14 березня 2023 року Справа № 280/4727/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивачка просить суд:
визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 22.02.2022 №3119/24-06 відповідача та скасувати його;
зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення позивачці коштів у розмірі 7932,29 грн., які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 в установі банку: Приватбанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок позивачки, та направити його до Головного управління Державної казначейської служби в Запорізькій області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Також від позивачки до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що у грудні 2021 року вона підписала та надіслала через пошту до Вознесенівської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Запорізькій області податкову декларацію за 2020 рік для отримання податкової знижки в сумі 7932,29 грн. Проте оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням було відмовлено у наданні податкової знижки. Ця відмова мотивована тим, що надані фіскальні чеки не ідентифікують особу, яка звертається за податковою знижкою. Позивачка вважає таке рішення протиправним, оскільки нею був наданий повний перелік документів на підтвердження факту оплати медичних послуг з застосування допоміжних репродуктивних технологій. На думку позивачки, ці документи є належними, достовірними та достатніми для підтвердження «фактично здійснених платником витрат на застосування допоміжних репродуктивних технологій», відповідно до пп. 166.3.6 п. 166.3 ст.166 ПК України. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 12.08.2022 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання цього позову до Запорізького окружного адміністративного суду до ухвалення судового рішення у справі. Відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні). Встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
01.09.2022 від відповідача надійшов відзив, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що громадянкою ОСОБА_1 було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи поданої за 2020 рік від 15.12.2021 №7765, з використання права на податкову знижку за оплату допоміжних репродуктивних технологій. До декларації платником надано фіскальні чеки від 13.03.2020 №16830 у сумі 43900,00 грн та від 13.03.2020 №16831 у сумі 2520,00 грн, які не ідентифікують особу, яка звертається за податковою знижкою та довідку ТОВ «НЕОМЕД 2007» від 05.11.2021 №404 про вартість надання медичної послуги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та її сплату. Довідка не є платіжним документом і тому не може бути підтвердженням понесених витрат. На думку відповідача, дані камеральної перевірки свідчать, що ОСОБА_1 не має підстав для включення витрат у сумі 44068,33 грн до розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
13.09.2022 від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона посилається на те, що відповідач не наводить перелік ознак у фіскальних чеках, за якими він не зміг її ідентифікувати як платника. Відповідач також не наводить і перелік ідентифікуючих ознак у фіскальних чеках, які відповідно до вимог діючого законодавства повинні були міститися у цих чеках, але не містилися у них. Крім того зазначає, до довідка ТОВ «НЕОМЕД 2007» відображає факт розрахунків між сторонами і містить конкретні зазначення, хто саме ці розрахунки здійснив.
Також, 13.09.2022 від позивачки надійшла заява про розгляд справи за наявними матеріалами.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, 13.03.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (чоловік позивачки) уклали з ТОВ «НЕОМЕД 2007» Договір ДРТ-Р-272 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) за програмою «ЕКЗ «ДО» в умовах in vitro (пункти 1.6, 2.1 договору, пункту 8 додатку 1 до договору.).
Відповідно до пункту 1.4 цього договору вартість послуг становила 92840,00 грн.
13.03.2020 до каси клініки, у якості оплати допоміжних репродуктивних технологій (ЕКЗ), позивачкою внесена сума 43900 (сорок три тисячі дев'ятсот) грн що підтверджується чеком №16830 та 2520 (дві тисячі п'ятсот двадцять) грн, що підтверджується чеком №16831 (оригінали чеків №16830 та №16831 долучені до матеріалів справи).
08.12.2021 позивачка надіслала до Вознесенівської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Запорізькій області податкову декларацію за 2020 рік для отримання податкової знижки в сумі 7932,29 грн з додатком «Ф 3», а також: ксерокопію договору №ДРТ-Р-272 про надання медичних послуг за програмою «ЕКЗ «ДО», ксерокопію фіскальних чеків від ТОВ «НЕОМЕД 2007» про оплату програми ЕКЗ у сумі 43900 грн та 2520 грн від 13.03.2020, ксерокопію Довідки ТОВ «НЕОМЕД 2007» за №404 від 05.11.2021 про оплату медичних послуг за договором №ДРТ-Р-272 (яка засвідчує, що суми 43900 грн та 2520 грн за чеками від 13.03.2020 сплачені саме ОСОБА_1 ), ксерокопії паспорту та картки платника податків, а також ксерокопію довідки про заробітну плату за 2020 рік з ПрАТ «Запоріжтрансформатор» за №1/11-282 від 25.08.2021.
