вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" березня 2023 р. Справа№ 910/21380/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Тищенко О.В.
Тищенко А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство»
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022, повний текст якого складений 06.10.2022
у справі № 910/21380/21 (суддя Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна»
про стягнення грошових коштів
Позов заявлено про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 101 378,52 грн., 3 % річних в сумі 9 382,37 грн. та інфляційних витрат в сумі 22 271,65 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2022, повний текст якого складено та підписано 13.09.2022, у справі №910/21380/21 в позові відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2022, повний текст якого складено та підписано 06.10.2022, у справі №910/21380/21 заяву б/н від 10.10.2022 «Про ухвалення додаткового рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» у справі № 910/21380/21 задоволено, до стягнення з позивача на користь відповідача присуджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43 200,00 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції:
- встановивши, що:
1. наданими відповідачем документами підтверджується розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 43 200,00 грн.;
2. положеннями чинного процесуального законодавства не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами;
3. до суду від позивача не надходило клопотання про зменшення заявлених відповідачем витрат. Поряд з тим заявником було направлено позивачу копію заяви про ухвалення додаткового рішення. Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи позивачем не надано;
- дійшов висновку про те, що позивачем не заперечений розмір понесених відповідачем витрат, а отже заявлені витрати на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 43 200,00 грн. є доведеними належними доказами і підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство» звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі №910/21380/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідача частково в розмірі 3 000,00 грн.
Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що додаткове рішення повинно бути скасовано у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- апелянтом копію заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було отримано лише після винесення судом першої інстанції оскаржуваного додаткового рішення, що унеможливило поданням ним заперечень проти клопотання про зменшення заявлених відповідачем витрат;
- розмір заявлених відповідачем до стягнення судових витрат є завищеним так, як:
1) згідно розрахунку на ознайомлення з матеріалами судової справи адвокатом витрачено 1 годину, що не може відповідати дійсності, оскільки матеріали позовної заяви містять лише 29 аркушів і їх перефотографування об'єктивно не могло тривати більше 10 хвилин часу;
2) на аналіз адвокатом матеріалів позовної заяви з додатками та документів, наданих позивачем, а також розробку стратегії захисту інтересів клієнта витрачено 3 години, що, враховуючи те, що матеріали позовної заяви містять лише 29 аркушів свідчить про завишення витраченого часу та, відповідно, завишення вартості послуг;
3) пункт 3 розрахунку, згідно з яким надано наступні послуги - підготовка адвокатом відзиву на позовну заяву з додатками, направлення позивачу та до Господарського суду м. Києва (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання відзиву та оформлення усіх додатків) на які затрачено 8 годин, дублюється пунктом 2 розрахунку в частині розробки стратегії захисту інтересів клієнта та визначення правових норм, які регулюють відносини та судової практики, так як вказані послуги по суті є ідентичними адже не можна розробити стратегію захисту інтересів не визначивши правових норм та судової практики;
4) відзив свідчить про те, що розділ 1 (сторінки 1-4) фактично є цитуванням та намаганням відповідача здійснити перегляд та переоцінку обставин, встановлених рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2018 у справі № 912/3813/17. У справі № 912/3813/17 в якості представника відповідача участь приймав той час представник - Якімлюк Н.О., який представляв інтереси позивача і у цій справі № 910/21380/21, а відтак, розписування обставин, які встановлені судовим рішенням та прикладення доказів, які вже бути досліджені судом та встановлені у рішенні, свідчить про накручування робочого часу та, які наслідок, безпідставного завищення вартості витрат на правничу допомогу;
5) ця справа розглядалась у письмовому проведення, без виклику сторін (тобто дана справи визначена як малозначна та нескладна з приводу застосування законодавства), до справи не залучались інші особи, всі суттєві обставини справи та докази були встановлені і досліджені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2018 у справі № 912/3813/17;
- розмір судових витрат повинен бути зменшений і не повинен перевищувати 3 000,00 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2022, справу №910/21380/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В..
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21380/21 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/21380/21.
Матеріали вказаної справи надійшли до суду 23.11.2022.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3714/22 від 25.11.2022 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022 справу № 910/21380/21 передано на розгляд колегії суддів: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя, судді -Тищенко О.В., Тищенко А.І..
