14.03.2023 року м.Дніпро Справа № 908/106/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2023р. у справі №908/106/23
за позовом: Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури (м.Запоріжжя) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:
позивач 1: Запорізька районна рада Запорізької області (м. Запоріжжя)
позивач 2: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області (м. Вільнянськ, Запорізька область)
позивач 3: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області (смт. Кушугум, Запорізька область)
позивач 4: Вільнянська міська рада (м. Вільнянськ, Запорізька область)
позивач 5: Виконавчий комітет Вільнянської міської ради (м. Вільнянськ, Запорізька область)
позивач 6: Комунальне некомерційне підприємство "Вільнянська багатопрофільна лікарня" Вільнянської міської ради (м. Вільнянськ, Запорізька область)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (м. Черкаси)
про стягнення коштів у сумі 155936 грн. 99 коп.
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2023р. у справі №908/106/23 (суддя - Науменко А.О., м. Запоріжжя) матеріали позовної заяви Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: позивачів (Запорізька районна рада Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, Вільнянська міська рада, Виконавчий комітет Вільнянської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство "Вільнянська багатопрофільна лікарня" Вільнянської міської ради) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв", ідентифікаційний код юридичної особи 36860996 (вул. Небесної Сотні, буд. 31/1, м. Черкаси, 18002) коштів у сумі 155936 грн. 99 коп. передано на розгляд Господарського суду Черкаської області.
Ухвала мотивована тим, що оскільки позивач просить стягнути з відповідача 155936,99грн надмірно сплачених коштів за договором про постачання природного газу від 11.02.2020р. №С/137-20, а місце виконання зобов'язання з оплати за поставлений газ коштів чи повернення надмірно сплачених коштів за даним договором не визначено, а також враховуючи, що зобов'язання за пред'явленою позовною вимогою є грошовим і не прив'язаним до певного місця виконання, тому до спору про стягнення коштів за вказаним договором належить застосовувати правила про загальну підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ч. 1 ст. 27 ГПК України).
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Керівник Запорізької окружної прокуратури Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2023р. у справі №908/106/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області як суду першої інстанції.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- висновки суду щодо наявності підстав для передачі матеріалів у даній справі на розгляд Господарського суду Черкаської області не відповідають вимогам процесуального законодавства;
- з огляду на те, що місцем виконання договору про постачання газу №С/137-20 від 11.02.2020р. є об'єкти споживача, що розташовані на території Запорізької області, то даний позов на підставі ч.5 ст. 29 ГПК України міг бути пред'явлений за вибором позивача до Господарського суду Запорізької області.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2023р. у справі №908/106/23. Вирішено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2020р. між ТОВ "Енергогазрезерв" (постачальником) та Комунальним некомерційним підприємством "Вільнянська багатопрофільна лікарня" Вільнянської міської ради (споживачем) укладено договір про постачання природного газу №С/137-20 , згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язався постачати природний газ споживачу у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач - своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до п.1.4.2 договору місце постачання: провулок Гнаровський, 6, м.Вільнянськ; пров. Гнаровський, 9 б, м. Вільнянськ; вул. Незалежності України, 111а, м.Вільнянськ.
09.01.2023р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури, пред'явлена в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - позивачів про стягнення з відповідача - ТОВ "Енергогазрезерв" (ідентифікаційний код юридичної особи 36860996, вул. Небесної Сотні, буд. 31/1, м.Черкаси, 18002) надмірно сплачених за вказаним договором коштів у сумі 155936 грн 99 коп.
Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2023р. матеріали позовної заяви першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури у справі №908/106/23 передано на розгляд Господарського суду Черкаської області.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст.1 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Під час здійснення судочинства, суд у своїй діяльності повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й дотримуватись норм процесуального права.
Статтями 27-30 ГПК України визначені правила щодо територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ.
