65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"02" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/234/22
За позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, буд.28Б, код ЄДРПОУ - 00131713, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2)
До відповідача: Гадіяка Георгія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Богомолова В.С.
Представники сторін:
Від позивача: Лапчева Н.В. - на підставі довіреності № 99/2022 від 30.03.2022р.;
Від відповідача: Сербін Д.С. - на підставі ордера серії ВН №1125960 від 15.02.2022р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Акціонерне товариство (далі - АТ) «ДТЕК Одеські електромережі», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Гадіяка Георгія Анатолійовича про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 541 992 грн 07 коп., пені у розмірі 19 348 грн 37 коп., 3% річних у розмірі 3 296 грн 50 коп., інфляційних втрат у розмірі 14 758 грн 78 коп.
Ухвалою суду від 07.02.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.02.2022р.
Ухвалою суду від 22.03.2022р. призначено підготовче засідання на 17.05.2022р. Ухвалою суду від 17.05.2022р. відкладено підготовче засідання на 30.06.2022р. Ухвалою суду від 30.06.2022р. відкладено підготовче засідання на 19.07.2022р. Протокольною ухвалою від 19.07.2022р. оголошено перерву до 02.08.2022р. Ухвалою суду від 02.08.2022р. відкладено підготовче засідання на 18.08.2022р. Ухвалою суду від 18.08.2022р. відкладено підготовче засідання на 27.09.2022р. Протокольною ухвалою від 27.09.2022р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.10.2022р. Ухвалою суду від 18.10.2022р. відкладено судове засідання на 03.11.2022р. Протокольною ухвалою суду від 03.11.2022р. відкладено судове засідання на 15.11.2022р. Ухвалою суду від 15.11.2022р. відкладено судове засідання на 01.12.2022р. Ухвалою суду від 01.12.2022р. відкладено судове засідання на 13.12.2022р. Ухвалою суду від 13.12.2022р. відкладено судове засідання на 12.01.2023р. Судове засідання, призначене на 12.01.2023р., не відбулося у зв'язку з відсутністю електропостачання в залі судових засідань №16, у зв'язку з чим ухвалою суду від 12.01.2023р. відкладено розгляд справи на 09.02.2023р. Протокольною ухвалою суду від 09.02.2023р. відкладено судове засідання на 02.03.2023р.
Позивач - АТ «ДТЕК Одеські електромережі», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 02.08.2022р.
Відповідач - Гадіяк Г.А., заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, просить відмовити у їх задоволенні з підстав,зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 21.02.2022р.
Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач у справі зазначає, що 07.06.2011р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (в подальшому перейменованого на АТ «ДТЕК Одеські електромережі») (Компанія) та Фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) Гадіяк Георгієм Анатолійовичем (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №414, умовами якого передбачено, що АТ «ДТЕК Одеські електромережі» продає електричну енергію ФОП Гадіяк Г.А. для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а ФОП Гадіяк Г.А., оплачує АТ «ДТЕК Одеські електромережі» вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У зв'язку з реформуванням електроенергетичної галузі, 28.11.2018р. ФОП Гадіяком Г.А. підписана заява - приєднання, у преамбулі якої зазначено, що Споживач надає згоду про приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу розміщеного на сайті позивача, на умовах раніше укладеного Договору про постачання за №414.
11 липня 2021р. уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі», за участю відповідача, було проведено перевірку на об'єкті відповідача - кафе «Обжора» за адресою: Кілійський р-н, селище Приморське, Узбережжя Чорного моря, за результатами якої було виявлено порушення п.2.3.1, п.2.3.2, п.2.3.3, п.2.3.4, п.5.5.5, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 14.03.2018р. №312 (далі - ПРРЕЕ), п.п. 6.42 Кодексу комерційного обліку (далі - ККО), а саме: «виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового обліку з метою зміни його параметрів шляхом впливу на лічильник електричної енергії NIK №0378438 фізичного поля радіоелектронним пристроєм імпульсного генератора, внаслідок чого спожита електрична енергія споживається та електролічильником не враховується. Випромінювач (антена) радіоелектронного засобу розташована на розрахунковому лічильнику та торкається його корпусу. Радіоелектронний пристрій портативний, легко встановлюється та знімається, виявити при контрольному огляді неможливо. Радіоелектронний пристрій вилучено. Порушення зафіксовано відеозйомкою та продемонстровано споживачу».
