Код суду 233 № 233/804/23
08 березня 2023 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Міросєді А. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нетішин Хмельницької області, громадянина України, проходить військову службу на посаді номера обслуги 1 взводу 1 гсабатр 41 гсадн військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 172-20 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення А3719 №276 від 22.12.2022, складений командиром 41 ГСАДн військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 22.12.2022 о 19-30 год. перебував на військовій службі з ознаками алкогольного сп'яніння в м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання на розгляд справи не з'явився. Суд приймав всі можливі заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом направлення судової повістки про виклик за адресою, вказаною протоколі; шляхом направлення судової повістки про виклик SMS-повідомленням на номер телефону ОСОБА_1 , зазначений у протоколі - 0987340812. При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які інші контакти за якими можна вчасно повідомити останнього про дату судового засідання.
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11 квітня 2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про перебування даної справи про адміністративне правопорушення саме в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області; не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 172-20 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з'явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Положеннями статей 251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи у їх сукупності, керуючись законом, правосвідомістю.
Зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності даного виду судочинства, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Судовий розгляд повинен провадитися в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 статті 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
В свою чергу, ч. 1 статті 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за такі дії :
- розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів,
- поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння,
- виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння,
- відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тобто, ч. 1 ст. 172-20 КУпАП встановлює чотири випадки настання адміністративної відповідальності, кожний з яких утворює окремий склад адміністративного правопорушення.
Наявність у військовослужбовця ознак алкогольного сп'яніння, як це зазначено у фабулі адміністративного правопорушення у протоколі, само по собі не створює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження по справі необхідно закрити.
Необхідно зауважити, що формально в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, однак саме такий склад адміністративного правопорушення йому не інкримінується і суд самостійно не вправі виходити за межі обвинувачення, пред'явленого шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нетішин Хмельницької області, громадянина України до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Суддя А.І.Міросєді