Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03.03.2023м. ХарківСправа № 922/1354/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Юнекс Банк", м.Київ
до Фізичної особи Євтушенко Анни Сергіївни , м.Харків
про стягнення 271 471,81 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство "Юнекс Банк" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Євтушенко Анни Сергіївни (надалі - відповідач) про стягнення 271471,81 грн. з яких: 244497,07грн. заборгованість за кредитом, 24784,74грн. заборгованість за процентами, 2190,00грн. заборгованості за комісіями.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, отриманих за кредитним договором №30.01.1019.МСБ_К від 01.10.2019.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2022 (суддя Гребенюк Т.Д.) вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.10.2022. Також, у вказаній ухвалі встановлено, що Фізичну-особу підприємця Євтушенко А.С. за її рішенням припинено 15.06.2022, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Суд зауважує, що при відкритті провадження в ухвалі від 16.09.2022 було помилково зазначено, що найменуванням позивача є Акціонерний комерційний банк "Юнекс", в той час як відповідно до позовної заяви та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірним найменуванням позивача є Акціонерне товариство "Юнекс Банк".
Враховуючи викладене, позивачем у даній справі слід вважати саме Акціонерне товариство "Юнекс Банк".
На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області від 15.11.2022 №148/2022 у зв'язку відрядженням судді Гребенюк Т.Д. призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/1354/22. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2022 справа №922/1354/22 передана судді Калантай М.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 справу №922/1354/22 прийнято та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.12.2022.
13 грудня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона проти вимог позивача заперечила та просила у задоволенні позову відмовити. Зазначила, що з доданих до позовної заяви доказів вбачається, що за кредитним договором не настав термін виконання грошових зобов'язань у повному обсязі, оскільки банк не дотримав установлений порядок дострокового повернення коштів - не направив вимогу про таке повернення. Крім того, Законом України № 2120-IX, який набув чинності 17.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" штраф, пеня та інші платежі, передбачені кредитними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов'язання, підлягають списанню кредитодавцем. Виходячи з викладеного, вимога про стягнення суми заборгованості за комісіями в розмірі 2190,0 грн. є безпідставною.
У відзиві відповідач також заявила клопотання про поновлення строку на подачу відзиву.
Ухвалою від 14.12.2022 дане клопотання відповідача задоволено судом, відзив на позовну заяву з доданими документами прийнято та долучено до матеріалів справи. Також даною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18.01.2023.
Ухвалою від 18.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 10.02.2023.
У судовому засіданні 10.02.2023 оголошено перерву до 03.03.2023, а також визнано обов'язковою явку представника позивача через необхідність надання пояснень щодо того, яким чином було направлено відповідачу Вимогу №15.3-825 від 08.06.2022 про усунення порушення зобов'язання в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку", яка додана до позовної заяви.
У судове засідання, призначене на 03.03.2023, представник позивача не з'явився.
При цьому, суд зауважує, що 27 лютого 2023 року від позивача надійшла заява №15.3-707 від 27.02.2023, в якій він просив суд дозволити його представнику брати участь у даному засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою від 28.02.2023 дану заяву задоволено. Втім, в судовому засіданні 03.03.2023 із представником позивача не вдалося встановити зв'язок, оскільки представник із вказаними у заяві даними в системі відеоконференцз'вязку сервісу https://vkz.court.gov.ua/ не зареєстрований.
Частиною 5 статті 197 ГПК України визначено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
За таких обставин, саме позивач несе ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, на підставі тих доказів, які наявні у справі.
Представник відповідач у судове засідання 03.03.2023 також не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасникам справи надано право брати участь у судових засіданнях. В той же час, пунктом 3 частини 2 статті 42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Оскільки у даному випадку явка представника відповідача не визнавалася судом обов'язковою, відповідач вправі на власний розсуд використовувати своє право на участь у засіданнях з розгляду даної справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
01 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством "Юнекс Банк", як кредитором, та Фізичною особою-підприємцем Євтушенко А.С., як боржником, укладено Кредитний договір №30.01.1019.МСБ_К (надалі - Кредитний договір), цільове призначення якого капітальний ремонт приміщення та сплата комісії банку за надання кредитних коштів, на підставі якого відповідачу надано кредит в сумі 365000,00грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 21 процента річних, та комісії за обслуговування кредиту 0,1 процента від розміру кредиту, щомісячно.