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*100=248 100 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 248 100,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство» про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 по справі №910/21380/21 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі №910/21380/21, зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 по справі №910/21380/21 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
26.12.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що:
- ним у відзиві на позов було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат та зазначено про те, що докази таких витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі, в свою чергу позивач не був позбавлений можливості отримувати інформацію про зареєстровану судом 26.09.2022 заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення на ресурсі «Судова влада»;
- на день ознайомлення відповідача з матеріалами справи господарська справи містила 56 аркушів, крім того до часу, який відповідач витратив на ознайомлення з матеріалами судової справи, адвокатом було включено і час на виготовлення заяви про ознайомлення та додатків (доручення засвідчених копій ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність), так як без вказаного письмового документа неможливо ознайомитись з матеріалами справи, а також включений час на очікування у суді, оскільки під час очікування на ознайомлення зі справою адвокат не може займатися іншими справами;
- витрачений адвокатом час є реальним та відповідає обсягу проведеної ним роботи, а заперечення апелянта є необґрунтованими;
- твердження апелянта щодо дублювання правничих послуг у пунктах 2 та 3 розрахунку, є помилковими та суб'єктивними, так як безпосередній підготовці такої заяви по суті як відзив на позовну заяву, до якого мають додаватися усі докази на підтвердження доводів і заперечень відповідача, передує проведення великого обсягу роботи із аналізу спірних правовідносин, наявності документів та їх змісту, аналізу доводів та правової позиції позивача, яка викладена у позові, розробка стратегії захисту, тобто визначення власної правової позиції у спорі і лише після цього здійснюється безпосередня підготовка процесуального документу, в якому викладається така правова позиція, посилання на відповідні докази, формування необхідного переліку документів, якими підтверджуються доводи відповідача, викладені у відзиві, підбирання та використання у відзиві актуальної судової практики - правових висновків Верховного Суду;
- заперечення позивача на включення до правових послуг робот адвоката щодо підписання відзиву, завіряння копій документі, які додоюються до відзиву, а також їх направлення є безпідставними, так як вказана робота адвоката є необхідною поряд із складанням відзиву та охоплюється одним процесом - подання відзиву на позову заяву, який передбачений ст. 165 ГПК України,
просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а додаткове рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу апелянт навів попередній розрахунок суми судових витрат, які становлять витрати на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. та зазначив про те, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
03.01.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на апеляційну скаргу у якій позивач просив задовольнити апеляційну скаргу.
Станом на 13.03.2023 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 від 17.05.2022 № 341/2022 та від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», справа розглядається у розумний строк.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.
Позов заявлено про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 101 378,52 грн., 3 % річних в сумі 9 382,37 грн. та інфляційних витрат в сумі 22 271,65 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2022, повний текст якого складено та підписано 13.09.2022, у справі №910/21380/21 в позові відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2022, повний текст якого складено та підписано 06.10.2022, у справі №910/21380/21 заяву б/н від 10.10.2022 «Про ухвалення додаткового рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» у справі № 910/21380/21 задоволено, до стягнення з позивача на користь відповідача присуджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43 200,00 грн.
Стаття 221 ГПК України встановлює, що:
- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);
- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);
- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, а докази понесення таких витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи слідує, що:
- у відзиві на позовну заяву відповідач навів попередній розрахунок суми судових витрат, які становлять 43 200,00 грн. з ПДВ та складаються з витрат на професійну правничу допомогу, та зазначив про те, що докази, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги та розмір таких витрат, будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі;
- 26.09.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вказана заява направлена до суду 19.09.2022 - примітка суду), в якій відповідач просив долучити до матеріалів справи належним чином засвідчені копії доказів понесення судових витрат, які додані до цієї заяви, прийняти заяву відповідача до розгляду та ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 43 200,00 грн. До вказаної заяви відповідачем додані копії укладеного з Адвокатським об'єднанням «СЕЕ Атторнейс» договору про надання правової допомоги № 30-LS/17 від 13.11.2017, додаткових угод № 1 від 26.11.2019, № 2 від 20.10.2020, № 3 від 22.12.2020, № 4 від 25.01.2021, додатку № 60 від 21.01.2022, акту надання послуг № 25 від 14.09.2022 на суму 43 200,00 грн., рахунку на оплату № 25 від 14.09.2022, а також розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 14.09.2022
Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання відповідачем 2 як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
13.11.2017 Адвокатське об'єднання «СЕЕ Атторнейс» (Адвокатське об'єднання) та відповідач (Клієнт) уклали договір про надання правової допомоги № 30-LS/17 (далі Договір), зі змісту якого слідує, що:
- Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати Клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, визначених Договором, а Клієнт зобов'язується сплатити Адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар) за її надання та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання доручення (п. 1.1);
- якщо інше не буде узгоджено сторонами в додатках до Договору, вартість послуг Адвокатського об'єднання з надання правової допомоги складається з гонорару, що визначатиметься шляхом множення кількості часу, витраченого працівниками Адвокатського об'єднання на надання послуг, на відповідні погодинні ставки цих працівників, визначені в Додатку № 1 до Договору та компенсації витрат на надання правової допомоги, відповідно до розділу 5 Договору (поштові витрати, витрати на відрядження, транспортні витрати, витрати на проживання, переклади документів на іноземні мови тощо - примітка суду) (п. 4.1);
- сторони у додатках до Договору можуть визначати попередню оцінку ймовірної вартості за надання правової допомоги. Остаточна вартість надання правової допомоги визначатиметься на підставі часу, фактично затраченого, працівниками Адвокатського об'єднання на надання правової допомоги та відображено в погодинних звітах про надані послуги (п. 4.4).