Позивач зауважує на тому, що вищевказані порушення кореспондуються з п/п 3 п.8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), а не з п/п 4 п.8.4.2. ПРРЕЕ, як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву.
Позивач зазначив, що відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ індикатор дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатор) - пристрій, встановлений на/у лічильнику електричної енергії, призначений для фіксації впливу на лічильник постійного (змінного) магнітного або електричного полів, що призводить до змін у роботі лічильника.
Тобто, індикатор впливу магнітного поля встановлюється з метою фіксації впливу магнітного поля певної потужності на прилад обліку. Тобто не фізичного втручання, як у випадку з пломбою, а саме дії магнітного поля.
Однак, як зазначає позивач, в даному випадку при проведення перевірки на об'єкті відповідача було виявлено не спрацювання індикатора магнітного впливу, а вплив на лічильник електричної енергії NIK №0378438 фізичного поля радіоелектронним пристроєм імпульсного генератора, внаслідок чого спожита електрична енергія споживається та електролічильником не враховується. Тому, вплив на лічильник електричної енергії NIK №0378438 фізичного поля радіоелектронним пристроєм імпульсного генератора, які виявлені у відповідача, та спрацювання індикатора магнітного впливу є різними поняттями.
Відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
З урахуванням виявленого порушення, відповідно до вимог п.8.2.5 ПРРЕЕ, ібуло складено Акт про порушення №8020543 від 11.07.2021р., який було підписано уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» та Споживачем особисто. Зауважень Споживача Акт про порушення №8020543 від 11.07.2021р. не містить.
АТ «ДТЕК Одеські електромережі» зазначає, що п. 8.2.6 ПРРЕЕ визначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до п.8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза).
Даним пунктом, також передбачено, що у разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки. Факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.
З позиції позивача, підписання Акта про порушення №8020543 від 11.07.2021р. без зауважень свідчить про визнання Споживачем виявленого порушення. Крім того, відповідач відмовився від проведення експертизи, у зв'язку із чим експертиза приладу обліку не проводилась, що узгоджується з приписами п. 8.4.4 ПРРЕЕ.
28 липня 2021р. комісія з розгляду актів про порушення АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» розглянула акт №8020543 від 11.07.2021р. в присутності Споживача - Гадіяка Г.А. та прийняла рішення, оформлене протоколом №6 від 28.07.2021р., провести перерахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії відповідно до п.п.3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, виходячи з дозволеної потужності, зазначеної у Договорі, за дванадцять місяців.
В подальшому, листом від 25.08.2021р. відповідач звернувся до позивача з заявою про перегляд акта №8020543 від 11 07.2021р.
Позивач зазначає, що 07.10.2021р. комісія з розгляду актів про порушення АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» у присутності Споживача - Гадіяк Георгія Анатолійовича , повторно розглянула акт №8020543 від 11 07.2021р. та прийняла рішення, оформлене протоколом №865 від 07.10.2021р., яким вирішила провести перерахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії відповідно до п.п 3 п. 8.4.2, п. 8.4.10 ПРРЕЕ за формулою 4, виходячи з дозволеної потужності зазначеної у договорі яка складає 30кВт, за дванадцять місяців, як це передбачено п.п 3 п. 8.4.8 ПРРЕЕ.
Так, за підрахунками позивача недоврахована електрична енергія складає 155 643 Квт, що вартує 541 992 грн 07 коп.
