ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.02.2023Справа № 910/10813/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Коннект»
про стягнення 2 979 151, 52 грн,
Представники:
від прокуратури: Стретович М.О.;
від позивача-1: Метельська Л.Є. (в режимі відеоконференції);
від позивача-2: Хилевич Т.В. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився
Полтавська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради (далі - позивач-1) та Полтавської обласної військової адміністрації (далі - позивач-2) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Коннект» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 979 151, 52 грн, з яких: 2 072 560, 00 грн - основний борг, 735 392, 39 грн - інфляційні втрати та 171 199, 13 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за угодою № 27 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області від 23.10.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 позовну заяву Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації - залишено без руху. Встановлено Полтавській обласній прокуратурі строк для усунення недоліків позовної заяви.
07.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Полтавської обласної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку - 27.10.2022).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.12.2022.
21.11.2022 до суду надійшли письмові пояснення Полтавської обласної військової адміністрації, в яких позивач-2 зазначає, що відповідач порушив обов'язки , встановлені угодою № 27 щодо сплати до цільового фонду коштів у сумі 2 072 560, 00 грн протягом 5 днів з дня внесення на розгляд обласної ради постійною комісією Полтавської обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр проекту рішення про погодження надання відповідачу спеціального дозволу на користування надрами цього родовища.
21.11.2022 від Полтавської обласної військової адміністрації надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (надіслане на електронну пошту суду).
23.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 клопотання Полтавської обласної військової адміністрації пропроведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду - повернуто заявнику без розгляду.
30.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначає, що кошти, які ТОВ «Гео Коннект» мало сплатити за угодою № 27 є добровільним безоплатним внеском, який має всі риси благодійної допомоги, тому, на думку відповідача, у Полтавської обласної військової адміністрації відсутнє право вимагати його сплати, відтак спірні правовідносини не є зобов'язанням. Крім того, відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки як вказує відповідач, укладення та виконання угоди № 27 не стосується державних інтересів та не порушує їх, що виключає наявність у прокуратури повноважень звертатися до суду з позовом в інтересах Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації.
01.12.2022 від Полтавської обласної військової адміністрації надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (надіслане на електронну пошту суду).
У судовому засіданні 08.12.2022 судом оглянуто оригінали документів доданих до позовної заяви та оголошено перерву до 19.01.2023.
12.12.2022 від Полтавської обласної військової адміністрації надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (надіслане на електронну пошту суду).
13.12.2022 від Полтавської обласної військової адміністрації надійшла відповідь на відзив, в якій позивач-2 зокрема зазначає, що Полтавська обласна військова адміністрація, як сторона договору має право в судовому порядку вимагати виконання обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок порушення договірних зобов'язань. Крім того, позивач-2 вказує, що відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та Бюджетного кодексу України Полтавську обласну військову адміністрацію уповноважено вирішувати питання обласного бюджету Полтавської області.
15.12.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Полтавської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої прокурор зазначає, що підписана між сторонами угода № 27 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області є підставою для виникнення у сторін цієї угоди майново-господарських зобов'язань відповідно до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, які в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.
28.12.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Полтавської обласної ради надійшла відповідь на відзив, в якій позивач-1 вказує, що п. 3.1. Угоди № 27 на відповідача покладено обов'язок перерахувати до фонду обласного бюджету Полтавської області кошти у сумі 2 072 560, 00 грн протягом п'яти днів з дня внесення на розгляд обласної ради Полтавської області проекту рішення про погодження надання відповідачу спеціального дозволу на користування надрами цього родовища.
Також, 28.12.2022 до суду надійшла заява Полтавської обласної ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
10.01.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У цьому судовому засіданні 19.01.2023, розглянувши заявлене відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про залишення позову без розгляду, суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 19.01.2023).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/10813/22 призначено на 23.02.2023.
03.02.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
03.02.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Полтавської обласної прокуратури надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду.
У цьому судовому засіданні представники прокуратури та позивачів підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується протоколом фіксації судового засідання від 19.01.2023 в режимі вфдеонференції № 1185944 у даній справі.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 23.02.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, Господарський суд міста Києва
23.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео Коннект» (далі- сторона-1), Полтавською обласною радою (далі - сторона-2) та Полтавською обласною державною адміністрацією (далі - сторона-3) укладено угоду № 27 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області, предметом якої є врегулювання взаємних прав та обов'язків, основних умов та партнерства сторін з метою сприяння збільшенню обсягів видобутку природного газу, газового конденсату та нафти в питаннях розвідки, розробки та облаштування родовищ, будівництва, реконструкції, ремонтів об'єктів соціальної сфери та транспортної інфраструктури, виконання державних, регіональних, місцевих екологічних програм та програм спрямованих на поліпшення соціально-економічного стану в Полтавській області.
