ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.02.2023Справа № 910/9366/22
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-МДС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Київгаз"
про стягнення 35 193 661,96 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Іванова Н.О.;
від відповідача: Коваленко Н.В.;
від третьої особи: Полішко Ю.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-МДС" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 35 193 661,96 грн., у тому числі 27 319 306,71 грн. основного боргу, 386 212,66 грн. 3 % річних, 2 712 877,47 грн. інфляційних втрат, 4 775 265,12 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором постачання природного газу № 15/12-21/3 від 15.12.2021 в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 відкрито провадження у справі № 910/9366/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Київгаз", підготовче засідання призначено на 10.11.2022.
26.09.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надішли документи на виконання вимог ухвали суду.
14.10.2022 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначив, що з відомості обліку споживання газу з 01.02.2022 по 28.01.2022, яка складена обчислювачем вузла обліку природного газу у лютому 2022 вбачається, що дійсний об'єм розподіленого та спожитого позивачем газу складає 1 313 853 м3. Оскільки наразі відсутні будь-які висновки про те, що вузол обліку газу був пошкоджений або про те, що виявлені порушення призвели до некоректної роботи вузлу обліку газу, то за основу розрахунку слід брати саме показники лічильника. За твердженнями відповідача, заборгованість відповідача перед позивачем за переданий у лютому 2022 газ відсутня, а навпаки, є переплата у розмірі 946 829,00 грн. У випадку виявлення порушень, для проведення перерахунку та визначення об'єму газу по окремому споживачу потрібне рішення комісії з розгляду актів про порушення та акт-розрахунок. Оскільки засідання комісії з розгляду акту про порушення не відбулося, тобто відсутнє рішення такої комісії та акт-розрахунок, то визначення об'єму спожитого та розподіленого відповідачу газу в об'ємі 2 180 786 куб.м. є безпідставним, а проведений позивачем розрахунок боргу є неправильним, оскільки в основу покладено недостовірні відомості. Відповідач зазначає, що 25.02.2022 він зупинив виробництво та повністю припинив споживання природного газу.
18.10.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-МДС" надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-МДС" відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
10.11.2022 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/9366/22.
У судовому засіданні 10.11.2022 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 01.12.2022.
30.11.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 01.12.2022 розгляд справи відкладено на 08.12.2022.
08.12.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі. У поданих поясненнях відповідач зазначив, що дійсний фактичний об'єм розподіленого та спожитого відповідачем природного газу становить 1 313 853 куб.м., а дії третьої особи по встановленню розподіленого та спожитого відповідачем природного газу понад 1 313 853 куб.м. є незаконними, оскільки відсутні правові підстави для донарахування додаткових об'ємів газу та порушена процедура проведення такого донарахування.
Розглянувши у судовому засіданні 08.12.2022 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі № 910/9366/22 до закінчення розгляду справи № 910/11585/22.
У судовому засіданні 08.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.02.2023.
Розгляд справи у судовому засіданні 09.02.2023 відкладено на 23.02.2023.
23.02.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
У судовому засіданні 23.02.2023 суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів з огляду на його необґрунтованість.
У судовому засіданні 23.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
15.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-МДС" (постачальник) укладено Договір постачання природного газу № 15/12-21/3 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2022 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору постачання.
Згідно з п. 1.4. Договору, найменування Оператора газорозподільної системи, далі - Оператор ГРМ, з яким споживач уклав договір розподілу природного газу: АТ «Київгаз». Договір розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ укладено на підставі заяви приєднання № 14407 від 22.09.2016.
Відповідно до п. 2.1. Договору орієнтовний плановий обсяг (річний) постачання газу з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно) становить до 30 000 тис. куб. м. (тридцять мільйонів куб. м), у тому числі 2 500 (тис. куб. м) в лютому 2022 року.
Додатковою угодою № 2 від 19.01.2022 року до Договору (далі - Додаткова угода) сторони погодили наступне:
1.Постачальник зобов'язується передати у власність споживача у лютому 2022 року природний газ з орієнтовним обсягом 1 100,000 тис. куб. м (один мільйон сто тисяч кубічних метрів), або 39,286 тис. куб.м. рівномірно кожної доби протягом місяця постачання або згідно погодженого графіка постачання. Допускається відхилення добового та місячного обсягу споживання в межах +/- 10%
2.Ціна 1000,000 куб. м (однієї тисячі кубічних метрів) природного газу, що постачається у лютому 2022 року, складає 26 958,35 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 35 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 5 391,67 (п'ять тисяч триста дев'яносто одна гривня 67 копійок). Разом з ПДВ складає 32 350,02 грн. (тридцять дві тисячі триста п'ятдесят гривень 00 копійок).
