83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.08.10 р. Справа № 1/134пд
за позовом: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”
м. Донецьк в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс” м. Горлівка Донецької області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
Горлівська міська рада
про врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладення господарського договору.
Суддя Азарова З. П.
Представники:
Від позивача: Горшкова О.В. - представник
Від відповідача: Бражко Д.В. - представник
Від третьої особи: не з'явився
В засіданні брали участь:
СУТЬ СПРАВИ: В судових засіданнях 30.06.2010р.,
10.08.2010р. були оголошені
перерви
Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс” про врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладення договору №980/1 від 01.05.2010р. на забезпечення житлового фонду питною водою та прийому стоків.
В обґрунтування вимог позивач надав: договір № 980/1 від 01.05.2010р. на забезпечення житлового фонду питною водою та прийому стоків, протокол розбіжностей до вказаного договору від 28.05.2010р., протокол узгодження розбіжностей від 28.05.2010р., лист № 016/3916 від 27.05.2010р.
В судовому засіданні 30.08.2010р. відповідач надав відзив, в якому позов не визнав, оскільки товариству житловий фонд не було передано у повне господарське відання або оперативне управління. Згідно умов договору від 22.03.2010р. на утримання житлових будинків, споруд і при будинкових територій, укладеного між ТОВ “Енерго-Алекс” та виконавчим комітетом Горлівської міської ради на підставі рішення від 03.03.2010р. № 212 виконавчого комітету Горлівської міської ради, сторони зобов'язані здійснювати заходи по утриманню житлового фонду та прибудинкових територій у справному стані, достатньому для нормального користування ним мешканцями та здійснювати ремонт цього житлового фонду. Тобто сторони зобов'язані утримувати житловий фонд у належному стані, а не поставляти питну воду населенню, оскільки ці послуги надаються за наявності відповідної ліцензії.
У судовому засіданні було оголошено перерву, після якої в наступному судовому засіданні розгляд справи був відкладений для надання сторонами додаткових доказів.
В судовому засіданні 21.07.2010р. позивач надав додаткові докази. Сторони заявили клопотання про продовження строку розгляду справи на один місяць. Клопотання судом задоволено.
Ухвалою від 21.07.2010р. суд залучив до участі в справі в якості третьої особи Горлівську міську раду, яка надала пояснення, з яких вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс” є підприємством недержавної форми власності, укладання договору між даним підприємством та Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на забезпечення житлового фонду питною водою та прийомом стоків не є можливим. Договір на забезпечення житлового фонду питною водою та прийому стоків повинен бути укладений між постачальником та Комунальним підприємством “Міська служба єдиного замовника”. У вказаному поясненні вона заявила клопотання про розгляд справи без участі її представника. У судовому засіданні було оголошено перерву, після якої сторони надали додаткові усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 29.04.2010р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір № 980/1 від 01.05.2010р. на забезпечення житлового фонду питною водою та прийом стоків. Відповідач повернув договір з протоколом розбіжностей по пунктам: 1.3, 2.1.1, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, 2.2.2, 2.2.5, 2.2.6, 2.2.7, 2.2.11, 2.3, 3.1, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 4.2, 4.3.
Позивач не погодився з вказаними розбіжностями та звернувся з позовом, який не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Стаття 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” визначає, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з:
підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;
підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;
об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів;
власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Як вбачається з наданих доказів, відповідач не є суб'єктом господарювання, на який покладено обов'язок щодо укладення спірного договору, оскільки 22.03.2010р. відповідачем укладений з Виконавчим комітетом Горлівської міської ради договір на утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій. Вказаним договором на відповідача не покладено обов'язок надавати споживачам послуги з питного водопостачання та водовідведення.
Позивач, який є монополістом на ринку централізованого водопостачання та водовідведення, вважає, що відповідач повинен укласти такий договір. Проте, рішенням Горлівської міської ради № 212 від 03.03.2010р. відповідачу переданий житловий фонд та прибудинкові території на утримання та обслуговування, що не є тотожнім з повним господарським віданням або оперативним управлінням, як це передбачено статтею 19 вищезазначеного Закону.
З метою всебічного, повного, об'єктивного розгляду спору, господарський суд ухвалою від 21.07.2010р. залучив в якості третьої особи без самостійних вимог Горлівську міську раду, яка пояснила, що відповідач не є виконавцем з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення у комунальному житловому фонді. Відповідний договір повинен укладатися з Комунальним підприємством “Міська служба єдиного замовника”. В підтвердження цьому надане рішення № 822 від 04.08.2010р., яким визначені виконавці таких послуг, серед яких відповідач відсутній.
Отже, з огляду на вищевикладене та вважаючи, що для відповідача укладення договору на постачання води для житлового фонду не є обов'язковим, господарський суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладення господарського договору.
В судовому засіданні 25.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 27.08.2010р.