Загальне правило визначення територіальної юрисдикції викладене у ч.1 ст.27 ГПК України, відповідно до якої позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч.2 цієї статті для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Одночасно, ст.29 Господарського процесуального кодексу України передбачена підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч.1 ст.29 Кодексу право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За приписами ч.5 ст.29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці або, які виникають з договорів, в яких визначено місце виконання. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається на підставі ст.27 Кодексу.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
За загальним правилом, місце виконання зобов'язання узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з його умов, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Таким чином, якщо у договорі чітко вказано місце його виконання, до позову, що подається за умови існування у договорі відповідної умови, застосовується ч.5 ст.29 ГПК України, і у позивача у такій справі, в силу дії ч.1 ст.29 ГПК України, виникає право вибору, подати позовну заяву: за місцезнаходженням відповідача чи за місцем виконання договору. Тобто, ст. 29 ГПК України передбачає альтеративну підсудність за вибором позивача.
Щодо досліджуваної справи, то як зазначено вище, у п.1.4.2 договору про постачання природного газу №С/137-20 від 11.02.2020р., укладеного ТОВ "Енергогазрезерв" (постачальником) та Комунальним некомерційним підприємством "Вільнянська багатопрофільна лікарня" Вільнянської міської ради (споживачем) сторонами визначено місто постачання природного газу, а саме: провулок Гнаровський,6, м.Вільнянськ; пров.Гнаровський, 9б, м.Вільнянськ; вул.Незалежності України, 111а, м.Вільнянськ.
Отже, сторони договору узгодили, що місцем його виконання є об'єкти, що розташовані у м.Вільнянськ Запорізької області.
Також матеріали справи свідчать про те, що предметом спору у даній справі є стягнення з ТОВ "Енергогазрезерв" (м.Черкаси) на користь Комунального некомерційного підприємства "Вільнянська багатопрофільна лікарня" Вільнянської міської ради (м.Вільнянськ, Запорізька область) надмірно сплачених за вказаним договором коштів у сумі 155936 грн. 99 коп. Тобто, спір виник у зв'язку з виконанням договору.
З огляду на викладене, враховуючи, що у спірному договорі сторонами чітко вказано місце його виконання, яким за його умовами є м. Вільнянськ Запорізької області, до позову, що подається застосовується саме норма ч.5 ст.29 ГПК України.
Тому позивач, користуючись своїм правом, передбаченим ч.ч. 1, 5 ст. 29 ГПК України, правомірно звернувся з даною позовною заявою до Господарського суду Запорізької області.
Стосовно висновків місцевого господарського суду про те, що предметом спору є вимога про стягнення грошових коштів, а не про фактичне виконання зобов'язань з поставки товару, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи ч.5 ст.29 ГПК України чітко визначають, що спори, які виникають з договорів, у яких визначено місце виконання, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
При цьому вказана процесуальна норма жодним чином не конкретизує, що таке виконання договору стосується дії, за якою подається позов (зокрема, з приводу виконання умов договору чи його оплати, або ж сплати заборгованості, повернення надмірно сплачених коштів за таким договором тощо).
В той же час, ч.5 ст.29 ГПК України не містить умов, що предмет спору повинен бути пов'язаний з виконанням відповідачем договору безпосередньо у певному місці.
Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про передачу позовної заяви Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури за територіальною підсудністю до Господарського суду Черкаської області.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно з п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що у даному випадку, наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Запорізької області від 12.01.2023р. у справі №908/106/23 скасуванню, а матеріали позовної заяви Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури направленню до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
3.5. Розподіл судових витрат.
Положеннями ч. 14 ст.129 ГПК України визначено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у даному випадку, суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться та повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2023р. у справі №908/106/23 - скасувати.
Матеріали позовної заяви Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури, пред'явленої в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької районної ради Запорізької області, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Вільнянської міської ради, Виконавчого комітету Вільнянської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Вільнянська багатопрофільна лікарня" Вільнянської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв" (ідентифікаційний код юридичної особи 36860996, вул. Небесної Сотні, буд. 31/1, м. Черкаси, 18002) коштів у сумі 155936 грн. 99 коп. направити для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд