26.08.10 р.Справа № 13/132-10
За позовом Державного підприємства „Виробниче об'єднання „Південний машинобудівельний завод імені А. М. Макарова”, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”,
м. Дніпропетровськ
про стягнення 881 317,16 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Козак Т. В.- представник ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго”, довіреність №156 від 29.04.2010 р.;
Державне підприємство «Виробниче об'єднання „Південний машинобудівельний завод імені А. М. Макарова” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»(далі - відповідач) у розмірі 881 317,16 грн., з яких основний борг у розмірі 748 234,34 грн., пеня у розмірі 60 056,19 грн., інфляційні витрати -24 172,60 грн., 3% річних -5 813,18 грн., 7% штраф у розмірі 43 040,85 грн.
16.06.2010 р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (а.с.72-77) та наполягав на стягненні з відповідача суми заборгованості у розмірі 1 018 110,54 грн., з яких основний борг у розмірі 896 830,30 грн. за період липень, серпень, листопад, грудень 2009 року та січень, лютий, березень, квітень 2010 року, пеня у розмірі - 44 210,58 грн. за час з 31.08.2009 р. до 13.06.2010 р., з урахуванням періодів за кожною вимогою та нарахуванням пені за 6 місяців, інфляційні витрати -16 994,17 грн. за період серпень 2009 р. - до квітня 2010р., 3% річних -7 699,08 грн. за період з 31.08.09 р.- 13.06.2010 р., та штраф 7% у розмірі 52 376,41 грн. При цьому позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на договір №160/14/09-СВ укладений 30.04.2009 р. з відповідачем про спільне використання технологічних електричних мереж.
Відповідач забезпечив явку повноважного представника до судового засідання, надав суду відзив.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, надав суду протокол заліку зустрічних однорідних вимог, та надав свій контррозрахунок пені та втрат від інфляції (а.с. 116-117).
За клопотання сторін продовжувався строк розгляду справи до 15.09.2010 р.
В судовому засіданні 26.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
30.04.2009 р. між Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова»(Власник мереж) та Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»(користувач) було укладено договір №160/14/09-СВ про спільне використання технологічних електричних мереж.
Відповідно до п. 1.1 Договору, Власник мереж (позивач) зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами користувачу, або іншим суб'єктам господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, в межах величин дозволених постачальником електричної енергії до використання, а користувач -своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.
Відповідно до договору позивач через свої електричні мережі передав (транзитом) відповідачу в липні, серпні, листопаді, грудні 2009 р. та у січні, лютому, березні, квітні 2010 року електричну енергію на суму 896 830,30 грн.
Згідно п.7.2. Договору, вартість послуг розраховується відповідно до Додатку №3 цього Договору „Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж", розроблених відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, від 12.06.2008 р. №691 НКРЕ. Факт наданих послуг підтверджуються Актами про обсяги переданої електричної енергії та актами прийому-здачі виконаних робіт, як передбачено п.2.5. Договору.
Пунктом 7.3. Договору, обумовлені умови оплати послуг, а саме: Відповідач повинен сплачувати послуги на підставі платіжного документу, протягом 10 днів після його отримання.
Пунктом 8.2.1. Договору передбачена відповідальність Відповідача за порушення терміну внесення платежів за отриманні послуги від Позивача, а саме пеня у розмірі 0,01% за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, враховуючи день оплати.
За фактом наданих послуг Позивачем були виставлені платіжні документи на оплату №912827 від 31.07.2009 р. на суму 80278,28 грн., №912846 от 31.08.2009 р. на суму 84879,62 грн., №913288 від 30.11.2009 р. на суму 83531,79 грн., №913406 від 31.12.2009 р. на суму 80851,55 грн., №012225 від 31.03.2010 р. на суму 152311,92 грн., №012227 від 31.03.2010 р. на суму 133016,05 грн., №013339 від 22.04.2010 р. на суму 133365,14 грн., №012340 від 30.04.10 р. на суму 148 595,96 грн. (копії містяться в матеріалах справи), які на час розгляду справи Відповідачем не сплачені.
