07.03.2023 року м. Дніпро Справа № 904/7930/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ніколенко М.О.) від 29.08.2022 у справі № 904/7930/21
за позовом позивача-1: ОСОБА_2 , м. Ялта, АР Крим
за позовом позивача-2: ОСОБА_1 , м. Ялта, АР Крим
до відповідача-1: Портін Груп ЛП (Portin Group LP), м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії
до відповідача-2: Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Сергія Анатолійовича, м. Дніпро
до відповідача-3: Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, м. Дніпро
до відповідача-4: Приватного підприємства "НВАЛ", м. Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 , м. Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Компані", м. Дніпро
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Ф'южин", м. Дніпро
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 , м. Донецьк
третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5 , м. Дніпро
третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_6 , м. Дніпро
третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів іноземна компанія Янтерманн ЛП (Yantermann LP), Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії
про визнання недійсними рішень власників, договорів купівлі-продажу майнових прав власників, визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, -
У вересні 2021р. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Портін Груп ЛП (Portin Group LP), Відповідача-2: Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Сергія Анатолійовича, Відповідача-3: Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, Відповідача-4: Приватного підприємства "НВАЛ" про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021;
- визнання недійсним рішення власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та обов'язків на управління ПП "НВАЛ" від 02.07.2021;
- визнання недійсним рішення власника ПП "НВАЛ" № 02/07 від 02.07.2021;
- скасування реєстраційної дії Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Сергія Анатолійовича № 1002241070051032574 від 01.07.2021, вчиненої на підставі рішення власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021;
- скасування реєстраційної дії Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни № 1002241070052032574 від 02.07.2021, вчиненої на підставі рішення власника ПП "НВАЛ" № 02/07 від 02.07.2021.
Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2021, 21.06.2022, 06.07.2022 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Компані", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Ф'южин", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , іноземну компанію Янтерманн ЛП (Yantermann LP).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 29.08.2022 у справі № 904/7930/21 у задоволенні позовних вимог позивачів відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області 29.08.2022 у справі № 904/7930/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- суд першої інстанції не врахував, що Господарським судом Дніпропетровської області було винесено рішення по справі № 904/1835/19 від 23.07.2020, яким скасовано ряд реєстраційних дій, в результаті яких корпоративні права ПП "НВАЛ" раніше вже були незаконно відчужені у законних власників підприємства - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- суд першої інстанції не врахував, що станом на 01.07.2021р., коли були датовані спірні рішення власників ПП "Нвал", договір купівлі-продажу майнових прав власників ПП "НВАЛ" та проведені відповідні реєстраційні дії нотаріусом Кулінічем С.А. один із власників ПП "НВАЛ" - ОСОБА_1 не знаходилася на території м. Дніпро, а перебувала за місцем свого постійного проживання - м. Ялта АР Крим, отже не могла підписувати зазначені документи;
- суд першої інстанції не врахував, що нотаріусом ОСОБА_7 для ідентифікації особистостей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 використовувалися явно підроблені паспорти громадян України та не було виконано ухвалу суду про витребування документів, на підставі яких останнім вчинялося нотаріальне посвідчення спірних рішень та договору;
- висновок суду першої інстанції про можливість перетину ОСОБА_1 державного кордону України поза межами пунктів пропуску є безпідставним та спростовується поданими позивачами належними доказами - листами Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
Протоколом передачі судової справи рініше визначеному складу суду від 26.09.2022р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Білецької Л.М., суддів - Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області 29.08.2022 у справі № 904/7930/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 22.11.2022р.
Судове засідання, призначене на 22.11.2022р. не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання у суді, що підтверджується відповідним актом Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2022р. розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області 29.08.2022р. у справі № 904/7930/21 призначено в судове засідання на 29.11.2022р.
Судове засідання, призначене на 29.11.2022р. знов не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання у суді, що підтверджується відповідним актом Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2022р. розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області 29.08.2022р. у справі № 904/7930/21 призначено в судове засідання на 19.12.2022р.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-доповідача Білецької Л.М., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області 29.08.2022 у справі № 904/7930/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.02.2023р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023р. в судовому засіданні оголошено перерву до 07.03.2023р.
В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
Представник відповідача-4 - ПП «НВАЛ» у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на не доведення позивачами належними та допустимими доказами обставин не підписання позивачами спірних рішень та договору, використання підроблених паспортів останніх та неможливості перебування позивача-1 станом на 01.07.2021р. на території м. Дніпро.