У Додатковій угоді № 3 від 22.12.2020 до Договору сторони погодили наступні погодинні ставки працівників Адвокатського об'єднання: партнер - 5 000,00 грн. без ПДВ.; адвокат - 3 000,00 грн. без ПДВ; помічник адвоката - 1 500,00 грн. без ПДВ.
Також сторонами підписано Додаток № 60 від 21.01.2022 до Договору в якому вказано про те, що:
- Адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання надати відповідачу правову допомогу з метою захисту прав та законних інтересів відповідача, яка включає в себе наступне: аналіз документів, наданих відповідачем щодо взаємовідносин з позивачем на підставі яких виник спір у господарській справі № 910/21380/21; підготовка стратегії захисту прав та інтересів відповідача у господарській справі № 910/21380/21; підготовка підписання та направлення, листів, претензій, відповідачем на претензії, позовних заяв, відзивів, заперечень, пояснень, а також будь-яких інших процесуальних документів та представництво інтересів клієнта у господарській справі № 910/21380/21; періодичне інформування клієнта про хід та проміжні результати надання правової допомоги (п. 1);
- обсяг правової допомоги, визначений п. 1 Додатку є орієнтовним (п. 2);
14.09.2022 відповідачем та Адвокатським об'єднанням підписано акт надання послуг № 25, в якому сторони дійшли згоди про те, що Адвокатським об'єднанням були виконані роботи: надання правової згідно Додатку № 60 до Договору на загальну суму 36 000,00 грн. без ПДВ, сума ПДВ 7 200,00 грн., Всього з ПДВ 43 200,00 грн. Відповідач претензій по обсягу, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
З наданого відповідачем розрахунку витрат на професійну правничу допомогу слідує, що Адвокатським об'єднанням були виконані наступні роботи:
1) ознайомлення з матеріалами справи - 1 година, вартість 3 000,00 грн.;
2) аналіз адвокатом матеріалів позовної заяви з додатками у справі № 910/21380/21 та документації, наданої клієнтом. Розробка стратегії захисту інтересів клієнта - 3 години, вартість 9000,00 грн.;
3) підготовка адвокатом відзиву на позовну заяву з додатками, направлення позивачу та до Господарського суду м. Києва (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання відзиву та оформлення усіх додатків) - 8 годин, вартість 24 000,00 грн.
Всього вартість - 36 000,00 грн., разом з ПДВ (20%) - 43 200,00 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу Адвокатським об'єднанням послуг на заявлену до стягнення суму.
Щодо обставин, пов'язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи слідує, що станом на дату ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції позивачем не було подано заперечення проти стягнення судових витрат.
Водночас колегія суддів зазначає про таке.
З матеріалів справи слідує, що відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач направив до суду першої інстанції 19.09.2022, і цього ж дня направив її копію та копії доданих до неї доказів понесення витрат на правову допомогу позивачу (поштове відправлення з штрих кодовим ідентифікатором 050450066950), докази чого додав до заяви.
Водночас фактично таке поштове відправлення позивачем було отримано 20.10.2022, що підтверджується доданою ним до апеляційної скарги роздруківкою з он-лайн сервісу Укрпошти «Відстеження поштових пересилань». Колегія суддів зазначає про те, що інформація щодо вручення поштових пересилань є відкритою та міститься на офіційному сайті Укрпошти, а відтак суд першої інстанції не був позбавлений можливості самостійно встановити вказані обставини.
Вказане свідчить про те, що станом на дату ухвалення додаткового рішення у цій справі (06.10.2022) позивач не був обізнаний як про подання відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення, так і про зміст відповідної заяви, що беззаперечно унеможливило подання ним до суду відповідних заперечень проти стягнення судових витрат.
Стаття 7 ГПК України визначає принцип рівності всіх перед законом і судом
Стаття 13 ГПК України встановлює, що:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
- суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Отже, за положеннями ГПК України кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим ГПК України.
Колегія суддів вважає, що те, що станом на дату ухвалення додаткового рішення у цій справі (06.10.2022) позивач не був обізнаний як про подання відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення, так і про зміст відповідної заяви, не є підставою для скасуванні додаткового рішення у розумінні положень ГПК України, проте, вважає за доцільне, для забезпечення сторонами рівних прав під час судового розгляду, розглянути наведені позивачем заперечення.