Копію протоколу №865 від 07.10.2021р. разом з розрахунком та рахунком було вручено відповідачу під час засідання комісії, про що свідчить особистий підпис Гадіяка Г.А
Щодо розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії позивач зазначив, що на час складання акта про порушення ПРРЕЕ визначення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних у уповноважених представників позивача не виявилось можливим, в зв'язку з тим, що під час проведення перевірки Споживач не надав можливості визначити всі струмоприймачі, про що зазначено в п.5 Акта №8020543.
Крім того, у уповноважених представників позивача під час проведення перевірки не було можливості визначити потужність, обчислену виходячи зі струму навантаження електроустановки Споживача при підключенні всіх наявних на час складання акту про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність.
На підставі зазначеного розрахунок було здійснено виходячи з дозволеної потужності зазначеної у Договорі, яка складає 30кВт.
Також позивач зазначив, що відповідно до п. 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил).
Згідно п.п 3 п. 8.4.8 ПРРЕЕ якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Додатком 2 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору про постачання №414 від 07.06.2011р. визначено режим роботи кафе «Обжора», а саме: 30-31 робочих днів у місяці та 24 годин на добу.
Пунктом п.п.5 п.7.1 Договору на розподіл встановлено, що оператор системи розподілу має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними Споживачем під час користування електричною енергією.
Відповідно до п. 16 Додатку № 4 до Договору на розподіл Споживач сплачує ОСР вартість необлікованої внаслідок порушення Споживачем ПРРЕЕ електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення не пізніше 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Крім того, відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Однак, на момент звернення до суду заборгованість за недовраховану електроенергію у розмірі 541 992 грн 07 коп., відповідачем не оплачена, у зв'язку з чим АТ «ДТЕК Одеські електромережі» звернулося з позовом до суду та просить стягнути з відповідача вартість недоврахованої електричної енергії у розмірі 541 992 грн 07 коп.
Позивач також зазначає, що відповідно до п.8.5 Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених Додатком 4 до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює Споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до п.16 Додатку №4 до Договору, вартість необлікованої, внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, електричної енергії, розрахованої Оператором системи розподілу, на підставі акта про порушення ПРРЕЕ, перераховуються Споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Споживач має оплатити вказаний в даному пункті рахунок, не пізніше 30 календарних днів від дня його отримання.
На підставі зазначеного позивачем розраховано пеню за період з 09.11.2021р. по 21.01.2022р. у розмірі 19 348 грн 37 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача у зв'язку з несплатою вартості недоврахованої електроенергії у розмірі 541 992 грн 07 коп. згідно акта №8020543.
Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував 3% річних у розмірі 3 296 грн 50 коп. та інфляційні втрати у розмірі 14 758 грн 78 коп., які просить стягнути з відповідача.
Позивач зауважив, що нормативне обґрунтування позовних вимог про стягнення пені та 3% річних та інфляційних витрат здійснено не на підставі Додатка № 5 до Договору про постачання №414, а з урахуванням вимог Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який діє станом на даний час.
Звертаючи з даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.09.2021р. було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Гадіяка Георгія Анатолійовича.
Однак, позивач вважає, що у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №910/8729/18.
На підставі зазначеного позивач дійшов висновку, що у зв'язку тим, що публічний Договір споживача про надання послуг розподілу було укладено між АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» та Фізичною особою-підприємцем Гадіяком Г.А., зобов'язання за вказаним договором у відповідача із втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинились, а продовжують існувати.
В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на ст.ст.525, 549, 610, 615, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 220, 230, Господарського кодексу України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає факт наявності між сторонами у справі договірних правовідносин на підставі Договору про постачання електроенергії №414 від 07.06.2011р.
Під час здійснення перевірки 11.07.2021р. відповідач у відповідності до вимог п. 5.5.5 розділу V ПРРЕЕ забезпечив доступ представників АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на територію свого об'єкта та супроводжував їх під час перевірки.