Відповідно до п. 1.2 угоди, загальний обсяг фінансування за угодою визначається з розрахунку 8 000, 00 грн за 1 кв. м площі ділянки, на користування надрами якої сторона-1 планує отримати спеціальний дозвіл.
За змістом п. 1.3 угоди, з моменту зарахування коштів, передбачених цією угодою, до Фонду, сторона-1 передає право володіння, користування та розпорядження вказаними коштами відповідно до їх цільового призначення. Ці кошти стають власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради.
У відповідності до п. 3.1 угоди, при здійсненні співробітництва відповідно до цієї угоди сторона-1 зобов'язується, враховуючи площу Ново-Диканського родовища 259, 07 км.кв., перерахувати до Фонду кошти у сумі 2 072 560, 00 грн протягом п'яти днів з дня внесення на розгляд обласної ради постійною комісією Полтавської обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр проекту рішення про погодження надання ТОВ «Гео Коннект» спеціального дозволу на користування надрами цього родовища.
Згідно з п. 4.1 та п. 4.2 угоди визначено, що вона набуває чинності з дня її підписання, і дія її триває протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців з дня підписання сторонам угоди.
Рішенням другого пленарного засідання двадцять сьомої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради №1218 від 24.10.2019 "Про звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання без проведення аукціону ТОВ «Гео Коннект» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) газу сланцевих товщ, газу природного, конденсату Ново-Диканської площі на території Новосанжарського, Решетилівського та Полтавського районів Полтавської області у зв'язку з розширенням меж раніше наданої у користування ділянки надр" вирішено: (1) погодити Державній службі геології та надр України надання без проведення аукціону ТОВ «Гео Коннект» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) газу сланцевих товщ, газу природного, конденсату Ново-Диканської площі на території Новосанжарського, Решетилівського та Полтавського районів; (4) ТОВ «Гео Коннект» виконати зобов'язання за угодою про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області від 23.10.2019.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор та позивачі зазначають, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за угодою № 27 від 23.10.2019 щодо сплати коштів, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 2 072 560, 00 грн.
Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань, прокурор та позивачі просять суд стягнути з відповідача 735 392, 39 грн - інфляційні втрати за період з 30.10.2019 по 31.07.2022 та 171 199, 13 грн - 3 % річних за період з 30.10.2019 по 31.07.2022.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, між сторонами виникли господарсько-правові відносини, у зв'язку з укладанням 23.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео Коннект», Полтавською обласною радою та Полтавською обласною державною адміністрацією Угоди № 27 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області.
Пунктом п. 3.1 угоди визначено, що при здійсненні співробітництва відповідно до цієї угоди сторона-1 зобов'язується, враховуючи площу Ново-Диканського родовища 259, 07 км.кв., перерахувати до Фонду кошти у сумі 2 072 560, 00 грн протягом п'яти днів з дня внесення на розгляд обласної ради постійною комісією Полтавської обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр проекту рішення про погодження надання ТОВ «Гео Коннект» спеціального дозволу на користування надрами цього родовища.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів коли саме було винесено на розгляд обласної ради постійною комісією Полтавської обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр проект рішення про погодження надання відповідачу спеціального дозволу на користування надрами цього родовища, проте з огляду на прийняття рішення № 1218 від 24.10.2019, суд саме від цієї дати відраховує п'ятиденний строк на сплату визначених угодою коштів та приходить до висновку, що починаючи з 29.10.2019 у відповідача виник обов'язок щодо перерахування до Фонду обласного бюджету Полтавської області коштів у сумі 2 075 560, 00 грн на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області відповідно до умов укладеної Угоди № 27 від 23.10.2019.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, посилання відповідача на те, що кошти, які відповідач мав би перерахувати до спеціального фонду за угодою за сукупністю правових ознак характеризується як благодійна допомога, не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне
Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Статтею 5 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" визначено, що благодійна діяльність здійснюється, зокрема, у виді безоплатної передачі у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатного відступлення бенефіціарам майнових прав.
Згідно ст. 6 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.
Поняття договору пожертви міститься у статті 729 Цивільного кодексу України.
Згідно з вказаною нормою пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування (ч. 2 ст. 717 Цивільного кодексу України).