Відповідно до довідки ПрАТ «Запоріжтрансформатор» загальна сума отриманого позивачкою доходу у вигляді заробітної плати за 2020 рік склала 132205 грн. Сума утриманого з моєї заробітної плати податку на доходи склала 23796,89 грн. Сплачена ОСОБА_1 сума за медичні послуги із застосування допоміжних репродуктивних технологій (ЕКЗ), за чеками №16830 та № 16831 від 13.03.2020, складає 46420 грн. А третина її доходу у вигляді заробітної плати складає 44068,33 грн.
17.01.2022 головним державним інспектором Вознесенівський відділ податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Федоришеной О.М. було проведено камеральну перевірку (акт перевірки №493/08-01-24-06/ НОМЕР_3 ) податкової декларації позивачки про майновий стан і доходи, за результатами якої було відмовлено у наданні податкової знижки через те, що фіскальні чеки за №16830 на суму 43900,00 грн та за №16831 на суму 2520,00 грн від 13.03.2020 «не ідентифікують особу, яка звертається за податковою знижкою», а «тому не підлягають включенню до податкової знижки».
22.02.2022, на підставі акту камеральної перевірки №493/08-01-24-06/2838914787 від 17.01.2022, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення за номером 3119/24-06 про порушення позивачкою підпункту 166.2.1 пункту 166.2 та підпункту 166.3.6 пункту 166.3 статті 166 ПК України та зменшено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, у розмірі 7932,29 грн.
Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивачка звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пп.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пп. «а» п.30.9 ст.30 ПК України податкова пільга надається шляхом податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору.
Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом ІV ПК України.
Статтею 162 ПК України передбачено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно з пп.166.1.1 п.166.1 ст.166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Відповідно до пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПК України підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Згідно з пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних роздрукованих документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (пп.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПК України).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, встановлений п.166.3 ст.166 ПК України.
Згідно з пп.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітній податковий рік.
Згідно з підпунктом 166.4.3 пункту 166.4. статті 166 ПК України платник податку має право скористатись податковою знижкою до кінця податкового року, наступного за звітним. У разі, якщо платник не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для отримання податкової знижки платник податків має понести витрати протягом звітного податкового року на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством та має право включити до податкової знижки суму не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітній податковий рік.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Пунктами 179.1, 179.5 статті 179 ПК України установлено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.179.8 ст.179 ПК України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Судом встановлено, що позивачкою було подано до ГУ ДПС у Запорізькій області податкову декларацію за 2020 рік для отримання податкової знижки в сумі 7932,29 грн з додатком «Ф 3», а також: ксерокопію договору №ДРТ-Р-272 про надання медичних послуг за програмою «ЕКЗ «ДО», ксерокопію фіскальних чеків від ТОВ «НЕОМЕД 2007» про оплату програми ЕКЗ у сумі 43900 грн та 2520 грн від 13.03.2020, ксерокопію Довідки ТОВ «НЕОМЕД 2007» за №404 від 05.11.2021 про оплату медичних послуг за договором №ДРТ-Р-272 (яка засвідчує, що суми 43900 грн та 2520 грн за чеками від 13.03.2020 сплачені саме ОСОБА_1 ), ксерокопії паспорту та картки платника податків, а також ксерокопію довідки про заробітну плату за 2020 рік з ПрАТ «Запоріжтрансформатор» за №1/11-282 від 25.08.2021.
Проте відповідачем за результатами проведення камеральної перевірки податкової декларації позивачки про майновий стан і доходи за 2020 рік, яку зареєстровано в податковому органі 15.12.2021 за №7765, було встановлено порушення п.п.166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України, а саме: «Гр. ОСОБА_1 включені витрати, згідно квитанцій №16830 від 13.03.2020 у сумі 43900,00 грн., №16831 від 13.03.2020 у сумі 2520,00 грн, які не ідентифікують особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), не підлягають включенню до податкової знижки за 2020р., на підставі вищевказаного Ви не маєте право на податкову знижку за витратами, понесеними на оплату допоміжних репродуктивних технологій в 2020 році, згідно наданої Вами декларації від 15.12.2021 року №7765».