Відповідач повідомляє, що під час проведення перевірки представники позивача звернули увагу на пристрій біля лічильника, який відповідач до того не бачив. Разом з представниками позивача відповідач підійшов до лічильника, а тому передав пристрій представникам АТ «ДТЕК Одеські електромережі».
Відповідач зазначає, що йому було роз'яснено, що пристрій, виявлений на лічильнику, буде направлений до Татарбунарського РЕМ (структурний підрозділ оператора системи розподілу, розташований в Одеській області, Білгород-Дністровському районі, м. Татарбунари, вул. Польова, 1А), його буде вивчено спеціалістами, а за результатами дослідження у випадку відсутності у пристрої заборонених властивостей, споживачу повернуть зазначений пристрій. Також відповідачу повідомили, що пристрій буде упакований, на підставі чого було складено акт, який був підписаний відповідачем без зауважень.
Відповідач зазначає, що в акті про порушення ПРРЕЕ №8020543 від 11.07.2021р. зазначено про виявлення порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, 6.4.2 ККО, п. 2.4.2 ПРРЕЕ - виявлені явні ознаки втручання у параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів, шляхом впливу на лічильник електричної енергії НІК 2301 №0378438 фізичного поля від радіоелектронного пристрою (імпульсного генератора), внаслідок чого спожита електрична енергія споживається та лічильником не враховується. Випромінювач (антенна) радіоелектронного засобу розташована на розрахунковому електролічильнику та торкається його корпусу. Радіоелектронний пристрій є портативним та легко встановлюється та знімається, виявити при контрольному огляді неможливо».
Відповідно до п/п 4 п.8.4.2 ПРРЕЕ у випадку виявлення фіксації індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів) здійснюється визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта про порушення.
Однак, що попри твердження позивача, що 11.07.2021р. у Споживача було виявлено факт фіксації індикаторами впливу на лічильник електричної енергії електричного поля, електричний лічильник НІК 2301 №037843 не було опломбовано та вилучено для можливості в подальшому проведення експертизи та припинення порушення. Вказаний лічильник було змінено 28.07.2021р. іншими представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі», що підтверджується актом встановлення/заміни засобу обліку №1274039 від 28.07.2021р.
Відповідач також зауважує на тому, що відмова Споживача від проведення експертизи лічильника не свідчить про визнання вчиненого порушення, зафіксованого в акті.
Таким чином, з позиції відповідача, позовні вимоги АТ «ДТЕК Одеські електромережі» ґрунтуються на суб'єктивній точці зору представників позивача та не підтверджені належними доказами.
Щодо розрахунку необлікованої електричної енергії відповідач зазначає, що позивачем здійснено розрахунок виходячи з дозвільної величини (30 кВт), тоді як електроустановки в кафе «Обжора» не споживають одночасно потужності понад 5 кВт.
Відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у п.п.1-5 п.8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт*год) розраховується за формулою Wдоб =Р*tдоб*кВт, де Р - потужність (кВт), визначена як:
1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акту про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).
Так, в акті №8020543 від 11.07.2021р. позивачем зазначено, що відсутні технічні (паспорти) струмоприймачів, приєднаних до електричної мережі, однак, як зазначає відповідач, під час перевірки його не просили надати паспорти на електричні прилади у кафе.
Крім того, відповідач зауважує, що в акті №8020543 зазначено, що споживач не надав можливості зробити заміри при мінімальному навантаженні, однак, дане твердження не відповідає фактичним обставинам справи, так як відповідач допустив представників оператора розподілу на свій об'єкт та дозволив проводити перевірку.
На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку, що проведення нарахування вартості необлікованої електричної енергії з урахуванням дозвільної величини (30 кВт) використовувалась оператором системи розподілу з метою нарахування більшої суми та всупереч встановленого ПРРЕЕ порядку.