Відповідно до Кредитного договору Позичальник зобов'язався повертати Кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, та комісію за обслуговування кредиту, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, в порядку та на умовах відповідно до пунктів 1.2., 2.5., 2.6. Кредитного договору, зі строком погашення Кредиту - не пізніше 01.10.2024 року.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою за особовим рахунком ФОП Євтушенко А.С., та не заперечується самим відповідачем.
10 квітня 2020 року сторонами було підписано Додаткову угоду №30.01.1019.МСБ_К10042020 до Кредитного договору № 30.01.1019.МСБ_К від 01.10.2019 (надалі - Додаткова угода), згідно з якою сторони погодили наступне:
- внести зміни до Графіку погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів, що є Додатком 1 до Кредитного договору, та викласти його в новій редакції відповідно до Додатку 2 до даної Додаткової угоди (п. 1.1.);
- викласти пункти 2.5., 2.6., 2.8. Кредитного договору в новій редакції (п. 1 Додаткової угоди) у відповідності до нового Графіку погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів. Зокрема в новій редакції п. 2.5. Кредитного договору узгоджено, що боржник здійснює повернення кредиту частинами в сумі платежу за розрахунковий період (далі - Платіж) не раніше 1-го та не пізніше 10-го числа (включно) відповідно до орієнтовного графіку повернення кредиту, що наведений в Додатку 2 до Кредитного договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.3. Додаткової угоди боржник взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість за Кредитом відповідно до графіку, зазначеного в Додатку 2 до Додаткової угоди №2, що є невід'ємною частиною.
Пунктом 1.3. Додаткової угоди передбачено, що у разі непогашення платежу за Кредитом в розмірі та строки/терміни, визначені в Додатку 2 до Договору, з наступного дня заборгованість за Кредитом в розмірі, що не погашена, вважається простроченою заборгованістю та переноситься на відповідний рахунок обліку простроченої кредитної заборгованості. Несплата Боржником платежів у відповідності до п. 2.5. цього Договору є підставою для вимоги дострокового повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки.
За умовами пункту 5.4.3 Кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісій в повному обсязі зобов'язань за цим Договором, зокрема, у випадку затримання боржником сплати частини кредиту та/або процентів, комісій, штрафів та пені або інших платежів, передбачених цим договором щонайменше на три календарні місяці.
В той же час, згідно з пунктом 5.4.4 Кредитного договору кредитор має право розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення стягнення на предмет застави як в позасудовому порядку, так і за рішенням суду після спливу 30 календарних днів з моменту одержання вимоги від кредитора про достроково погашення.
З аналізу вищевказаних умов Кредитного договору вбачається, що у позивача є право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань протягом 3-х календарних місяців. А обов'язок відповідача щодо дострокового повернення кредитних коштів виникає через 30 днів з моменту одержання вимоги позивача про достроково погашення.
З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач починаючи з 09.02.2022 не виконував свої зобов'язання, не сплачував щомісячні платежі за кредитом, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов Кредитного договору.
Відповідачем даний розрахунок заборгованості не оспорюється.
Станом на 07.06.2022 відповідач не виконував свій обов'язок щодо внесення щомісячних платежів за Кредитним договором строком більш, ніж три місяці, у зв'язку з чим позивачем було складено вимогу про дострокове повернення кредитних коштів.
Так, до позовної заяви позивачем додано копію вимоги №15.3-825 від 08.06.2022 про усунення порушення зобов'язання в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку", в якій у зв'язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору позивач вимагав від відповідача достроково, протягом 60 (шестидесяти) днів з моменту отримання даної вимоги, у повному обсязі сплатити банку заборгованість за Кредитним договором.