У відзиві на позовну заяву відповідач також вказує на те, що: «До декларації платником надано фіскальні чеки від 13.03.2020 №16830 у сумі 43900,00 грн та від 13.03.2020 №16831 у сумі 2520,00 грн, які не ідентифікують особу, яка звертається за податковою знижкою та довідку ТОВ «НЕОМЕД 2007» від 05.11.2021 №404 про вартість надання медичної послуги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та її сплату. Проте, довідка не являється платіжним документом і тому не може бути підтвердженням понесених витрат».
Суд зазначає, що питання щодо «платіжних та розрахункових документів», їх форми та змісту, визначені у главі 63 Цивільного кодексу України. Статті 901, 903 не містять вимог до форми документів, які можуть підтверджувати факт оплати за договором про надання послуг (різновидом якого є укладений між позивачкою та ТОВ «НЕОМЕД 2007» Договір ДРТ-Р-272 від 13.03.2020).
Як вже зазначалось вище, до податкової декларації за 2020 рік, для отримання податкової знижки, позивачка додала ксерокопію договору №ДРТ-Р-272 про надання медичних послуг за програмою «ЕКЗ «ДО», ксерокопію фіскальних чеків від ТОВ «НЕОМЕД 2007» про оплату програми ЕКЗ у сумі 43900 грн та 2520 грн від 13.03.2020, ксерокопію Довідки ТОВ «НЕОМЕД 2007» за №404 від 05.11.2021 про оплату медичних послуг за договором №ДРТ-Р-272 (яка засвідчує, що суми 43900 грн та 2520 грн за чеками від 13.03.2020 сплачені саме ОСОБА_1 ), ксерокопії паспорту та картки платника податків, а також ксерокопію довідки про заробітну плату за 2020 рік з ПрАТ «Запоріжтрансформатор» за №1/11-282 від 25.08.2021.
На думку суду, вказані документи підтверджують факт виконання позивачкою вимог чинного законодавства для отримання податкової знижки.
Ці документи є належними, достовірними та достатніми для підтвердження «фактично здійснених платником витрат на застосування допоміжних репродуктивних технологій» (підпункт 166.3.6 п. 166.3 ст.166 ПК України).
Суд також звертає увагу на те, що визначена національним законодавством форма та зміст фіскального чеку не передбачає зазначення у ньому даних про ПІБ покупця (отримувача послуг), реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта. Тому державні органи не повинні вимагати надати документ з реквізитами, яких немає у затверджених формі та змісті фіскального чеку.
У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119). Принцип «належного урядування» передбачає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, пункт 67).
Відтак, якщо нормативно-правові акти не передбачають зазначення даних, що ідентифікують платника, то податковий орган не може вимагати надання фіскального чеку, який на її думку має містити дані, які ідентифікують платника і таким чином уникати виконання свого обов'язку з надання платнику податків податкової знижки. Оскільки первинним є право громадянина (платника податків) отримати податкову знижку при витрачанні коштів на певні, визначені законом, послуги.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи податковим органом зазначених вище принципів при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення дотримано не було.
При цьому суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18, в якій зазначено, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету..
Таким чином, подана позивачем податкова декларація із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, є умовою для здійснення повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання та підставою для підготовки відповідачем висновку про повернення з відповідного бюджету коштів у вигляді податкової знижки та подання його для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі №808/3657/14 (адміністративне провадження №К/9901/26124/18).
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6. ст.43 ПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії, якщо не передбачено право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Приймаючи до уваги висновки суду про протиправність дій ГУ ДПС у Запорізькій області, що полягають у відмові на отримання податкової знижки ОСОБА_1 на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік та наявності правових підстав для надання податкової знижки позивачці, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивачки про зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) коштів в розмірі 7932,29 грн., які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 в установі банку: Приватбанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок позивачки, та направити його до Головного управління Державної казначейської служби в Запорізькій області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином суму судового збору в розмірі 992,40 грн, підлягають стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.02.2022 №3119/24-06.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) коштів у розмірі 7932,29 грн. (сім тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 29 копійок), які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 в установі банку: Приватбанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 , та направити його до Головного управління Державної казначейської служби в Запорізькій області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «14» березня 2023 року.
Суддя Р.В. Кисіль