Крім того, відповідно до пп.3 п.8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Відповідач зазначив, що він здійснює підприємницьку діяльність в кафе «Обжора» с. Приморське сезонно, з 01 червня по 01 вересня кожного року. На інші місяці року будівля кафе консервується до наступного початку сезону, електрична енергія на об'єкті не споживається, що підтверджується показаннями споживання електричної енергії, які обліковуються в базі даних оператора системи розподілу.
Отже, з позиції відповідача, розрахунок обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, у разі встановлення факту порушення, мав би проводитися за 92 дні, а саме: з 11.07.2020р. - по 01.09.2020р.; з 01.06.2021р. по 11.07.2021р.
Відносно нарахування позивачем 3% річних та пені відповідач зазначає, що відповідно до Додатку №5 «Порядок розрахунків» нарахування пені, індексу інфляції та 3% річних здійснюється за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію (активну, реактивну), у зв'язку з чим позовні вимоги в частині 3% річних та пені не підлягають задоволенню.
На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що 07.06.2011р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (в подальшому перейменованого на АТ «ДТЕК Одеські електромережі») (Компанія) та Фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) Гадіяк Георгієм Анатолійовичем (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №414, умовами якого передбачено, що АТ «ДТЕК Одеські електромережі» продає електричну енергію ФОП Гадіяк Г.А. для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», ФОП Гадіяк Г.А., оплачує АТ «ДТЕК Одеські електромережі» вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», який набрав чинності 11.06.2017р., суб'єкти господарювання, які одночасно проводили діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні протягом 18 місяців з дня набрання чинності зазначеним Законом здійснити юридичне відокремлення діяльності з розподілу електричної енергії від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника. Ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню.
На виконання вимог чинного законодавства 06.11.2018р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1345 «Про видачу АТ «Одесаобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом». Слід зазначити, що найменування АТ «Одесаобленерго» було змінено на АТ «ДТЕК Одеські електромережі».
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
У відповідності до Правил роздрібного ринку електричної енергії для забезпечення споживання електричної енергії споживач укладає договори: 1) про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу із оператором системи розподілу; 2) про постачання електричної енергії споживачу із обраним електропостачальником або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для побутових або малих не побутових споживачів).
Відповідно до підпункту 2.1.4. пункту 2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції від 14.03.2018) договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Пунктом 1.1. Типового договору встановлено, що цей договір укладається шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положення ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
28 листопада 2018 р. відповідачем підписано заяву - приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті позивача за технічними даними паспорту точки розподілу за об'єктом споживача за адресою ТП-153 кафе «Обжора», на умовах раніше укладеного договору про постачання за №414 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
Даний договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що ФОП Гадіяком Г.А. укладено публічний договір шляхом приєднання до публічного договору споживача про розподіл електричної енергії з АТ «ДТЕК Одеські електромережі».
Факт укладення Договору сторонами у справі не оспорюється. Матеріали справи не містять доказів припинення, розірвання чи визнання недійсним Договору, у зв'язку з чим суд вважає, що договір є чинним та є обов'язковим для виконання сторонами.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Подібний висновок був зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №757/45133/15-ц щодо норм ГПК в редакції до 15.12.2017р.
Отже, ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019р. у справі №214/4137/17).
При цьому визначальною ознакою справи господарської юрисдикції є суть (зміст, характер) спору (п. 4.13 ухвали Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/5179/20).
Так, кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст.50 Цивільного кодексу України, де зазначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тому підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №920/50/19, постанови Верховного Суду від 16.12.2020р. у справі №916/2437/17, від 03.02.2021р. у справі №902/655/19, від 01.06.2021р. у справі №910/15940/20, від 07.09.2021р. у справі №918/139/21).
Відповідно до ч.1 ст.128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи.
Таким чином, вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах як суб'єкт господарювання та чи можна визначити ці правовідносини як господарські.
