Рішення від 07.03.2023 по справі 925/156/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/156/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: Крючкова Н.В. (за межами зали суду) - адвокат,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський електромеханічний завод»

про стягнення 753 111,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімтекс» (вул. Січеславський шлях, 97, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51909, код ЄДРПОУ 43005892) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський електромеханічний завод» (вул. Коробейника, 1, м. Сміла, Черкаська область, 20705, ЄДРПОУ 43131657) про стягнення заборгованості, що виникла на підставі договору поставки № С-65 від 16.07.2020: 528 404,82 грн основний борг, 121 587, 84 грн інфляційні втрати, 13 941, 20 грн три проценти річних, 89 177, 36 грн пеня.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Наведено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, що складає 37 796,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з оплати поставленого йому товару за укладеним між сторонами договором. Правовими підставами визначив статті 525, 530, 599, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України (ЦК України), статті 193, 265 Господарського кодексу України (ГК України), посилаючись, зокрема, на умови та обов'язковість умов укладеного між сторонами договору.

Ухвалою від 03.02.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням.

Ухвалою від 15.02.2023 Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтекс» адвоката Крючкової Наталії Володимирівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Постановив забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 10 год. 00 хв. 07.03.2023, для Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтекс» в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення спору по суті, не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.03.2023 за участю представника позивача, господарський суд розпочав розгляд справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримала. Відповідач про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 07.03.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були, заслухавши позицію представника позивача, суд встановив таке.

16 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімтекс» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смілянський електромеханічний завод» (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № С-65 (договір).

Відповідно до умов договору сторони узгодили:

Пункт 1.1: постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Пункт 2.1: умови оплати: 100 % передоплата вартості товару протягом 3 банківських днів після виставлення рахунку покупцю.

Пункт 2.2: ціни на товар визначаються в видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

Пункт 5.1: умови поставки: (Інкотермс-2010) FCA м. Дніпро.

Пункт 5.2: постачальник зобов'язується провести відвантаження партії товару покупцю протягом 3 банківських днів після 100 % передоплати.

Пункт 5.3: товар супроводжується наступною документацією:

видатковою накладною,

рахунком-фактурою,

сертифікатом якості заводу виробника (виробник товару) або технічним паспортом,

товаротранспортною накладною.

Пункт 6.1: за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність відповідно до чинного Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та цього договору.

Пункт 6.4: за несвоєчасну оплату поставленої в установлений строк партії товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми партії товару за кожний день прострочення.

Пункт 6.5: спірні питання, що виникають при виконанні договору, вирішуються сторонами шляхом пред'явлення претензій. Термін розгляду претензій 30 календарних днів. Після цього спори передаються на розгляд та остаточне вирішення в господарський суд по місцю знаходження відповідача та розглядаються згідно з чинним законодавством України.

Пункт 8.1: даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2020, якщо жодна із сторін не заявила про дострокове припинення договору він вважається пролонгованим на наступний рік.

Договір скріплений підписами та печатками його сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Як зазначає позивач, ТОВ «Ексімтекс» на підставі договору поставило, а ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» прийняло продукцію на суму 1 994 378,20 грн згідно з видатковими накладними, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток.

Будь-які зауваження з боку відповідача щодо невідповідності товару стандартам, якості, кількості позивачу не надходили.

Останні рахунки позивачем виставлено 21.02.2022.

Строк оплати настав 24.02.2022.

ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» за отриману продукцію перерахувало ТОВ «Ексімтекс» грошові кошти на загальну суму 1 465 973,38 грн, що підтверджується платіжними дорученнями та доданими до позовної заяви банківськими виписками по рахунку.

Отже, заборгованість відповідача складає 528 404,82 грн.

З метою досудового врегулювання спору та на виконання п. 6.5 договору позивач направив відповідачу претензію від 19.09.2022 б/н з вимогою сплатити заборгованість за договором поставки № С-65 від 16.07.2020 та підписати акт звірки.

