номер провадження справи 17/170/22
27.02.2023 Справа № 908/2052/22
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. при секретарі судового засідання Василенко В.В. розглянувши матеріали справи № 908/2052/22
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромисловий комплекс Насташка”, 09633, Київська область, Білоцерківський район, с. Насташка, вул. Центральна, буд. 37а
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго”, 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 180
про стягнення 435 843,17 грн.
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
12.10.22 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 03.10.22 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромисловий комплекс Насташка” (далі ТОВ “Агропромисловий комплекс Насташка”) до товариства з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” (надалі ТОВ “ВЕК “Палівенерго”) про стягнення у розмірі 435 843,17 грн. згідно договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.08.20 № 207К, а саме: 369 595,63 грн. надмірно сплачених грошових коштів, 6 591,97 грн. 3 % річних та 59 655,57 грн. інфляційних втрат.
12.10.22 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 17.10.22 по справі № 908/2052/22 позовну заяву за вих. від 03.10.22 за позовом ТОВ “Агропромисловий комплекс Насташка” залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої необхідно додати докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 987,65 грн. за звернення до господарського суду з позовною заявою (оригінал документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі).
01.11.22 до суду від представника ТОВ “Агропромисловий комплекс Насташка” надійшла заява за вих. від 26.10.22 про усунення недоліків позовної заяви, якою позивачем усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 17.10.22.
Ухвалою від 07.11.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2052/22 у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.11.22 о 12 год. 00 хв.
28.11.22 на електронну адресу суду надійшло клопотання (без ЕЦП) за вих. від 25.11.22, в якому представник позивача просить суд розглянути справу № 908/2052/22 без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги просить суд задовольнити в повному обсязі.
Вказане клопотання за вих. від 25.11.22 не розглядалось судом оскільки не має електронного підпису уповноваженого представника позивача, а тому не має статусу оригіналу документа.
Ухвалою від 30.11.22 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 07.02.23 включно та відкладено підготовче засідання на 21.12.22 о 12 год. 00 хв.
В судове засідання 21.12.22 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином в відповідності до законодавства.
19.12.22 на адресу суду від позивача надійшло клопотання за вих. від 12.12.22 про розгляд справи без участі представника позивача. Також просить закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті.
Ухвалою від 21.12.22 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2052/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.23 о 12 год. 00 хв.
10.01.23 на адресу суду від позивача надійшло клопотання за вих. від 03.01.23 про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання 25.01.23 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Про причини такої неявки відповідач суд не повідомив.
Ухвалою від 25.01.23 судом оголошено перерву в судовому засіданні в розгляді справи по суті спору на 27.02.23 о 12 год. 00 хв.
14.02.23 на адресу суду від позивача надійшло клопотання за вих. від 06.02.23 про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання призначене для розгляду справи по суті на 27.02.23 не з'явились.
У засіданні 27.02.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом винесено рішення по суті спору.
Позивач, в судові засідання жодного разу не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача. Крім того, у вказаному клопотанні підтримує позовні вимоги викладені у позовній заяві за вих. від 03.10.22 та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 435 843,17 грн. згідно договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.08.20 № 207К, а саме: 369 595,63 грн. надмірно сплачених грошових коштів, 6 591,97 грн. 3 % річних та 59 655,57 грн. інфляційних втрат.
Відповідач, в судові засідання жодного разу свого представника не направив, про причини такої неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.
Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, станом на час відкриття провадження у справі місцезнаходженням ТОВ “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” є: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 180.
З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2052/22 Господарським судом Запорізької області на юридичну адресу відповідача направлялись екземпляри вищевказаних ухвал господарського суду, а саме: від 07.11.22 про відкриття провадження у справі, від 30.11.22 про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання, від 21.12.22 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті та 25.01.23 про оголошення перерви в розгляді справи по суті.
Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.11.22, ухвала суду від 07.11.22 про відкриття провадження у справі № 908/2052/22 (вих. № 012514 від 07.11.22) отримана уповноваженим представником відповідача за довіреністю - 14.11.22.
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Приймаючи до уваги, що позивача та відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/2052/22, враховуючи неявку в судове засідання сторін (їх представників), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності таких учасників справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).
Дослідивши матеріали справи, суд
10.08.20 між товариством з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Агропромисловий комплекс Насташка” (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 207К (договір), за умовами якого (п. 2.1.), Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.5. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 5.7. договору визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з дати рахунку, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформації про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно із п. 5.8. договору, по закінченню розрахункового місяця на підставі наданих даних комерційного обліку Споживача, Постачальник надсилає Споживачу поштою до 11-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу електричної енергії, підписаний зі свого боку, у 2-х примірниках.