3.Загальна вартість природного газу, запланованого до передачі згідно з цією Додатковою угодою, складає 29 654 185,00 грн. (двадцять дев'ять мільйонів шістсот п'ятдесят чотири тисячі сто вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ 5 930 837,00 грн. (п'ять мільйонів дев'ятсот тридцять тисяч вісімсот тридцять сім гривень 00 копійок). Разом з ПДВ 35 585 022.00 грн. (тридцять п'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч двадцять дві гривні 00 копійок).
Відповідно до п. 3.1. Договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Відповідачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Відповідачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Згідно з п. 3.4. Договору постачання, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 3.5. Договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:
3.5.1.За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
3.5.2.На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.
3.5.3.Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов?язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
3.5.4.У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.
3.5.5.У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Відповідно до п 5.1. Договору оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок постачальника в такому порядку:
- умови оплати за природний газ, що постачається згідно умов цього Договору, визначаються в Додаткових угодах до даного Договору.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди встановлюється наступний порядок розрахунків: платежі, кожен на суму 1 694 535,77 гривень (один мільйон шістсот дев?яносто чотири тисячі п?ятсот тридцять п?ять гривень 77 копійок), але не більше вартості фактично спожитого обсягу газу, здійснюється споживачем щоденно у банківські дні у період з 01.02.2022 року по 01.03.2022 року включно. При цьому споживач має право виконати свої грошові зобов?язання достроково. Достроково здійснені платежі зараховуються в рахунок виконання наступних по черговості платежів. Остаточний розрахунок за фактичний об'єм споживання здійснюється до 20-го (двадцятого) числа місяця, наступного за місяцем постачання.
Згідно з п. 5.4. Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об?єм (обсяг) постачання природного газу споживачу постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об?ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною Договором. При цьому постачальник має право вимагати від споживача сплати штрафу за перевищення об?єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 6.4. Договору.
18.02.2022 Акціонерним товариством "Київгаз" складено Акт про порушення № 1100 відповідно до якого встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем:п.п. 1 п. 3 гл. 2 розділу ХІ - витоки газу на елементах вузла обліку газу, а саме на імпульсній лінії до БПД; п. 3 гл. 6 розділу Х - відсутність оригіналів документів; п.п.3 п. 3 гл. 2 розділу ХІ - газоспоживаюче обладнання не відповідає наданій проектній документації.
25.02.2022 працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізодром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Безпеки Вітязь'складено Акт про припинення споживання природнього газу.
09.03.2022 Акціонерним товариством "Київгаз" складено Акт на відключення газу.
Позивач зазначає, що 21.04.2022 відповідачем надано позивачу копію Акту приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 28.02.2022 до Договору № 14407 (Акт Оператора ГРМ).
Відповідно до зазначеного Акту Оператора ГРМ фактичний об?єм спожитого газу за лютий 2022 року склав 2 180 786,00 м. куб.
В зазначеному Акті Оператора ГРМ містяться заперечення споживача щодо фактичного об'єму спожитого газу за лютий 2022 року, однак відсутнє обґрунтування різниці в споживанні. Споживач у Акті зазначив, що фактичний об'єм спожитого Товариством з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" природного газу за лютий 2022 складає 1 313 853 куб.м.
26.04.2022 року позивачем направлено на адресу відповідача лист № 21/04-22/1 від 21.04.2022 року щодо підписання Акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року до Договору постачання природного газу № 15/12-21/3 від 15.12.2021 та Акт приймання-передачі газу за лютий 2022 року в обсязі 2 180 786,00 м. куб. на суму 70 548 470,71 грн., у тому числі ПДВ, з вимогою протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу повернути позивачу один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником відповідача та скріплений печаткою відповідача.
Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вищезазначений лист позивача як і підписаного з боку відповідача Акту приймання-передачі газу за лютий 2022 року в обсязі 2 180 786,00 м. куб. на суму 70 548 470,71 грн.
Позивачем надсилалася на адресу відповідача претензія № 04/07-22/2 від 04.07.2022 про сплату заборгованості. До вказаної претензії було додано Акт звірки взаєморозрахунків, за період з 01.02.2022 по 04.07.2022, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 27 319 306,71 грн.
