18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
14 березня 2023 року Справа № 925/1208/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Полубоярова К.В. - представник за довіреністю,
від відповідача - Тесля О.М. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державного підприємства “Адміністрація морських портів
України”, м. Київ, в особі відокремленого підрозділу Одеської
філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів
України” (адміністрація Одеського морського порту), м. Одеса
до товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна
газопостачальна компанія”, м. Черкаси
про стягнення 1 560 603 грн. 18 коп.,
До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту) до товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна газопостачальна компанія” про стягнення з відповідача 1 560 603 грн. 18 коп., а саме: 1 163 804 грн. 36 коп. попередньої оплати, 220 963 грн. 41 коп. - пені, 21 618 грн. 06 коп. - 3% річних та 154 217 грн. 35 коп. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу природного газу №105-В-АМПУ-16 від 30 листопада 2016 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 11 год. 30 хв. 08 грудня 2022 року.
Ухвалою суду від 08 грудня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 11 год. 00 хв. 19 січня 2023 року.
Однак судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 19 січня 2023 року не відбулося, у зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду.
Ухвалою суду від 19 січня 2023 року призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 10 год. 30 хв. 15 лютого 2023 року.
Ухвалою суду від 15 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 14 березня 2023 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з тих підстав, що у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин у підприємства не було можливості виконати зобов'язання. Крім того представник відповідача зазначав, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану нарахування штрафних санкцій є неправомірним.
В судовому засіданні, яке відбулося 14 березня 2023 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1208/22.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу здійснив попередню оплату товару в розмірі 8 443 165 грн. 50 коп.
Проте, відповідачем було поставлено товар лише на суму 7 279 361 грн. 14 коп.
Крім того з урахуванням ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача 21 618 грн. 06 коп. - 3% річних та 154 217 грн. 35 коп. інфляційних втрат, а також 220 963 грн. 41 коп. пені на підставі п. 7.4.5 договору з урахуванням п. 11 додаткової угоди №13 від 15 січня 2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 30 листопада 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Центральна газопостачальна компанія” (постачальник) та державним підприємством “Адміністрація морських портів України” (споживач) було укладено договір №105-В-АМПУ-16 купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до пунктів 1.1,1.2 договору постачальник зобов'язався передати споживачу природний газ у власність (далі - “газ” або “товар”), а споживач - прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору. Цей договір надає можливість постачальнику постачати природний газ філіям споживача.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року в частині поставки товару, а в частині розрахунків - до повного їх виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 12.1 договору).
Згідно п. 12.2 договору, зі змінами, внесеними додатковою угодою №7 від 13 грудня 2017 року, дія договору вважається продовженою на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до останнього дня терміну дії договору жодна з сторін письмово не повідомила іншу сторону про припинення даного договору у встановлений термін.
За період 2016-2022 роки між державним підприємством “Адміністрація морських портів України” та відповідачем було укладено додаткові угоди щодо ціни та продовження строку дії договору.
На період лютий 2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду №26 від 26 січня 2022 року щодо ціни та умов постачання природного газу.
За послуги постачання природного газу та поставлений в лютому 2022 року газ відповідачем на адресу позивача були виставлені наступні авансові рахунки:
- №249 від 26 січня 2022 року на суму 40 154,52 грн.,
- №250 від 26 січня 2022 року на суму 8 403 010,98 грн.
На виконання умов договору позивачем було сплачено авансові платежі на загальну суму 8 443 165 грн. 50 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень:
- №220 від 02 лютого 2022 року на суму 40 154,52 грн.,
- №218 від 02 лютого 2022 року на суму 8 403 010,98 грн.
У період лютого 2022 року за договором відповідачем було поставлено товару та надано послуги на загальну суму 7 279 361,14 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі, а саме:
№719 від 28 лютого 2022 року на суму 7 242 366,53 грн.,
№720 від 28 лютого 2022 р на суму 36 994,61 грн.
З урахуванням авансових платежів та вартості переданого природного газу та замовленої позивачем потужності у відповідача перед позивачем виникла заборгованість із повернення передоплати на суму 1 163 804 грн. 36 коп.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Статтею 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
За умовами п.5.1 договору, зі змінами внесеними додатковими угодами №13 від 15 січня 2020 року та №19 від 21 грудня 2020 року у разі здійснення коригування обсягів газу в бік зменшення, постачальник перераховує на поточний рахунок споживача надмірно сплачену суму попередньої оплати за газ до 20-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
Таким чином, надмірно сплачену попередню оплату за газ поставлений в лютому 2022 року відповідач повинен був повернути 20 березня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов'язання щодо повернення надмірно сплачених позивачем грошових коштів.
Згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Отже, суд не бере до уваги заперечення представника відповідача.
Крім того, за загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від виконання зобов'язання в цілому.
Верховний Суд в постанові від 21 липня 2021 року у справі №912/3323/20 зазначив, що відсутність коштів на виконання зобов'язань не є підставою для звільнення від відповідальності в розумінні ч. 2 ст. 617 ЦК та ч. 2 ст. 218 ГК та не може вважатись форс-мажором.
Враховуючи вищенаведене, сума попередньої оплати в розмірі 1 163 804 грн. 36 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно п.7.4.5. договору в редакції п. 11 додаткової угоди №13 від 15 січня 2020 року передбачено, що за прострочення термінів повернення надмірно сплаченої суми попередньої оплати за газ, постачальник сплачує споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день прострочення платежу, від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення,
Так, з урахуванням вищенаведених умов договору позивачем було нараховано та заявлено вимогу про стягнення з відповідача 220 963 грн. 41 коп. пені нарахованої за період з 21 березня 2022 року по 19 вересня 2022 року на суму 1 163 804 грн. 36 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення 21 618 грн. 06 коп. 3% річних та 154 217 грн. 35 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 21 березня 2022 року по 01 листопада 2022 року.
Здійснивши перевірку нарахування пені, 3% річних та інфляційних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “LIGA 360” судом встановлено, що пеня та 3% річних позивачем нараховано вірно, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Інфляційні втрати нараховані в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив зміст своїх позовних вимог, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна газопостачальна компанія”, вул. Надпільна, 261, офіс 209, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38553084 на користь державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту), Митна площа, 1, м. Одеса, ідентифікаційний код 38728457 - 1 163 804 грн. 36 коп. попередньої оплати, 220 963 грн. 41 коп. - пені, 21 618 грн. 06 коп. 3% річних, 154 217 грн. 35 коп. інфляційних втрат та 23 409 грн. 05 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 14 березня 2023 року.
Суддя А.В.Васянович