Так, у апеляційній сказі позивач зазначив про те, що:
- розмір заявлених відповідачем до стягнення судових витрат є завищеним так, як:
1) згідно розрахунку на ознайомлення з матеріалами судової справи адвокатом витрачено 1 годину, що не може відповідати дійсності, оскільки матеріали позовної заяви містять лише 29 аркушів і їх перефотографування об'єктивно не могло тривати більше 10 хвилин часу;
2) на аналіз адвокатом матеріалів позовної заяви з додатками та документів, наданих позивачем, а також розробку стратегії захисту інтересів клієнта витрачено 3 години, що, враховуючи те, що матеріали позовної заяви містять лише 29 аркушів свідчить про завишення витраченого часу та, відповідно, завишення вартості послуг;
3) пункт 3 розрахунку, згідно з яким надано наступні послуги - підготовка адвокатом відзиву на позовну заяву з додатками, направлення позивачу та до Господарського суду м. Києва (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання відзиву та оформлення усіх додатків) на які затрачено 8 годин, дублюється пунктом 2 розрахунку в частині розробки стратегії захисту інтересів клієнта та визначення правових норм, які регулюють відносини та судової практики, так як вказані послуги по суті є ідентичними адже не можна розробити стратегію захисту інтересів не визначивши правових норм та судової практики;
4) відзив свідчить про те, що розділ 1 (сторінки 1-4) фактично є цитуванням та намаганням відповідача здійснити перегляд та переоцінку обставин, встановлених рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2018 у справі № 912/3813/17. У справі № 912/3813/17 в якості представника відповідача участь приймав той час представник - Якімлюк Н.О., який представляв інтереси позивача і у цій справі № 910/21380/21, а відтак, розписування обставин, які встановлені судовим рішенням та прикладення доказів, які вже бути досліджені судом та встановлені у рішенні, свідчить про накручування робочого часу та, які наслідок, безпідставного завищення вартості витрат на правничу допомогу;
5) ця справа розглядалась у письмовому провадженні, без виклику сторін (тобто дана справи визначена як малозначна та нескладна з приводу застосування законодавства), до справи не залучались інші особи, всі суттєві обставини справи та докази були встановлені і досліджені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2018 у справі № 912/3813/17;
- розмір судових витрат повинен бути зменшений і не повинен перевищувати 3 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів частково погоджується з наведеними позивачем у апеляційній скарзі підставами для зменшення розміру витрат відповідача на правову допомогу так, як :
- справа сторін не є складною, оскільки не містить велику кількість документів, які необхідно було б вивчити при здійсненні підготовчої роботи;
- справа сторін є малозначною та потребує лише наявності базових знань у сфері цивільного та господарського законодавства України, а відтак, вивчення судової практики у даній категорії спору не є необхідним;
- з матеріалів справи слідує, що представник відповідача адвокат Якімлюк Н.О., який представляв інтереси відповідача у цій справі № 910/21380/21, також представляв інтереси відповідача під час розгляду справи № 912/3813/17 предметом спору у якій фактично булі спірні правовідносини, а відтак, адвокат був обізнаний із вказаними правовідносинами. Вказане свідчить про те, що адвокат при наданні юридичних послуг у цій справі не потребував багато часу для аналізу адвокатом матеріалів позовної заяви з додатками у справі № 910/21380/21 та документації, наданої клієнтом, а також для складання відзиву на позов.
Враховуючи наведене, оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ними витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, колегія суддів, дійшла висновку, що заявлений відповідачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності, співмірності та пропорційності, а також у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг є завищеним, а відтак стягненню з позивача підлягають витрати відповідача у загальній сумі 21 600,00 грн., що дорівнює платі Адвокатського об'єднання за 6 годин роботи.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі №910/21380/21 підлягає зміні.
За змістом ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).
Колегія суддів вважає, що при прийнятті додаткового рішення судом першої інстанції мале місце порушення норм процесуального права, тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі №910/21380/21 підлягає зміні, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 21 600,00 грн., в решті додаткове рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство» задовольняється частково.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі №910/21380/21 задовольнити частково.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі №910/21380/21змінити.
3. Викласти резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі №910/21380/21 в такій редакції:
« 1. Заяву б/н від 19.09.2022 року «Про ухвалення додаткового рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» у справі № 910/21380/21 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство» (ідентифікаційний код 37292656, адреса: 02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» (ідентифікаційний код 31352075, адреса: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 1) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 600 (двадцять одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
3. В решті вимог заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. Поновити дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі №910/21380/21 в частині, яка не була змінена цією постановою.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21380/21.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді О.В. Тищенко
А.І. Тищенко