Інші учасники справи наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, про час та місце судового засідання були завчасно повідомлені апеляційним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а їх неявка не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-4, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, ОСОБА_2 , 02.12.1997 було зареєстровано Приватне підприємство "НВАЛ" (ідентифікаційний код 14290013), юридична адреса якого знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Пушкіна, 31-б.
З 07.11.2018 співзасновником ПП "НВАЛ" стала ОСОБА_1 , про що було складено та нотаріально посвідчено статут ПП "Нвал" у новій редакції.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 01.07.2021 були складені заяви про надання згоди іншому з подружжя на укладення договору купівлі-продажу майнових прав власників Приватного підприємства "НВАЛ".
01.07.2021р. між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (надалі - продавці) та ОСОБА_3 (надалі - покупець), був укладений договір купівлі-продажу майнових прав власників Приватного підприємства "НВАЛ".
За умовами цього договору продавці передали у власність, а покупець прийняв у власність майнові права власника ПП "НВАЛ".
Рішенням власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.2021, вирішили передати ОСОБА_3 корпоративні права власників ПП "НВАЛ", затвердити нову редакцію статуту підприємства, звільнити з посади директора підприємства ОСОБА_2 та призначити на вказану посаду ОСОБА_3 .
Заяви від 01.07.2021, договір купівлі-продажу майнових прав та рішення власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021 були посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулінічем С.А.
Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем Сергієм Анатолійовичем було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні зміни до складу власників та керівників ПП "НВАЛ" (реєстраційний запис № 1002241070051032574 від 01.07.2021).
В подальшому, на підставі рішення власника № 02/07 від 02.07.2021 та договору купівлі-продажу майнових прав та обов'язків на управління ПП "НВАЛ" від 02.07.2021, ОСОБА_3 були відчужені майнові права власника ПП "НВАЛ" на користь Портін Груп ЛП (Portin Group LP). Звільнено з посади директора ПП "НВАЛ" ОСОБА_3 з 02.07.2021. Призначено на посаду директора підприємства ОСОБА_8 з 03.07.2021.
Договір купівлі-продажу майнових прав та рішення власника ПП "НВАЛ" від 02.07.2021 були посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л.
Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні зміни до складу власників та керівників ПП "НВАЛ" (реєстраційний запис № 1002241070052032574 від 02.07.2021).
Позивачі стверджують, що не підписували заяви від 01.07.2021, договір купівлі-продажу майнових прав та рішення власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021. Відповідно, майнові права ПП "НВАЛ" вибули з їх володіння протиправно, а ОСОБА_3 , як неналежний власник майнових прав ПП "НВАЛ", не міг відчужити відповідні права на користь Портін Груп ЛП (Portin Group LP), що і є причиною виникнення спору та підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачів місцевий господарстький суд виходив з того, що подані позивачами докази не є належними, допустимими та достовірними доказами того, що підписи на заявах від 01.07.2021, договорі купівлі-продажу майнових прав та рішенні власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021 виконані не ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а іншими особами, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, згідно ч. 1 ст. 83 Цивільного кодексу України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Однією із таких форм, відмінною від товариств, п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України визначає приватне підприємство.
Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи (ч. 1 ст. 113 Господарського кодексу України).
Учасник приватного підприємства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному капіталі відповідного підприємства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 3 ст. 113 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЦК України визначено, що приватне підприємство діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи). Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 ГК України, власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації, на свій розсуд визначаючи мету і предмет, структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання.
Згідно з ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Згідно із ч. 3 ст. 62 ГК України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такі способи захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди), визнання недійсним акту, що суперечить законодавству.
Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України, рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У силу припису статті 204 Цивільного кодексу України, правомірність правочину презюмується.
Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належність доказів передбачена ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи викладене, апеляційний суд констатує, що доказування не може мати абстрактне значення та грунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені або спростовані поданими ними до суду належними та допустимими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, справжність підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на заявах від 01.07.2021 про надання згоди іншому з подружжя на укладення договору купівлі-продажу частки майнових прав Приватного підприємства "НВАЛ" та рішенні власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021 про передачу ОСОБА_3 корпоративних прав власників ПП "НВАЛ" засвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініч С.А., яким також посвідчено і договір купівлі-продажу майнових прав власників Приватного підприємства "НВАЛ" від 01.07.2021р.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Згідно з ст. ст. 43 Закону України «Про нотаріат», не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
Позивачами не подано до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б спростовували юридичну вірогідність справжності їх підписів на заявах від 01.07.2021 про надання згоди іншому з подружжя на укладення договору купівлі-продажу частки майнових прав Приватного підприємства "НВАЛ", рішенні власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021 про передачу ОСОБА_3 корпоративних прав власників ПП "НВАЛ" та договорі купівлі-продажу майнових прав власників Приватного підприємства "НВАЛ" від 01.07.2021р., зокрема відповідних висновків судово-почеркознавчої експертизи, чи судових рішень, ухвалених в межах кримінального провадження, відкритого в т.ч. за фактами підробки підписів позивачів на вказаних документах.
