Постанова від 06.03.2023 по справі 910/628/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2023 р. Справа№ 910/628/20 (910/32312/15)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Полякова Б.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.

за участю представників:

ТОВ "Зорема Вест" - Войцехівський О.В.

Фонд державного майна України - Кулініч В.О.

розглянувши апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.09.2022

у справі №910/628/20(910/32312/15) (суддя Омельченко Л.В.)

за зустрічним позовом Фонду державного майна України

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Зорема Вест»,

2) Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз»,

3) Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альдаріс-Інвест»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 за зустрічним позовом: Публічне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал»,

за участю прокуратури Львівської області,

про розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії

в межах справи №910/628/20

за заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк», як правонаступника АТ «Укрсоцбанк»

до Приватного акціонерного товариства «Компанія "Райз»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст суті спору.

Фонд державного майна України (далі - позивач) звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зорема Вест», Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- розірвати договір купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» № КПП-625 від 02.10.2013 за конкурсом, укладений між Фондом державного майна України і Публічним акціонерним товариством «Компанія «Райз»;

- розірвати договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-205/2-15 від 08.12.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством «Компанія «Райз» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Зорема Вест»;

- зобов'язати депозитарну установу: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» списати з рахунку у цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Зорема Вест» пакет акцій Публічного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» у кількості 223 127 360 штук простих іменних акцій, що становить 93,52% статутного капіталу Товариства, на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України, ідентифікаційний код 00032945) 300996- UA50009997 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк», код в НДУ 100024- UA30300996 .

Позивач звернувся до господарського суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на пакет акцій ПрАТ "Стебницьке гірнохімічне підприємство "Полімінерал" та забороною вчиняти будь-які дії щодо даного пакету акцій, мотивуючи її тим, що він передбачає можливі недобросовісні дії відповідача - ТОВ «Зорема Вест», в наслідок яких буде унеможливлено виконання рішення суду, якщо таке рішення буде прийнято на користь позивача, обгрутновуючи це тим, що наразі, створюється загроза переливу розсолів, які заповнені у секції рудника № 2, через охоронну дамбу або прориву дамби та пошкодження гідротехнічної споруди. Крім того, Державна екологічна інспекція у Львівській області та Дністровське басейнове управління зазначає про постійні несанкціоновані скиди стічних вод з накопичувачів у значних концентраціях у мережу річки Дністер. У такому випадку під час розгляду позовної вимоги про розірвання договору у зв'язку з невиконанням покупцем ПАТ «Компанія «Райз» умов договору, до предмету доказування входять обставини, які свідчать про недобросовісне ставлення покупця ПАТ «Компанія «Райз» до виконання обов'язків передбачених договором та встановлюють його вину у невиконанні ним обумовленого договором зобов'язання з внесення інвестицій у встановлений договором строк та невиконання зобов'язань щодо основних напрямків розвитку функціонування підприємства, що як наслідок може призвести до екологічної катастрофи басейну річки Дністер.

Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.09.2022 відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Господарський суд, встановив, що предметом зустрічного позову Фонду державного майна України є розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій № КПП-625 від 02.10.2013, укладеного між Фондом державного майна України та ПАТ «Компанія «Райз», про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 08.12.2015, укладеного між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «Зорема Вест» та про зобов'язання депозитарної установи - ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» списати з рахунку у цінних паперах ПАТ «Компанія «Райз» пакет акцій Публічного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» у кількості простих іменних акцій, що складає 93,52% статутного капіталу Товариства на рахунок Держави Україна. Водночас, у якості підстав для забезпечення позову заявник вказує свої припущення щодо можливих дій відповідачів.

Господарський суд дійшов висновку, що подана позивачем заява ґрунтується лише на припущеннях та занепокоєннях щодо можливих недобросовісних дій відповідача та на припущеннях щодо можливого майбутнього порушення, що полягає у можливому продажі Товариством з обмеженою відповідальністю «Зорема Вест» (як недобросовісним Покупцем) 93,52 % пакета акцій Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», без відповідного погодження з органом приватизації - Фондом; матеріали справи та заяви про забезпечення позову не містять доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на фактичне відчуження чи іншим чином виведення належних йому активів на користь третіх осіб з метою уникнення виконання своїх обов'язків перед Фондом державного майна України, що не спростовується доводами позивача за зустрічним позовом відносно майнових показників відповідача.

Апеляційне провадження (рух справи).

