ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.03.2023Справа № 910/7589/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,
справу № 910/7589/22
за позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго";
до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ"; стягнення 46 577,96 грн.
Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" 46 577,96 грн боргу за надання послуги з розподілу електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань на підставі заяви-приєднання до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 23.11.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2022 позовну заяву Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлених вказаною ухвалою суду.
29.08.2022 на адресу суд від Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
26.09.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за змістом яких остання просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 відхилено заперечення представника відповідача Шабельник К.П. проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.09.2022 року була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 16.09.2022, 26.09.2022 поштового відправлення уповноваженим особам сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, яка набрала чинності 19.04.2018, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п.1.1.1. ПРРЕЕ, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "Про видачу ПАТ "Чернігівобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" №1434 від 13.11.2018, ПАТ "Чернігівобленерго" (код ЄДРПОУ 22815333) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Чернігівської області та м. Славутич Київської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПАТ "Чернігівобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).
Отже, позивач є оператором системи розподілу електричної енергії.
Відповідно до п.2. ПРРЕЕ, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Згідно із п.4 ПРРЕЕ, договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Заявою №1068/11-188 від 23.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" повідомило позивача про приєднання до умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За таких обставин судом встановлено, що шляхом надання заяви-приєднання до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, згідно ст. 634 Цивільного кодексу України, враховуючи положення вищезазначених норм закону між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" та Акціонерним товариством "Чернігівобленерго" укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір).
Відповідно до п.1.1 договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам постачальника як послуги оператора системи. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору.
У відповідності до пункту 2.1. договору, оператор системи надає послуги з розподілу/передачі електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання.
Розрахунковим періодом для цілей цього договору є календарний місяць (пункт 3.3 договору).
Відповідно до пункту 3.4 договору оплата (придбання) послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами.
За умовами пункту 4.1 договору, оператор системи зобов'язується виконувати умови цього договору та надавати постачальнику дискримінаційний доступ до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності оператора системи з метою постачання електричної енергії споживачам.
На виконання пункту 4.2 договору постачальник зобов'язаний виконувати умови цього договору та здійснювати оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього договору.
Згідно з пунктом 6 додатку № 1 до договору, за підсумками розрахункового періоду до 10-00 8- го числа місяця, що є наступним за розрахунковим місяцем, оператор системи розподілу надає, а постачальник узгоджує фактичні обсяги купівлі електричної енергії, сумарно та в розрізі споживачів. Оператор системи розподілу складає та надає на погодження постачальнику акт виконаних робіт з послуг з розподілу електричної енергії та акт виконаних робіт з додаткових (інформаційних) послуг.
Відповідно до пункту 7 додатку 1 до договору, постачальник здійснює остаточний розрахунок з Оператором системи розподілу за попередній розрахунковий період протягом п'яти банківських днів після отримання акту наданих послуг. У випадку порушення термінів остаточного розрахунку Оператор системи розподілу має право нарахувати пеню у розмірі 0,2 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання постачальником своїх зобов'язань.
Додатковою накладною №3 від 13.12.2021 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №33 від 01.01.2019 на 1 рік з 01.01.2022 до 31.12.2022.
На виконання умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №33 від 01.01.2019 позивачем складено акт прийняття - здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 52 687,38 грн, рахунок №8090055013406 від 14.04.2022 на суму 46 577,96 грн.
Листом №24/3853/01-14 від 15.06.2022 позивач надіслав на адресу відповідача оригінали документів за березень 2022, зокрема, акт прийняття - здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 52 687,38 грн, рахунок №8090055013406 від 14.04.2022 на суму 46 577,96 грн, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 01.07.2022.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав свої обов'язки по оплаті за надані послуги з розподілу електричної енергії. Таким чином, заборгованість відповідача перед Акціонерним товариством "Чернігівобленерго" становить 46 577,96 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №33 від 01.01.2019 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №33 від 01.01.2019 позивачем складено акт прийняття - здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 52 687,38 грн, рахунок №8090055013406 від 14.04.2022 на суму 46 577,96 грн.
Листом №24/3853/01-14 від 15.06.2022 позивач надіслав на адресу відповідача оригінали документів за березень 2022, зокрема, акт прийняття - здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 52 687,38 грн, рахунок №8090055013406 від 14.04.2022 на суму 46 577,96 грн, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 01.07.2022.
При цьому, як вбачається із наданого позивачем акту, будь-які заперечення щодо повного та належного надання послуг з боку постачальника відсутні.
Доказів пред'явлення відповідачем заперечень щодо якості та обсягів наданих послуг та відмови відповідача від їх приймання та/або підписання акту прийняття - передавання наданих послуг, а також претензій щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору в частині, зазначеній у вказаному акті, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконано належним чином зобов'язання з надання послуг з розподілу електричної енергії у відповідності до умов Договору та в обсягах, зазначеному в акті прийняття - передавання наданої послуги, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги у вказаному обсязі без будь - яких зауважень.
За висновками суду, обов'язок позивача щодо пред'явлення актів про прийняття - передавання наданої послуги з розподілу електроенергії відповідачеві виконано належним чином, обраний позивачем спосіб направлення актів, за відсутності визначеного Договором способу їх надання постачальнику, умовами Договору не протирічить.
Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Ціна послуг з розподілу визначається згідно з Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії), затвердженим регулятором (пункт 3.1 договору).
Пунктом 3.2 договору визначено, що вартість договору складає вартість послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) послуги з розподілу електричної енергії придбаває постачальник, та вартість інших послуг згідно з договором.
Розрахунковим періодом для цілей цього договору є календарний місяць (пункт 3.3 Договору).
Відповідно до пункту 3.4. договору, оплата (придбання) послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами.
Згідно з пунктом 4.2 договору, постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 договору за сукупністю споживачів постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) оплату (придбання) послуги з розподілу електричної енергії забезпечує постачальник, та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього договору.
Так, відповідно до пункту 7 додатку 1 до договору, постачальник здійснює остаточний розрахунок з Оператором системи розподілу за попередній розрахунковий період протягом п'яти банківських днів після отримання акту наданих послуг. У випадку порушення термінів остаточного розрахунку Оператор системи розподілу має право нарахувати пеню у розмірі 0,2 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання постачальником своїх зобов'язань.
Докази того, що сторони узгодили інший строк оплати наданих послуг за Договором в матеріалах справи відсутні.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Таким чином, заборгованість відповідача перед Акціонерним товариством "Чернігівобленерго" за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №33 від 01.01.2019 за березень 2022 року становить 46 577 грн 96 коп.
Проте, суд вказує на те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем Акціонерному товариству "Чернігівобленерго" заборгованості з наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 у передбачені Договором строки у розмірі 46 577 грн 96 коп.
Отже, cуд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив сплату заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 46 577 грн 96 коп. суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких підстав, суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" про стягнення 46 577,96 грн боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" (03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, 121, корпус В, кабінет 401, ідентифікаційний код юридичної особи 32015568) на користь Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (14000, м. Чернігів, вул. Гонча, буд. 40, ідентифікаційний код юридичної особи 22815333) заборгованість у розмірі 46 577 (сорок шість тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн 96 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Мандриченко