На підтвердження факту направлення даної вимоги позивачем надано Список згрупованих відправлень рекомендованих листів №08.06.2022, у якому значиться про направлення на адресу відповідача поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0600018634438), а також поштовий службовий чек від 08.06.2022, який підтверджує здійснення оплати поштових послуг за списком №4737.
При цьому, суд зауважує, що список згрупованих відправлень рекомендованих листів №4737, який вказаний у вищевказаному поштовому службовому чеку від 08.06.2022, в матеріалах справи відсутній.
Також позивач не надав доказів отримання вимоги №15.3-825 від 08.06.2022 відповідачем.
Відповідач факт отримання вимоги №15.3-825 від 08.06.2022 заперечує.
З огляду на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 244497,07грн. заборгованість за кредитом, 24784,74грн. заборгованість за процентами, 2190,00грн. заборгованості за комісіями.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором та допустив прострочення щомісячних платежів, починаючи з лютого 2022 року.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Предметом позовних вимог є вимога про стягнення заборгованості в розмірі 271471,81грн. з яких: 244497,07грн. заборгованість за кредитом, 24784,74грн. заборгованість за процентами та 2190,00грн. заборгованості за комісіями. До вказаних сум позивачем включено, як суми прострочених платежів за Кредитним договором, так і суму кредитних коштів, яка, на думку позивача, підлягає достроковому поверненню.
Суд не погоджується з твердженням банку, що у відповідача виникло зобов'язання щодо дострокового повернення всієї суми кредитних коштів, виходячи з наступного.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначалося вище, за умовами пункту 5.4.3 Кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісій в повному обсязі зобов'язань за цим Договором, зокрема, у випадку затримання боржником сплати частини кредиту та/або процентів, комісій, штрафів та пені або інших платежів, передбачених цим договором щонайменше на три календарні місяці.
В той же час, пунктом 5.4.4 Кредитного договору визначено, що кредитор має право розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення стягнення на предмет застави як в позасудовому порядку, так і за рішенням суду після спливу 30 календарних днів з моменту одержання вимоги від кредитора про достроково погашення.
Отже, вказаними умовами Кредитного договору визначено процедуру реалізації позивачем свого права на дострокове повернення кредитних коштів шляхом складення та направлення відповідної вимоги на адресу відповідача. При цьому обов'язок відповідача щодо дострокового повернення кредитних коштів виникає з моменту одержання вимоги від кредитора про дострокове погашення та цей обов'язок може бути виконаний ним у добровільному порядку протягом 30 календарних днів від одержання такої вимоги.
Відповідно, право позивача на дострокове отримання кредитних коштів може вважатися порушеним лише після спливу 30 календарних днів з моменту одержання вимоги відповідачем.
Таким чином, встановлення дати одержання вимоги про дострокове повернення кредитних коштів має значення для надання оцінки правомірності доводів позивача про те, що станом на момент подання позову у відповідача виник обов'язок щодо повернення усієї суми кредитних коштів.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Всупереч вищевказаним нормам, позивачем не надано жодних доказів одержання відповідачем вимоги №15.3-825 від 08.06.2022.
Фактично до позову додано Список згрупованих відправлень рекомендованих листів №08.06.2022, у пункті 9 якого зазначено про направлення на адресу відповідача поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0600018634438), зміст якого не вказано.
Суд зауважує, що даний список складається з двох листів, що підтверджується відповідними відмітками на їх нижніх полях: "1 з 2" та "2 з 2". При цьому, жодний з цих листів не містить підписів відповідальних працівників підприємства зв'язку чи відбитків їх печатки.
В той же час, позивачем надано окремий аркуш, який містить підпис працівника та відбиток календарного штемпеля поштової установи, з якого можливо лише встановити загальну вартість поштових послуг - 345,00грн. Однак будь-які відмітки щодо належності даного окремого аркушу до попередніх двох аркушів Списку згрупованих відправлень рекомендованих листів №08.06.2022 - відсутні.