Фонд державного майна України звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову скасувати з підстав порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким заяву про про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування підстав для скасування ухвали господарського суду першої інстанції апелянт наводить наступні аргументи:

- існують обставини, які можуть призвести до надзвичайної ситуації на хвостосховищі рудника №2 Стебницього родовища калійних солей ПрАТ "Стебницьке гірнохімічне підприємство "Полімінерал";

- покупець ТОВ "Зорема Вест" грубо не виконує договірні зобов'язання, у тому чилі у природоохоронній діяльності;

- умовами договір визначено обов'язок ПрАТ "Компанія "Райз" вживати заходів, спрямованих на збереження, консервацію рудника № 2;

- ТОВ "Зорема Вест" як недобросовісний покупець може продати 93,52% пакета акцій ПрАТ "Стебницьке гірнохімічне підприємство "Полімінерал".

ТОВ "Зорема Вест" у відзиві на апеляційну скаргу проти її змісту та вимог заперечує та просить у її задоволенні відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень товариство наводить наступні аргументи:

- відсутні підстави вважати, що товариство намагається відчужити пакет акцій ПАТ "СГХП "Полімінерал" або вчинити дії, спрямовані на ускладення виконання судового рішення;

- доказів доцільності заходів забезпечення Фондом державного майна України в порядку ст..ст. 73-78 ГПК України не доведено.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2022 для розгляду апеляційної скарги визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. - головуючий суддя, Отрюх Б.В., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 витребувано матеріали справи №910/628/20(910/32312/15) з Господарського суду міста Києва за зустрічним позовом Фонду державного майна України про розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/628/20(910/32312/15) за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.09.2022 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.; призначено справу до розгляду на 06.03.2023.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.06.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" в розмірі202070056,90 грн, уведено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" за номером 64633 від 05.03.2020, призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" арбітражного керуючого Костіна Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 54 від 08.02.2013).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про зобов'язання підписати додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу пакета акцій № ПП-625 від 02.10.2013 та про зобов'язання розробити новий проект "Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель".

Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест", Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій № КПП-625 від 02.10.2013, про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 08.12.2015 та про зобов'язання депозитарної установи - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" списати з рахунку у цінних паперах Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у кількості простих іменних акцій, що складає 93,52% статутного капіталу Товариства на рахунок Держави Україна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2022, серед іншого, було прийнято справу № 910/32312/15 за зустрічним позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест", Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії у межах справи № 910/628/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз.

Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Предметом апеляційного перегляду є судове рішення, прийняте за результатами розгляду заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і вимог позивача, що задоволені судом.

Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У своїх судових рішеннях Верховний Суд звертає увагу, що обрання належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

У своїй правозастосовній практиці Верховний Суд також звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Апеляційна інстанція звертає увагу, що предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру щодо розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій та зобов'язання депозитарної установи списати з рахунку у цінних паперах ТОВ «Зорема Вест» пакет акцій ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», що становить 93,52% статутного капіталу товариства, на рахунок Держави Україна.

Відтак, як зазначає Верховний Суд у цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися саме така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (схожий правовий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20).

Апеляційна інстанція погоджується з висновокм господарського суду першої інстанції, що звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, Фонд державного майна України мав би довести належними та достатніми доказами, про дії відповідачів, які б були спрямовані на зміну правового статусу простих іменних акцій за оспорюваними договорами, або суб'єктивних причин (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за договором.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з позовом про розірвання договору Фонд державного майна України звернувся до господарського суду в січні 2016 році, тоді як із заявою про забезпечення позову - у січні 2022. При цьому, заявником не наведено жодних обставин, які б змінилися, з посиланням на відповідні докази, що відповідачі після подання позову намагалися вчинити конкретні дії, спрямовані на відчуження чи іншим чином виведення пакету акцій. Так само, заявником не доведено, виникнення чи зміна яких саме обставин через 6 років після подання позову викликали у нього побоювання у потенційній можливості вчинення відповідачами дій щодо пакета акцій, з огляду на те, що відповідачі впродовж усього часу розгляду справи жодних дій щодо пакету акцій не вчиняли.

Приписами ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Дотримуючись викладеного, господарський суд першої інстанції дослідив фактичні обставини, якими позивач обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Таким чином, аргументи заяви про забезпечення позову про потенційну можливість вчинення дій щодо відчуження пакету акцій не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи встановлені обставини справи та неведені мотиви суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у справі, оскільки зводяться до оцінки доцільності вжиття в цьому випадку заходів забезпечення позову та не свідчить про неправильне застосоування норм процесуального права у спірних правовідносинах.

Відповідно до норм статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи наведене, Північний апеляційний господарський суд не встановив підстав для задоволення апеляційної скарги, тому оскаржувану ухвалу господарського суду залишає без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.09.2022 у справі №910/628/20(910/32312/15) залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Б.М. Поляков

Б.В. Отрюх

Повний текст постанови складено 13.03.2023.