14.03.2023 м.Дніпро Справа № 904/143/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач)
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 (повне рішення складено 16.02.2023, суддя Бажанова Ю.А.) у справі №904/143/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Пахно Олександра Володимировича, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край", с. Іверське Солонянського району Дніпропетровської області
про стягнення 400 780,10 грн, -
Фізична особа-підприємець Пахно Олександр Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" заборгованість у розмірі 400 780,10 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 у даній справі позов Фізичної особи-підприємця Пахно Олександра Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" про стягнення 400 780,10 грн задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" на користь Фізичної особи-підприємця Пахно Олександра Володимировича 400 780,10 грн заборгованості, 6 011,70 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі; судові витрати покласти на позивача.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/143/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/143/23.
13.03.2022 матеріали справи № 904/143/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.
Згідно п. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано до скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі. Відповідно до платіжної інструкції № 1127 від 02.03.2023 судовий збір сплачено у розмірі 5017,55 грн.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за розгляд апеляційних скарг на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 9017,59 грн. (6011,73 х 150% =9017,59 ), відповідно недоплата складає 4000,04 грн. (9017,59-5017,55=4000,04)
До апеляційної скарги апелянтом доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги в установленому законом порядку та розмірі не додано, проте, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Клопотання обґрунтовано скрутним фінансовим становищем.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що, зокрема, звільнення від сплати судового збору здійснюється судом з огляду на суб'єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб'єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться тільки фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.
Жодних змін до вказану Закону з урахуванням запровадження у країні воєнного стану не вносилось.
Суд звертає увагу скаржника, що визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику або звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону; при цьому, зазначених заявником апеляційної скарги підстав для відстрочення сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" не містить.
Таким чином, підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" про відстрочення сплати судового збору до закінчення апеляційного перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 у справі №904/143/23 - відсутні.
Відповідно до пункту 3 частини третьої цієї статті до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Належними та допустимими доказами надсилання копії скарги іншій стороні у справі можуть бути, зокрема, опис вкладення поштового відправлення, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії апеляційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі №916/662/20).
Разом з тим, відповідно до абзаців другого та третього частини восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом; особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ці приписи кореспондуються з положеннями частини сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України про те, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
26.05.2021 набрав чинності Закон України № 1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Відповідно до цього Закону створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідні зміни також було внесено до Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
04.10.2021 Державна судова адміністрація України офіційним листом №15-17853/21 повідомила міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласні державні адміністрації, Національну асоціацію адвокатів України, місцеві та апеляційні суди, територіальні управління ДСА України про початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, в якому зазначила, що підсистеми (модулі) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.
У пункті 29 Положення про ЄСІТС визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи (пункт 36 Положення про ЄСІТС).
У листі від 04.10.2021 №15-17888/21 Державна судова адміністрація України стосовно можливості надсилання засобами ЄСІТС копій документів, поданих до суду однією стороною, іншій стороні по справі, якщо вона зареєстрована в ЄСІТС, повідомила місцеві та апеляційні суди, що підсистема «Електронний суд» надає можливість подані учасником справи до суду документи надсилати іншим учасникам справи, якщо такі учасники зареєстровані в ЄСІТС. Такі документи надсилаються в автоматичному режимі, якщо документи подані через «Електронний суд», або окремо завантажені в Автоматизовану систему діловодства суду (АСДС) в електронній формі (електронні документи, що надійшли на адресу електронної пошти, чи відскановані документи, які надіслані до суду в паперовій формі). При цьому такі документи надсилаються лише учасникам справи, які зареєстровані в ЄСІТС, та ідентифікаційні дані про яких внесені до АСДС.
Пунктом 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Таким чином, у розумінні Положення про ЄСІТС офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 червня 2022 року у справі №761/21436/20.
Отже, згідно із положеннями статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися опис вкладення поштового відправлення, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії апеляційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні, у тому числі відомості (квитанція) про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС з описом документів, що надіслані.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали апеляційної скарги не містять доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі, а саме Фізичній особі-підприємцю Пахно Олександру Володимировичу.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених, ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути її недоліки.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 259, 260 ГПК України, апеляційний господарський суд,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 у справі №904/143/23 - залишити без руху.
Скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя О.В. Чус