Направлення претензії підтверджується описом вкладення від 20.09.2022, фіскальним чеком від 20.09.2022 № 5190906177775, поштовою накладною від 20.09.2022 № 5190906177775, рекомендованим повідомленням № 5190906177775 про вручення 03.10.2022.

Відповідач борг не сплатив, акт звірки не підписав. У відповіді на претензію від 12.10.2022 № 12102022/ЕКС просив надати засвідчені ТОВ «Ексімтекс» копії документів, на яких ґрунтуються грошові вимоги.

Листом вих. № 27/10-1 від 27.10.2022 ТОВ «Ексімтекс» надіслало документи (підтверджується описом вкладення від 28.10.2022, поштовою накладною від 28.10.2022 № 519090691182, фіскальним чеком від 28.10.2022 № 519090691182).

Відповідач борг не сплатив, акт звірки не підписав, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, враховуючи положення договору щодо порядку оплати поставленого товару, строку прийняття товару за кількістю та якістю, узгоджених стонами у договорі, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Предметом спору є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, відсотків річних, а також пені внаслідок порушення відповідачем зобов'язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем за отриманий товар не надав, доводів позивача не спростував, обставин які б виключили можливість задовольнити позовні вимоги суду не надав.

Судом встановлено, що позивач здійснював поставку товару, що підтверджується видатковими накладними та не оспорюється сторонами. Доказів наявності претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару суду не подано.

Не містять матеріали справи й належних та допустимих доказів спростування правомірності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Спірні правовідносини сторін виникли з укладеного між ними договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.

До позовної заяви на підтвердження обставин щодо кількості та вартості поставленого товару на загальну суму 1 994 378,20 грн додані видаткові накладні, підписані та скріплені печатками сторін, за якими позивач поставив, а відповідач прийняв товар, отже містять відомості щодо змісту і обсягу господарської операції (прийом товару): №№ 920 від 23.07.2020 на суму 41 856,86 грн, 941 від 29.07.2020 на суму 14 400,00 грн, 1006 від 12.08.2020 на суму 70 800,00 грн, 1048 від 26.08.2020 на суму 14 797,20 грн, 1055 від 27.08.2020 на суму 14 160,00 грн, 1060 від 27.08.2020 на суму 7680,00 грн, 1090 від 03.09.2020 на суму 14 875,20 грн, 1131 від 15.09.2020 на суму 39 621,24 грн, 1552 від 09.12.2020 на суму 47 736,19 грн,1579 від 16.12.2020 на суму 17 028,00 грн, 1589 від 17.12.2020 на суму 24 480,00 грн, 1595 від 18.12.2020 на суму 19 008,00 грн, 257 від 18.03.2021 на суму 1080,00 грн, 356 від 09.04.2021 на суму 41 896,62 грн, 394 від 16.04.2021 на суму 16 800,00 грн, 435 від 30.04.2021 на суму 61 376,88 грн, 454 від 12.05.2021 на суму 31 725,73 грн, 491 від 19.05.2021 на суму 21 677,76 грн, 519 від 24.05.2021 на суму 64 354,20 грн, 607 від 15.06.2021 на суму 86 632,80 грн, 654 від 25.06.2021 на суму 97 337,76 грн, 689 від 08.07.2021 на суму 60 667,51 грн, 777 від 04.08.2021 на суму 16 427,52 грн, 882 від 20.08.2021 на суму 1056,00 грн, 881 від 27.08.2021 на суму 25 137,23 грн, 1068 від 13.10.2021 на суму 52 983,24 грн, 1099 від 27.10.2021 на суму 7644,00 грн, 1225 від 26.11.2021 на суму 35 527,20 грн, 1266 від 08.12.2021 на суму 43 796,88 грн.