Водночас, у п. 3.2 угоди встановлено, що сторона-2 (Полтавська обласна рада) та сторона-3 (Полтавська обласна державна адміністрація) зобов'язуються:
- забезпечувати якісну підготовку документів та дотримання термінів розгляду питань щодо погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами, які надає Державна служба геології та надр України;
- організовувати збір інформації щодо об'єктів соціальної сфери та транспортної інфраструктури Полтавської області, які потребують фінансування для здійснення поточних, капітальних ремонтів, відновлювальних робіт, визначати пріоритетність фінансування та інше;
- безпосередньо, через відділ з питань земельних відносин та надрокористування виконавчого апарату Полтавської обласної ради готувати відповідні матеріали для погодження постійній комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр;
- забезпечити цільове використання коштів, залучених за цією угодою на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об'єктів соціальної інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;
- забезпечити, у межах своїх повноважень, надання стороні-1 (відповідачу) погоджень у отриманні спеціального дозволу на користування надрами Фльорівсько-Ювілейного родовища, земельних ділянок, необхідних погоджень для здійснення будівництва об'єктів нафтогазового комплексу;
- до 25 грудня поточного року звітуватися перед стороною-1 про напрямки використання залучених за цією угодою коштів.
Таким чином, Угода № 27 від 23.10.2019 не може вважатися договором про надання благодійної пожертви, а є сплатою відповідачем коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що не сплата відповідачем коштів за угодою не порушує прав Полтавської обласної військової адміністрації, оскільки Полтавська обласна державна адміністрація, яка згідно з Указом Президента України № 68/2022 від 24.02.2022 "Про утворення військових адміністрацій" набула статусу воєнної адміністрації, є стороною угоди.
Відповідно до п. 1.4 угоди перелік напрямків використання коштів Фонду формується Полтавською обласною державною адміністрацією за пропозиціями депутатів обласної ради та постійних комісій.
Рішенням пленарного зсідання двадцять другої сесії обласної ради сьомого скликання № 900 від 19.10.2018 затверджено Положення про цільовий фонд Полтавської обласної ради (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Положення одним із джерел формування фонду є залучення на договірних засадах коштів підприємств нафтогазового комплексу, що здійснюють користування надрами на території Полтавської області. Кошти фонду зараховуються до обласного бюджету.
Пунктами 4.3, 4.10, 4.11 Положення визначено, що перелік напрямів використання коштів Фонду формується Полтавською обласною державною адміністрацією, а Департамент фінансів Полтавської облдержадміністрації контролює надходження коштів та щоквартально надає обласній раді інформацію про надходження та фінансування коштів Фонду.
Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, підписана між сторонами Угода № 27 від 23.10.2019 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області є обов'язковою для виконання її сторонами.
Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення взятих на себе за угодою зобов'язань, кошти у визначений строк не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Полтавською обласною радою, яка становить 2 072 560, 00 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови № 27 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області від 23.10.2019 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 072 560, 00 грн.
Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань, прокурор та позивачі позивач просять суд стягнути з відповідача 735 392, 39 грн - інфляційні втрати за період з 30.10.2019 по 31.07.2022 та 171 199, 13 грн - 3 % річних за період з 30.10.2019 по 31.07.2022.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем сплати за поставлений товар та інфляційних втрат, встановив, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період прострочення, а тому підлягають задоволенню вимоги прокурора та позивачів про стягнення з відповідача 735 392, 39 грн - інфляційні втрати за період з 30.10.2019 по 31.07.2022 та 171 199, 13 грн - 3 % річних за період з 30.10.2019 по 31.07.2022.
Тож, позовні вимоги Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Коннект» (б. Бучми Амвросія, буд. 5, літера А, офіс 404/1, м. Київ, 02152, ідентифікаційний код - 42673627) до цільового фонду Полтавської обласної ради на р/р 408999980314131931000016001 (вул. Соборності, буд. 45, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код - 22530614) 2 072 560 (два мільйона сімдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн 00 коп. - заборгованості, 735 392 (сімсот тридцять п'ять тисяч триста дев'яносто дві) грн 39 коп. - інфляційних втрат та 171 199 (сто сімдесят одну тисячу сто дев'яносто дев'ять) грн 13 коп. - 3 % річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Коннект» (б. Бучми Амвросія, буд. 5, літера А, офіс 404/1, м. Київ, 02152, ідентифікаційний код - 42673627) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код - 02910060) судовий збір у сумі 44 687 (сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 28 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 06.03.2023.
Суддя Щербаков С.О.