14 березня 2023 року
м. Київ
Cправа № 910/5080/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.
розглянув матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022
за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"
до Міністерства оборони України
про внесення змін до державного контракту
за участю Офісу Генерального прокурора
04.01.2023 Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №910/5080/21.
Одночасно, за текстом та у прохальній частині касаційної скарги скаржником порушено питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/5080/21 визначено колегію суддів Верховного Суду: Селіваненко В. П. (головуючий), Булгакова І. В. і Малашенкова Т. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2023.
16.01.2023 до Верховного Суду від Офісу Генерального прокурора надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2023 задоволено заяви суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Селіваненка В. П. (головуючий), Булгакової І. В. та Малашенкової Т. М. про самовідвід у справі № 910/5080/21.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/5080/21 визначено колегію суддів Верховного Суду: ОСОБА_1 (головуюча), Бакуліна С. В., Случ О. В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2023.
У зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 про відставку судді ОСОБА_1, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Васьковський О. В., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Крім того, відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Оскаржена постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 30.11.2022 (з огляду на відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказаної постанови, колегія суддів не може встановити дату складання її повного тексту).
Касаційну скаргу подано для її поштового відправлення 04.01.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження з урахуванням дати її винесення.
Обґрунтовуючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що повний текст оскарженої постанови уповноваженим представником скаржника отримано 13.12.2022.
Зазначені обставини, на думку скаржника підтверджують наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Водночас, до касаційної скарги скаржником не долучено жодних доказів, що підтверджували б дату отримання повного тексту оскарженої постанови.
Таким чином неможливо встановити дату отримання скаржником оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, оскільки належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.
Відтак, оскільки належних доказів на підтвердження вищезазначеного скаржником до скарги додано не було, Касаційний господарський суд позбавлений можливості перевірити чи встановити дійсну дату отримання постанови суду апеляційної інстанції, що є предметом касаційного оскарження та встановити дату початку обчислення строку.
Відтак, колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважатися поважними з огляду на таке.
На підтвердження істинності твердження скаржника щодо наявності підстав для поновлення строку не надано жодних належних і допустимих доказів, що свідчили б про отримання скаржником оскаржуваного рішення.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Верховний Суд відзначає, що матеріали справи у суду касаційної інстанції відсутні.
Зазначена обставина не звільняє скаржника від доведення тих обставин, на які він посилається у своїх доводах, та не перекладає на суд обов'язку встановлювати певні обставини.
Отже, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави покладатися на істинність твердження скаржника про те, що копію оскарженої постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 він отримав 13.12.2022, за відсутності можливості перевірити відповідні докази за матеріалами справи щодо направлення судом копії судового рішення учасникам справи за допомогою поштового зв'язку та/або електронною поштою.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності/неповажності причин пропуску строку.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскарженого рішення суду апеляційної інстанції.
У даному випадку доказами, що підтверджують дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови, є, зокрема, копія конверта з трек-кодом разом з роздруківкою з вебсайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових пересилань, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про дату її отримання, розписка про отримання копії судового рішення тощо.
Саме по собі твердження скаржника про те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 30.11.2022 він отримав 13.12.2022 не розцінюється судом як належний доказ наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. Тому істинність твердження має бути підтверджена належними і допустимими доказами, а в даному випадку відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на підставі частини першої статті 288 ГПК України.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання/неотримання повного тексту оскаржуваної постанови суду скаржник не надав, що унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 ГПК України, у зв'язку з чим відповідне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження може бути розглянуте після надання належного обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.
З огляду на викладене колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 910/5080/21.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 910/5080/21 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання:
- копії повного тексту оскарженої постанови та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження дати отримання оскарженої постанови апеляційної інстанції (поштового конверту суду в якому надійшла саме оскаржувана постанова, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв'язку тощо).
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
1. Визнати неповажними підстави, наведені Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 910/5080/21.
2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
4. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді О. В. Васьковський
В. Я. Погребняк