Також, видаткові накладні: №№ 1452 від 19.11.2020 на суму 35 400,00 грн, 1547 від 08.12.2020 на суму 10 790,82 грн, 93 від 04.02.2021 на суму 49 175,70 грн, 114 від 09.02.2021 на суму 15 636,24 грн, 186 від 26.02.2021 на суму 33 900,00 грн, 1293 від 17.12.2021 на суму 8405,40 грн, 1319 від 22.12.2021 на суму 13 206,00 грн, 1331 від 24.12.2021 на суму 32 275,50 грн, 161 від 17.02.2022 на суму 17 590,80 грн, 179 від 22.02.2022 на суму 1500,00 грн, 181 від 22.02.2022 на суму 73 836,00 грн, які покупцем (відповідачем) не підписані.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Верховний Суд при здійсненні перегляду у касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах неодноразово наголошував, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та, які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій. Крім цього, фактичне здійснення господарської операції повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі.

На підтвердження факту поставки товару та його отримання відповідачем позивач, окрім видаткових накладних, рахунків на оплату, надав суду докази здійснення перевезення товару.

Так, поставка товару відповідачу підтверджується експрес накладними перевізника ТОВ «Нова пошта»: №№ 59000537057999, 59000539052770, 59000544261487, 59000549588967, 59000550055681, 59000552716406, 59000557587451, 59000592428927, 20450315354478, 20450315981296, 59000622520511, 59000623071821, 20450341997400, 20450344216073, 20450361347511, 59000650731034, 59000673107143, 59000675945366, 59000681768205, 59000685196031, 59000687875136, 59000689605996, 59000697953084, 59000766011863, 59000701532924, 59000706082410, 59000715577675, 59000721408815, 59000723699875, 59000742552043, 59000748028235, 59000760703763, 59000770741421, товарно-транспортними накладними (накладна на вантаж одержувача) перевізника ТОВ «ТК «CAT»: №№ 045004203, 045004242, експрес накладними перевізника ТОВ «Нова пошта»: №№ 59000795792132, 59000797608565.

Позивач зазначає, що відповідач частково оплатив товар за договором поставки, що підтверджується банківськими виписками.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони узгодили порядок та строк сплати за отриманий товар.

Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав. Строк оплати за отриманий товар для відповідача вже настав.

У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1 та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

2. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, позивач в порядку захисту своїх порушених прав на своєчасне одержання боргу в сумі 528 404,82 грн вправі вимагати від відповідача примусового виконання своїх зобов'язань шляхом стягнення з нього на свою користь вказаної суми коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Оскільки відповідач не сплатив за отриманий товар, перевіривши арифметичний розрахунок 3 % річних за період 25.02.2022 - 11.01.2023 в сумі 13 941,20 грн та інфляційних втрат в сумі 121 587,84 грн за період березень 2022 року - грудень 2022 року, суд прийшов до висновку про задоволення відповідних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За несвоєчасну оплату поставленої в установлений строк партії товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми партії товару за кожний день прострочення (п. 6.4 договору).

Суд прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення 89 177,36 грн пені за період 25.02.2022 - 25.08.2022.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Позивач у позовній заяві заявляв вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору - 11 296,68 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним за подання позову сума судового збору за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський електромеханічний завод» (вул. Коробейника, 1, м. Сміла, Черкаська область, 20705, ЄДРПОУ 43131657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтекс» (вул. Січеславський шлях, 97, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51909, код ЄДРПОУ 43005892) заборгованість, що виникла на підставі договору поставки № С-65 від 16.07.2020:

528 404,82 грн основний борг,

121 587,84 грн інфляційні втрати,

13 941,20 грн три проценти річних,

89 177,36 грн пеня,

11 296,68 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 14 березня 2023 року.

Суддя О.В. Чевгуз

Попередній документ
109524038
Наступний документ
109524040
Інформація про рішення:
№ рішення: 109524039
№ справи: 925/156/23
Дата рішення: 07.03.2023
Дата публікації: 15.03.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.03.2023)
Дата надходження: 08.03.2023
Предмет позову: заява про ухвалення додаткового рішення
Розклад засідань:
07.03.2023 10:00 Господарський суд Черкаської області
21.03.2023 11:30 Господарський суд Черкаської області