Підпунктом 13 п. 6.1. договору обумовлено, що Споживач має право, зокрема, перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим Постачальником, та/або достроково призупинити чи розірвати цей договір у встановленому ним порядку.
Відповідно до п. 10.1. договору, Споживач має право змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).
Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРЕЕ (п. 10.2. договору).
Повідомленням за вих. від 07.02.22 № 39 ТОВ “Агропромисловий комплекс Насташка” повідомило ТОВ “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” про розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.08.20 № 207К з 01.03.22, у зв'язку з переходом до іншого постачальника. Вказане повідомлення отримано представником відповідача за довіреністю 14.02.22, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 08.02.22, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Заявою за вих. від 17.03.22 позивач просив відповідача повернути надлишково перераховані кошти за електроенергію в сумі 369 595,63 грн.
Претензіями за вих. від 29.07.22 № 120 та від 15.08.22 № 149 ТОВ “Агропромисловий комплекс Насташка” вимагало в ТОВ “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” виконати вимоги та повернути кошти в розмірі 369 595,63 грн., які були надлишково сплачені за договором про постачання електричної енергії споживачу від 10.08.20 № 207К. Вказані претензії отримано представником відповідача за довіреністю 04.08.22 та 26.08.22 відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
ТОВ “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” направило ТОВ “Агропромисловий комплекс Насташка” листа за вих. від 10.08.22 № 1156 «Щодо настання форс-мажорних обставин та подальших договірних відносин», в якому запевнив останнього, що за першої можливості буде здійснюватись повернення надлишково сплачених коштів.
Відповідачем вимоги позивач не виконані та надлишкові грошові кошти, отримані за договором про постачання електричної енергії споживачу від 10.08.20 № 207К, не повернуто, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення 435 843,17 грн. в примусовому порядку.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 25.03.20 у справі № 537/4259/15-ц, якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.
У той же час, абз. 2 п. 6.1.22. ПРРЕ встановлено, якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів. Зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 робочих днів після зміни електропостачальника.
Як свідчать матеріали справи та зазначалось вище в тексті цього рішення, ТОВ “Агропромисловий комплекс Насташка” скористалось своїм правом визначеним п. 10.1. договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.08.20 № 207К та повідомило листом № 39 від 07.02.2022 р. відповідача (Постачальника) про розірвання вказаного договору із 01.03.22 та про те, що новий Постачальник буде здійснювати постачання електричної енергії позивачу із 01.03.22.
Після розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.08.20 № 207К, встановлено, що позивачем надмірно сплачено кошти за вказаним договором, а саме: за період дії договору з 10.08.20 по 01.03.22 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 15 260 086,10 грн. (копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи), а відповідачем в свою чергу поставлено позивачу електричну енергію на суму 14 890 490,47 грн. (копії Актів - рахунків купівлі продажу електричної енергії знаходяться в матеріалах справи).
Тобто, відповідно сума надмірно сплачених коштів після розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.08.20 № 207К становить 369 595,63 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 369 595,63 грн. надмірно сплачених грошових коштів.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6 591,97 грн. 3 % річних та 59 655,57 грн. втрат від інфляції.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зі сторони відповідача мало місце порушення прав позивача на своєчасне повернення надмірно сплачених грошових коштів у сумі 369 595,63 грн.
Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що позивачем доведено поданими доказами, а відповідачем не спростовано, порушення відповідачем грошового зобов'язання по поверненню надмірно сплачених грошових коштів у сумі 369 595,63 грн., суд здійснивши перевірку розрахунків позивача (за допомогою ІПС “Законодавство”) 3 % річних (за період з 01.03.22 по 03.10.22) та індексу інфляції (за період з 01.03.22 по 31.08.22), дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог позивача в частині стягнення з відповідача 6 591,97 грн. 3 % річних та 59 655,57 грн. втрат від інфляції.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11- 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 195, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 180, код ЄДРПОУ 38563752) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромисловий комплекс Насташка” (09633, Київська область, Білоцерківський район, с. Насташка, вул. Центральна, буд. 37а, код ЄДРПОУ 32792184) - 369 595 (триста шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 63 коп. основного боргу, 59 655 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 57 коп. інфляційних втрат, 6 591 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 97 коп. 3 % річних та 6 537 (шість тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 65 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 13.03.2023.
Суддя В.Л. Корсун