Матеріали справи не містять відповіді відповідача на дану претензію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за лютий 2022 позивачем поставлено відповідачу природний газ в обсязі 2 180 786,00 м. куб. на суму 70 548 470,71 грн., проте відповідачем згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок було сплачено 43 450 000,00 грн. (не заперечуються відповідачем), внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 27 319 306,71 грн., що і стало підставою для звернення до суду.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок здійснити поставку природного газу, а у відповідача прийняти природний газ в обсязі погодженого сторонами та оплатити його вартість.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з Додатковою угодою № 2 від 19.01.2022 року до Договору остаточний розрахунок за фактичний об'єм споживання здійснюється до 20-го (двадцятого) числа місяця, наступного за місяцем постачання.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 3.4. Договору постачання, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Як встановлено судом, 26.04.2022 року позивачем направлено на адресу відповідача лист № 21/04-22/1 від 21.04.2022 року щодо підписання Акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року до Договору постачання природного газу № 15/12-21/3 від 15.12.2021 та Акт приймання-передачі газу за лютий 2022 року в обсязі 2 180 786,00 м. куб. на суму 70 548 470,71 грн., у тому числі ПДВ, з вимогою протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу повернути позивачу один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником відповідача та скріплений печаткою відповідача.
Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вищезазначений лист позивача як і підписаного з боку відповідача Акту приймання-передачі газу за лютий 2022 року в обсязі 2 180 786,00 м. куб. на суму 70 548 470,71 грн.
У свою чергу, в Акті приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 28.02.2022, наданого Оператором ГРМ відповідачу, споживачем зазначено що фактичний об'єм спожитого Товариством з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" природного газу за лютий 2022 складає 1 313 853 куб.м.
Згідно з п. 1.4. Договору, найменування Оператора газорозподільної системи, далі - Оператор ГРМ, з яким споживач уклав договір розподілу природного газу: АТ «Київгаз». Договір розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ укладено на підставі заяви приєднання № 14407 від 22.09.2016.
Типовий Договір розподілу природного газу затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, якою визначено, що умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.
Відповідно п. 5.6. Типового Договору розподілу природного газу Оператор ГРМ зобов?язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об?єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб?єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов?язується довести інформацію про загальний об?єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього Договору об?єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов?язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об?єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об?єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Згідно з п. 3.5.4. у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.
Відповідно до п. 3.5.5. Договору у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами наявні розбіжності у частині визначення об'єму спожитого природного газу за лютий 2022 року. Доказів вирішення цього питання у судовому порядку матеріали справи не містять.
Таким чином, об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за лютий 2022 року має встановлюватися відповідно до даних Оператора ГРМ.
Судом встановлено, що інформація щодо фактичного об'єму спожитого газу за лютий 2022 року згідно Акту Оператора ГРМ відповідає даним інформаційної платформи оператора газотранспортної системи (Оператор ГТС) та об?єм спожитого газу за лютий 2022 року становить 2 180 786,00 м. куб.
Таким чином вартість поставленого в лютому 2022 року газу в обсязі 2 180 786,00 м. куб. склала 70 548 470,71 грн., у тому числі ПДВ.
Відповідачем частково оплачено заборгованість за спожитий у лютому 2022 року природний газ.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27 319 306,71 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Судом відхиляються доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки приписами ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсними пунктів 3.5.4., 3.5.5. Договору суду не надано.
Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено правомірно.
За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.2. Договору у разі невиконання споживачем умов пункту 5.1. цього Договору постачальник має право припинити подачу газу. Відключити споживача від газопостачання в установленому законодавством порядку та оформити акт приймання-передачі природного газу в обсязі фактично оплаченого газу. У разі невиконання споживачем умов пункту 5.1. цього Договору він у безспірному порядку повинен сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок пені у розмірі 4 775 265,12 грн., 3% річних у сумі 386 212,66 грн. та інфляційних втрат у сумі 2 712 877,47 грн., суд встановив, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-МДС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" про стягнення 27 319 306,71 грн. основного боргу, 386 212,66 грн. 3 % річних, 2 712 877,47 грн. інфляційних втрат та 4 775 265,12 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-МДС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Київгаз" про стягнення 35 193 661,96 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (02002, місто Київ, вулиця Панельна, будинок 1, ідентифікаційний код 40657853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-МДС" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50, приміщення 3 Г, ідентифікаційний код 24253556) 27 319 306 (двадцять сім мільйонів триста дев'ятнадцять тисяч триста шість) грн. 71 коп. основного боргу, 386 212 (триста вісімдесят шість тисяч двісті дванадцять) грн. 66 коп. 3 % річних, 2 712 877 (два мільйони сімсот дванадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 4 775 265 (чотири мільйони сімсот сімдесят п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 12 коп. пені, 527 904 (п'ятсот двадцять сім тисяч дев'ятсот чотири) грн. 93 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.03.2023.
Суддя С. В. Стасюк