визначальними для встановлення наявності чи відсутності події та складу адмінправопорушення.
За таких обставин коли позивача ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та з врахуванням ст. 33 КУпАП накладено стягнення в мінімальних межах, то суд не знаходить правових підстав для скасування постанови відповідача.
Керуючись ч.2 ст.122, п.1 ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 2, 18, 19, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю, а постанову серії ВІ № 164815 від 05 липня 2010 року винесену прапорщиком міліції Тачій Олександром Леонідовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - залишити без змін .
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.Ільченко