В обгрунтування підроблення їх підписів на заявах, рішенні та договорі купівлі-продажу майнових прав власників Приватного підприємства "НВАЛ" від 01.07.2021р., позивачі фактично посилаються лише на відсутність ОСОБА_1 на території України 01.07.2021р., пред'явлення нотаріусу їх підроблених паспортів громадян України та вчинення раніше дій з незаконного відчуження у законних власників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 корпоративних прав в ПП "НВАЛ".
Проте, позивачами не доведено належними та допустимими доказами факту ідентифікації осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 01.07.2021 нотаріусом ОСОБА_7 на підставі підроблених паспортів громадян України на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Також, як вірно вказано судом першої інстанції, факт підроблення або дійсності паспорту громадянина сам по собі не може бути доказом оригінальності чи підроблення підпису такого громадянина на певному документі, а встановлення справжності паспортів, на підставі яких були проведені спірні рішення та договір не є предметом доказування у цій справі.
Крім цього, встановлення справжності паспортів не входить до компетенції суду, а належить до повноважень правоохоронних органів.
Отже, позивачами не надано до суду належних та допустимих доказів підробки паспортів на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що були надані приватному нотаріусу Кулінічу С.А. 01.07.2021, а посилання позивачів на відмінності фотографій, підписів, дат на наданих до суду копіях паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є безпідставним, адже в господарського суду відсутня компетенція та можливість встановлення факту оригінальності чи підробки паспорту особи за поданими до матеріалів справи копіями цих паспортів, які до того-ж належним чином не засвідчені.
На підтвердження відсутності ОСОБА_1 на території України 01.07.2021 позивачами подано до матеріалів справи копії листів Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-26970/0/15-21-вих від 23.07.2021 та № 91-22392/0/15-22-вих від 22.08.2022.
Так, відповідно до листа № 91-26970/0/15-21-вих від 23.07.2021, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах з Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 25.06.2021 по 08:19 23.07.2021 громадянином України - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в базі даних не виявлено.
Згідно ж з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-22392/0/15-22-вих від 22.08.2022, громадянин України - ОСОБА_10 у червні 2021р. перетинала державний кордон України з тимчасово окупованою територією АР Крим (в'їзд - 14.06.2021, виїзд - 18.06.2021).
Водночас обставина відсутності ОСОБА_1 на території України 01.07.2021 не виключає існування відповідного волевиявлення на відчуження частки у ПП «НВАЛ» та автентичності її підпису на спірному договорі та рішенні, що як вже вище зазначалось достеменно можливо встановити лише експертним шляхом.
Тобто, така інформація не може сама по собі бути беззаперечним, достатнім, допустимим та належним доказом справжності або підроблення підписів у заявах від 01.07.2021, договорі купівлі-продажу від 01.07.2021 та в рішенні власників ПП "НВАЛ" виконаних від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інформація, яка міститься у вищенаведених листах Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України не може слугувати безсумнівним доказом того що особа не перетинала державний кордон України, адже відсутні докази того, що особа не перетинала (та не могла перетнути) кордон в пунктах пропуску не обладнаних ПТК АПК ІТС "Гарт-1" (електронними засобами для внесення інформації до бази даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України"), особливо це стосується так званих "сірих зон" лінії розмежування в районах проведення бойових дій під час АТО.
Щодо доводів позивачки про вчинення у 2018р. схожих дій з незаконного відчуження у законних власників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 корпоративних прав в ПП "НВАЛ", то вони взагалі мають характер припущення, тому також відхиляються апеляційним судом.
Таким чином, позивачами не доведено належним чином існування обставин, з якими чинне законодавство України пов'язує визнання правочину недійсним та визнання недійсним рішення, як акту ненормативного характеру, тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги позивачів є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Виходячи з усього вищевикладеного, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги позивачки та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 29.08.2022р. відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті позивачкою судового збору за подання апеляційної скарги у сумі слід покласти на останню.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у справі № 904/7930/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у справі № 904/7930/21 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 13.03.2023 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя В.О. Кузнецов