ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.03.2023Справа № 910/3565/23
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310) до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) про визнання зобов'язань припиненими.
07.03.2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов'язань припиненими та 08.03.2023 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будь-які зобов'язання між позивачем та відповідачем, виникнення та існування яких було обумовлене кредитним договором №4Н1090Д від 01.02.2007 року, були повністю припинені виконанням, проведеним належним чином, у зв'язку з чим позивач зазначає, що у відповідача відсутні підстави у будь-який спосіб посилатись на факт невиконання чи неналежного виконання позивачем договірних зобов'язань.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.
Подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява повинна містити 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як встановлено судом у переліку додатків до позовної заяви під сьомим пунктом позивач зазначає про наявність USB-флеш-накопичувача, на якому містяться наступні файли:
- документи про Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів»;
- документи, що підтверджують повноваження директора Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»;
- кредитний договір №4Н1090Д від 01.02.2007;
- копія поданого АТ КБ «ПриватБанк» до Окружного суду в Тель-Авіві позову;
- документи щодо цільового використання та джерел погашення кредитних коштів, сплати процентів, винагород та інших оплат за кредитним договором №4Н1090Д від 01.02.2007;
- довідка (видана АТ КБ «ПриватБанк»), що підтверджує відсутність заборгованості AT НЗФ перед АТ КБ «ПриватБанк»;
- таблиця - зведена інформація Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» щодо отримання та погашення кредиту за кредитним договором №4Н1090Д від 01.02.2007.
Проте, при огляді файлів, що містяться на електронному носії судом встановлено, що їх кількість не співпадає із переліком наведеним позивачем у описі до позовної заяви.
Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
За змістом пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. При цьому, розрахунковим документом є документ, встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Пунктом 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку" передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
За змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем додано накладну, фіскальний чек поштової установи та опис вкладення у цінний лист від 07.03.2023 року.
Так, згідно наданого опису вкладення у цінний лист від 16.09.2022 року вбачається, що Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» було направлено: копію позовної заяви про визнання зобов'язання припиненим за кредитним договором 4Н1090Д від 01.02.2007 у кількості предметів - 29 арк.; роздруківка постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №910/14224/20 з Єдиного державного реєстру судових рішень, у кількості предметів - 10 арк.; Копія статуту АТ НЗФ, у кількості предметів - 41 арк.; Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у кількості предметів - 2 арк.; Копії довіреностей на осіб, що засвідчували копії документів у кількості предметів - 2 арк.; Копія кредитного договору №4Н1090Д від 01.02.2007 у кількості предметів - 6 арк.; USB-флеш-накопичувач Transcend 16GB, на якому розміщені копії наступних документів: документи про Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів»; документи, що підтверджують повноваження директора Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»;
- кредитний договір №4Н1090Д від 01.02.2007; копія поданого АТ КБ «ПриватБанк» до Окружного суду в Тель-Авіві позову; документи щодо цільового використання та джерел погашення кредитних коштів, сплати процентів, винагород та інших оплат за кредитним договором №4Н1090Д від 01.02.2007; довідка (видана АТ КБ «ПриватБанк»), що підтверджує відсутність заборгованості AT НЗФ перед АТ КБ «ПриватБанк»; таблиця - зведена інформація Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» щодо отримання та погашення кредиту за кредитним договором №4Н1090Д від 01.02.2007 проте як вже зазначалось судом кількість файлів, що міститься на електронному носії поданому до суду не співпадає із переліком наведеним у описі додатків доданих до позовної заяви.
Відтак, у суду відсутні докази, що позивачем надіслано усі електронні докази відповідачу.
Окрім того, як вбачається зі змісту файлів, що міститься на електронному носії, в останньому знаходиться ряд документів, зокрема: Додаток 4Н1090Д-1, Додаток 4Н1090Д-2, однак останні не вказані в додатках.
Також суд звертає увагу, позивача, що позивачем надані докази у справі складені іноземною мовою.
Відповідно до ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
За положеннями ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Отже, у разі, коли письмові докази подаються до господарського суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Вказані докази не можуть бути прийняті судом як належні, оскільки складені на іноземній мові, а позивачем не додано їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою, оскільки відсутність перекладу на українську мову документу, складеного на іноземній мові, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена та на користь кого.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.
У відповідності до п.п 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру, а отже розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем становить 2 684,00 грн.
Судом встановлено, що до позовної заяви не додано жодного доказу сплати судового збору, при цьому, будь-яких посилань на правові підстави звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" та не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно із ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити позовну заяву Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» - без руху.
2. Встановити Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- вичерпного переліку доданих до позовної заяви електронних доказів.
- подання до суду належних доказів відправки відповідачу усіх доданих до позовної заяви доказів;
- засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою документів долучених до позовної заяви, в тому числі, що знаходяться на електронному носії;
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі;
4. Роз'яснити позивачеві, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Ухвала набирає законної сили 13.03.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