вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"01" березня 2023 р. Справа№ 23/448-б
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Полякова Б.М.
Шапрана В.В.
Секретар судового засідання: Гудько А.В.
За участю представників учасників справи:
від Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір»: Барабаш М.Ю. - за ордером серія АІ № 1312162 від 28.11.2022;
від арбітражного керуючого Куделі М.О.: Барабаш М.О. - за ордером серія АІ № 1357718 від 01.03.2023;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Інвест-Ресурс»: Щербак Є.М. - за ордером серія АА № 1267316 від 18.01.2023;
від Фонду державного майна України: Скороход Р.В. - відповідно до виписки з ЄДРПОУ;
від Міністерства охорони здоров'я України: Дяк Ю.М. - за довіреністю № 14-33/8 від 29.08.2022;
від Київської міської прокуратури: Лиховид О.С. - за посвідченням № 070201 від 01.03.2023.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б (суддя Івченко А.М., повний текст ухвали складено та підписано - 09.11.2022)
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва
до Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір»
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б (суддя Івченко А.М., повний текст ухвали складено та підписано - 09.11.2022) затверджено план санації Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об'єднання «ДІАЛІР» у справі № 23/448-б про банкрутство, порушеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2007, схвалений 25.06.2019 рішеннями загальних зборів кредиторів та комітету кредиторів та погоджений Міністерством охорони здоров'я України листом від 28.12.2019 № 10-13/50100/2-19.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі №23/448-б та направити дану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 27.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Гарник Л.Л., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 у справі № 23/448-б апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б залишено без руху.
09.01.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про виконання скаржником вимог ухвали суду від 28.12.2022 про залишення апеляційної скарги скаржника без руху.
Слід зазначити, що з 02.01.2023 по 13.01.2023 головуючий суддя (суддя-доповідач) перебував у відпустці.
18.01.2023 від судді Північного апеляційного господарського суду Гарник Л.Л. надійшла заява про самовідвід від розгляду справи № 23/448-б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 23/448-б заяву судді Північного апеляційного господарського суду Гарник Л.Л. про самовідвід від розгляду справи № 23/448-б задоволено; відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Гарник Л.Л. від розгляду справи № 23/448-б; справу № 23/448-б передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/377/23 від 24.01.2023 у зв'язку із задоволенням заяви судді Північного апеляційного господарського суду Гарник Л.Л. про самовідвід від розгляду даної справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 23/448-б.
Відповідно до протоколів передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 24.01.2023 для розгляду справи № 23/448-б сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Копитова О.С., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 23/448-б задоволено клопотання ОСОБА_1 та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б; об'єднано апеляційні скарги Фонду державного майна України, Київської міської прокуратури та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено разом з апеляційними скаргами Фонду державного майна України та Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б на 01.03.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі № 23/448-б відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
08.02.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Куделі М.О. надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б про банкрутство ВАТ «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір».
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/654/23 від 27.02.2023 у зв'язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 23/448-б.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 27.02.2023 апеляційну скаргу Фонду державного майна України передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Шапран В.В.
У відповідності до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 27.02.2023 апеляційну скаргу Київської міської прокуратури передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Шапран В.В.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 27.02.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі № 23/448-б апеляційні скарги Фонду державного майна України, Київської міської прокуратури та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Шапран В.В.
Як зазначалось вище, від арбітражного керуючого Куделі М.О. надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б.
Головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовому засіданні 01.03.2023 на обговорення ставиться питання про можливість задоволення клопотання арбітражного керуючого Куделі М.О. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б.
У судовому засіданні 01.03.2023 представники Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір», арбітражного керуючого Куделі М.О. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Інвест-Ресурс» підтримали вищевказане клопотання та просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Представник Фонду державного майна України у судовому засіданні 01.03.2023 питання про можливість задоволення клопотання арбітражного керуючого Куделі М.О. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б залишила на розсуд суду.
01.03.2023 у судовому засіданні представники Міністерства охорони здоров'я України та Київської міської прокуратури заперечували проти задоволення зазначеного вище клопотання.
Заслухавши думку представників учасників справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла до наступних висновків.
Так, не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі №23/448-б та направити дану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вирішуючи питання щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження, судова колегія зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Пунктом 9 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
В силу статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France», заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права». Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Згідно з ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеної норми свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (ч. 5 ст. 41 ГПК України).
Судом враховується, що 18.10.2018 Верховною Радою України було прийнято Кодекс України з процедур банкрутства, а його офіційне опублікування відбулось у газеті «Голос України» № 77 від 20.04.2019.
Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21.10.2019.
Частиною 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
При розгляді справи, підлягають застосуванню норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону України № 2343-ХІІ, до внесення змін Законом України № 4212-VI від 22.12.2021, тобто в редакції до 19.01.2013) (надалі - Закон про банкрутство).
За змістом ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за Законом про банкрутство. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.
Така позиція згодом підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Цією статтею Закону про банкрутство визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
За приписами згаданої статті Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 14 Закону про банкрутство.
Приписами статті 14 Закону про банкрутство встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. У разі визнання кредитора конкурсним він має право отримати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та /або розпорядником майна. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку. Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена цим Законом.
Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку.
Таким чином, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді).
Тобто, тільки за сукупністю встановлених Законом про банкрутство дій (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, суд апеляційної інстанції виходить з того, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
У справах про банкрутство, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 порушено провадження у справі.
На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 29.10.2007 заявником подано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, яке опубліковано у газеті «Голос України» № 218 (4218) за 27.11.2007.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 09.06.2008 у справі № 23/448-б затверджено реєстр вимог кредиторів, кредиторами по справі визнано: Державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва на суму 3 980 087,76 грн; Підприємство «Украгротехцентр» на суму 127 629,83 грн; Міжгалузевий науково-технічний комплексу «Хімія поверхні» Національної академії наук України на суму 305 948,00 грн; Товариство з обмеженою відповідальністю «КиївСоцПроект» на суму 29 700 000,00 грн; Відкрите акціонерне товариство «Броварський завод будівельних конструкцій» на суму 1 259 866,90 грн; Товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр-1» на суму 2 691 146,59 грн; Відкрите акціонерне товариство «Гідромеханізація» на суму 1 171 135,08 грн; фізичну особи - підприємця Солодковського Мечислава Людвиговича на суму 75 000,00 грн; Товариство з обмеженою відповідальністю «Луїза ЛТД» на суму 51 660,78 грн; Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта» на суму 1 042 451,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 у справі № 23/448-б задоволено клопотання голови комітету кредиторів боржника; припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Куделі Марії Олександрівни; введено процедуру санації боржника - ВАТ «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір», керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Куделю Марію Олександрівну.
Разом з тим, як встановлено судом, станом на дату подання апеляційної скарги та її розгляду судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 не звертався до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, відповідні вимоги судом першої інстанції не розглядались та не визнавались, як наслідок до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 не включались. Доказів зворотнього матеріали справи не містять та скаржником суду не доведено, а тому ОСОБА_1 не набув статусу кредитора у даній справі про банкрутство та не є учасником справи про банкрутство, відтак, позбавлений права на звернення з апеляційною скаргою в якості кредитора.
Посилання скаржника на наявність судового рішення про стягнення заборгованості за відсутності вжиття вищевказаних заходів передбачених Законом про банкрутство не свідчить про автоматичне набуття статусу кредитора з правом на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б.
Водночас, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Отже при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №908/1083/19, від 25.06.2020 у справі №916/1965/13).
Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та в подальшому знайшов своє відображення, в тому числі, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 910/17428/19).
Як вказує скаржник, при постановленні оскаржуваної ухвали суду, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що боржник розрахувався з усіма кредиторами, оскільки план санації не містить розрахунку суми середнього заробітку до виплати ОСОБА_1 та компенсації втрати частини заробітної плати до виплати останньому.
Однак, колегія суддів зазначає, що вищевказані обставини не свідчать про порушене право ОСОБА_1 , оскільки, як зазначалось вище, кредитор може набути правового статусу у якості учасника справи про банкрутство лише за сукупністю встановлених Законом про банкрутство дій (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом), що у даному випадку скаржником зроблено не було.
При цьому, ОСОБА_1 не позбавлено можливості та права звернутися до суду з відповідною заявою про визнання вимог до боржника в ліквідаційній процедурі у разі визнання боржника банкротом на підставі ст. 23 Закону про банкрутство або захистити свої права та задовольнити вимоги поза межами справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір» у разі відновлення платоспроможності такого товариства.
Таким чином, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду вирішено питання про права, інтереси та обов'язки ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
В силу ч. 2 ст. 264 ГПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 23/448-б про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір», права скаржника оскаржуваною ухвалою суду не порушені, а судове рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, відтак, відповідно, ОСОБА_1 не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема, на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б, а отже, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 234, 255, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено та підписано - 08.03.2023.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Поляков
В.В. Шапран