Обсяги електричної енергії та розміри її оплати, підтверджуються підписаними Відповідачем актами про обсяги переданої електричної енергії та актами прийому-здачі виконаних робіт. Враховуючи наведене, сума основного боргу - 896 830,30 грн.
В ході розгляду справи судом було з'ясовано, що сторони 15.06.2010 року склали протокол заліку зустрічних однорідних вимог №0001 (а.с.155). Таким чином, зобов'язання з оплати грошових зобов'язань з основного боргу на суму 896 830,30грн. було припинено 15.06.2010 р., тобто під час розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно вимог ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
З огляду на вказане позивач наполягав на застосування штрафу у розмірі 7% за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань понад 30 днів в сумі 52 376,41 грн., надав арифметично обґрунтований розрахунок.
З огляду на вимоги ст. 625 Цивільного кодексу України позивач наполягав на стягненні з відповідача 3 % річних у сумі 7 699,08 грн. та інфляційних витрат у сумі 16 994,17 грн., надав розрахунок.
Відповідач заперечував проти арифметичного розрахунку інфляційних витрат та надав свій контррозрахунок, згідно якого сума інфляційних витрат складала 14 825,86 грн. Проаналізувавши обставини справи та надані сторонами розрахунки суд дійшов висновку про правильність контррозрахунку наданого Відповідачем (а.с. 116), з огляду на який суд приймає рішення, оскільки відповідач виходив з того, що нарахування інфляційних витрат за поточний місяць проводиться при виникненні грошового обов'язку до 15 числа місяця, чого позивач не врахував при підрахунку.
Відповідач заперечував проти порядку нарахування пені який використав позивач, а саме виходячи з подвійної ставки НБУ, замість 0,01 %. В цій частині суд дійшов висновку про обґрунтованість контррозрахунку відповідача (а.с. 116), оскільки, п. 8.2.1 передбачена відповідальність Відповідача за порушення терміну внесення платежів за отриманні послуги від Позивача, а саме пеня у розмірі 0,01% за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, враховуючи день оплати. Тобто вищім граничним розміром пені передбачено 0,01 відсотка, а ні подвійна облікова ставка НБУ, якою користувався Позивач при здійсненні розрахунку.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 896 830,30 грн., та частковому задоволенні позовних вимог в рамках обґрунтованого відповідачем контрразрахунку пені та інфляційних витрат: пеня в розмірі 7 887,71 грн. за період з 31.08.2009 р. по 13.06.2010 р., інфляційні витрати в розмірі 14 825,86 грн. за період серпень 2009 р. - травень 2010 р., 3 % річних в розмірі 7699,08 грн. за період з 31.08.2009 р.- 13.06.2010 р., 7 % штраф в розмірі 52 376,41 грн.
Судові витрати по справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на відповідача та позивача пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, п.1-1 ст. 80, 82-85, 116- 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 896 830,30 грн. припинити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22; код ЄДРПОУ 23359034; р/р 26001060244477) на користь Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова»(49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368; р/р 26001132026114 в ПАТ КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) пеню в розмірі 7 887,71 грн.(сім тисяч вісімсот вісімдесят сім грн. 71 коп.), інфляційні витрати в розмірі 14 825,86 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять грн. 86 коп.), 3 % річних в сумі 7 699,08 грн. (сім тисяч шістсот дев'яносто дев'ять грн. 08 коп.), 7 % штраф в розмірі 52 376,41 грн. (п'ятдесят дві тисячі триста сімдесят шість грн. 41 коп.), 9796,19 грн. (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто шість грн. 19 коп.) - витрат на оплату державного мита, 227,14 грн. ( двісті двадцять сім грн. 14 коп.) - витрат на оплату інформаційно-технічних послуг.
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повний текст рішення підписано 27.08.2010 р.