Відповідно до умов укладеного договору про постачання електричної енергії №414 від 07.06.2011р. електропостачання здійснюється на об'єкти кафе «Обжора» та Торговельний кіоск, що в повній мірі кореспондується з видами діяльності відповідача, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що правовідносини, що виникли на підставі Договору про постачання за №414 є господарськими. Отже, позивач правомірно звернувся з даним позовом до Господарського суду Одеської області.
Згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно п.2.3.3. ПРРЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
При цьому згідно п.5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право, зокрема: на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи; проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.
За умовами п/п 8 п. 5.5.5 глави Правил роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Згідно з п. 8.2.4 глави VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Відповідно до п. 8.2.5 глави VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Згідно з п. 8.2.6 глави VIII ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Відповідно до п. 8.4.1 глави VIII ПРРЕЕ системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У п/п 6 п. 8.4.2 глави VIII ПРРЕЕ встановлено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Згідно п.8.4.4.ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
У разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, у тому числі, питань від оператора системи) протягом встановленого цим пунктом строку (якщо оператором системи були передані засоби вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.
З урахуванням п.п 3. п. 8.4.8 глави VIII ПРРЕЕ, якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, виявити яке представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Відповідно до п. 8.2.7 глави VIII ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Відповідно до матеріалів справи, 11.07.2021р. уповноваженими особами АТ «ДТЕК Одеські електромережі» при проведенні перевірки на предмет дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку на об'єкті відповідача - кафе «Обжора» за адресою: Кілійський р-н, селище Приморське Узбережжя Чорного моря виявлено порушення п.2.3.1, п.2.3.2, п.2.3.3, п.2.3.4, п.5.5.5 ПРРЕЕ, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 14.03.2018р. №312, п.п. 6.42 Кодексу комерційного обліку, а саме: виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового обліку з метою зміни його параметрів шляхом впливу на лічильник електричної енергії NIK №0378438 фізичного поля радіоелектронним пристроєм імпульсного генератора внаслідок чого спожита електрична енергія споживається та електролічильником не враховується. Випромінювач (антена) радіоелектронного засобу розташована на розрахунковому лічильнику та торкається його корпусу. Радіоелектронний пристрій портативний, легко встановлюється та знімається, виявити при контрольному огляді неможливо. Радіоелектронний пристрій вилучено. За результатами перевірки складено акт про порушення №8020543 від 11.07.2021р.
Порушення усунуто 11.07.2021р., про що складено акт про опломбування №1224833 від 11.07.2021р.
З акта вбачається, що відповідач особисто був присутній під час перевірки, та підписав акт №8020543 без зауважень.
З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2021р. за участю ФОП Гадіяка Г.А. комісія з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії розглянула акт №8020543 від 11.07.2021р. та прийняла рішення, оформлене протоколом №6 від 28.07.2021р., відповідно до якого здійснено розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення згідно з п.8.4.8. п/п 3 ПККО.
Відповідно до відмітки, здійсненої відповідачем, останній не погоджується з розрахунком, просить переглянути розрахунок на центральній комісії.
26 серпня 2021р. відповідач звернувся до позивача з листом за вих.№101/02-11587, в якому просив повторно розглянути акт про порушення №8020543 від 11.07.2021р. з метою визначення правомірності акта про порушення, обсягу та вартості електроенергії, необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, яка підлягає оплаті споживачем.
07 жовтня 2021р. комісія з розгляду актів про порушення АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» у присутності споживача - Гадіяка Г.А., повторно розглянула акт №8020543 від 11.07.2021р. та прийняла рішення, оформлене протоколом №865 від 07.10.2021р., яким вирішено протокол №6 від 28.07.2021р. засідання комісії залишити без змін, здійснити нарахування відповідно до п.8.4.2.3. ПРРЕЕ та за формулою №4 п.8.4.10. ПРРЕЕ, виходячи з дозволеної потужності, зазначеної у договорі яка складає 30кВт, тривалості роботи струмоприймачів протягом доби 24 год за період з 11.07.2020р. по 11.07.2021р.