Крім того, позивачем також надано поштовий службовий чек від 08.06.2022 на суму 345,00грн, який підтверджує здійснення оплати поштових послуг за іншим списком рекомендованих листів (група р/л) за номером №4737. При цьому, суд зауважує, що список згрупованих відправлень рекомендованих листів №4737, який вказаний у вищевказаному поштовому службовому чеку від 08.06.2022, в матеріалах справи також відсутній.
За таких обставин, ані окремий аркуш з відмітками працівника поштової установи, ані поштовий службовий чек від 08.06.2022 не можуть бути визнані належними доказами надання послуг пересилання поштової кореспонденції, зазначеної у Списку згрупованих відправлень рекомендованих листів №08.06.2022.
Таким чином, оскільки позивачем не доведено не лише факт одержання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, а й факт направлення такої вимоги, у суду відсутні підстави вважати, що у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення всієї суми кредитних коштів.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині дострокового стягнення кредитних коштів є недоведеними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
В той же час, оскільки позовні вимоги включають і вимоги про стягнення щомісячних платежів за період після 09.02.2022, суд вважає за необхідне позов в цій частині задовольнити.
Визначаючи розмір сум, які мають бути стягнуті з відповідача суд виходить з наступного.
За умовами п. 2.5. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №30.01.1019.МСБ_К10042020) боржник здійснює повернення кредиту частинами в сумі платежу за розрахунковий період (далі - платіж) не раніше 1-го та не пізніше 10-го числа (включно) відповідно до орієнтовного графіку повернення кредиту, що наведений в Додатку 2 до Кредитного договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до частини 1 статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Таким чином, відповідач має здійснювати щомісячні виплати за Кредитним договором до закінчення дня 10 числа кожного місяця, тобто таке 10 число слід вважати останнім днем виконання обов'язку. Відповідно, зобов'язання може вважатися порушеним лише з наступного дня, тобто з 11 числа відповідного місяця.
Оскільки позов подано 10.08.2022, що підтверджується поштовим конвертом, суд вважає необґрунтованим включення позивачем до складу позовних вимог сум щомісячних виплат за Кредитним договором, строк виконання яких настав у вказану дату, тобто за липень 2022 року.
У зв'язку з цим, станом на момент подання позову зобов'язання відповідача можуть вважатися порушеними в наступних розмірах: 26351,79грн. заборгованість за кредитом (як різниця між стовпчиками "Сума до сплати" та "Сума сплачена клієнтом" станом на 08.07.2022 згідно розрахунку заборгованості); 21127,33грн. заборгованість за процентами (як сума нарахувань за період лютий-червень 2022 року); 1825,00грн. заборгованість за комісіями (як сума нарахувань за період лютий-червень 2022 року).
Саме у вказаних розмірах суми позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, процентами та комісією підлягають задоволенню.
У задоволенні сум, які нараховані позивачем за липень 2022 року, останнім днем сплати яких було 10.08.2022 (дата подачі позову), а саме: 6321,24грн. заборгованості за кредитом, 3657,41грн. заборгованості за процентами, 365,00грн. заборгованості за комісіями, - слід відмовити, оскільки ці вимоги заявлені позивачем передчасно.
Суд відхиляє заперечення відповідача, що викладені у відзиві з посланням на норми Закону України № 2120-IX, який набув чинності 17.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", оскільки предметом спору у даній справі не є стягнення відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, або неустойки (штрафу, пені) за прострочення платежів за Кредитним договором.
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи Євтушенко Анни Сергіївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Юнекс Банк" (03040, місто Київ, вул.Васильківська, будинок 14, код 20023569) 26351,79грн. заборгованості за кредитом, 21127,33грн. заборгованості за процентами, 1825,00грн. заборгованості за комісіями, 739,56грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "13" березня 2023 р.
Суддя М.В. Калантай