Слід зауважити, що відповідно до протоколу №865 від 07.10.2021р. відповідач відмовився від проведення експертизи, у зв'язку з чим суд вважає правомірним не проведення експертизи з урахуванням положень абз. 5 п.8.4.4. ПРРЕЕ.
За підрахунком позивача всього підлягає до сплати за необліковану електричну активну енергію 155 643 кВт*год на загальну суму 541 992 грн 07 коп. (в т.ч. ПДВ).
На підставі зазначеного позивачем було виставлено рахунок №230414/А на суму 541 992 грн 07 коп., який разом з протоколом та розрахунком було отримано відповідачем 07.10.2021р.
Так, відповідно до п. 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку; самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Згідно п. 8.4.2.1 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).
За п/п 3 п. 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у п.п.1-5 п.8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт*год) розраховується за формулою Wдоб =Р*tдоб*Кв, де Р - потужність (кВт), визначена як: де, P - потужність (кВт), визначена як:
1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).
У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год;
Kв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Так, з умов Договору випливає, що тривалість роботи струмоприймачів на об'єкті кафе «Обжора» становить 24 год на добу. Матеріали справи не містять доказів зміни зазначеної тривалості роботи струмоприймачів на об'єкті кафе «Обжора».
Щодо сезонності роботи кафе «Обжора», на підтвердження чого відповідачем надано Акт депутата від 23.08.2021р., суд зазначає, що враховуючи останню повірку приладу обліку NIK №0378438 у 3 кв. 2010р., позивачем правомірно здійснено розрахунок виходячи з кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, тобто з 11.07.2020р. по 11.07.2021р.
При цьому, суд звертає увагу, що Акт депутата не є належним та допустимим доказом на підтвердження тривалості роботи струмоприймачів на об'єкті Споживача.
В Акті про порушення №8020543 від 11.07.2021р. зазначено наступне: відсутні табличні паспорти струмоприймачів, приєднаних до електричної мережі. Заперечення відповідача або доказ зворотного Акт про порушення не містить.
Відповідно до Акта та Додатка №2 до Договору №414 дозволена потужність - 30 кВт.
Перевіривши розрахунок необлікованої електричної енергії за Актом про порушення №8020543 від 11.07.2021р., наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично вірним.
Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Матеріали справи не містять доказів оплати рахунку №230414/А, у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 541 992 грн 07 коп. підлягає задоволенню.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.8.5 Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених Додатком 4 до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює Споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до п.п.16-17 Додатку №4 до Договору вартість необлікованої, внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, електричної енергії, розрахованої Оператором системи розподілу, на підставі акта про порушення ПРРЕЕ, перераховуються Споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Споживач має оплатити вказаний в даному пункті рахунок, не пізніше 30 календарних днів від дня його отримання. Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу.
Відповідно до п.30 Додатку №4 до Договору за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених цим Додатком, Споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.
Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, нараховані за період з 09.11.2021р. по 21.01.2022р., суд встановив, що вони є вірними, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 19 348 грн 37 коп., 3% річних у розмірі 3 296 грн 50 коп., інфляційних втрат у розмірі 14 758 грн 78 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до Гадіяка Георгія Анатолійовича про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 541 992 грн 07 коп., пені у розмірі 19 348 грн 37 коп., 3% річних у розмірі 3 296 грн 50 коп., інфляційних втрат у розмірі 14 758 грн 78 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Гадіяка Георгія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, буд.28Б, код ЄДРПОУ - 00131713, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість за недовраховану електричну енергію у розмірі 541 992 грн 07 коп., пеню у розмірі 19 348 грн 37 коп., 3% річних у розмірі 3 296 грн 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 14 758 грн 78 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 690 грн 93 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 13.03.2023р.
Суддя Н.В. Рога