Справа № 991/1682/23
Провадження 1-кс/991/1710/23
03.03.2023 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засіданні ОСОБА_2 ,
1.17.02.2023 ОСОБА_3 засобами поштового зв?язку звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення за його заявами до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР). За результатами розгляду скарги, ОСОБА_3 просив слідчого суддю зобов?язати уповноважених осіб НАБУ розглянути його заяви, внести відомості за ними до ЄРДР, розпочати слідчі дії.
2.23.02.2023 згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.Скаржник просив розглянути скаргу у його відсутність. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд.
4.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
5.Скарга мотивована тим, що 21.12.2022 ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що полягало у незаконному виділенні протягом 2015-2020 років Приватному підприємству «Рома» (далі - ПП «Рома») сотень мільйонів гривень на обслуговування доріг, керівником якого, а також членом дорожньої комісії, є депутат Львівської обласної ради ОСОБА_4 .
6.У зв?язку із нерозглядом заяви, 28.12.2022 ОСОБА_3 звернувся до НАБУ зі скаргою, у якій просив провести щодо відповідальних працівників службову перевірку та розглянути його заяву.
7.09.01.2023 ОСОБА_3 доповнив свою заяву про вчинення кримінального правопорушення, долучивши до неї матеріали журналістського розслідування видання «Наші гроші. Львів» щодо схеми виділення депутату обласної ради ОСОБА_5 коштів на обслуговування доріг у сумі близько 1 млрд грн.
8.Як зазначив скаржник, 17.02.2023 він отримав від НАБУ відповідь, згідно з якою наведені звернення ОСОБА_3 були зареєстровані у НАБУ 21.12.2022, 29.12.2022 та 10.01.2023, відповідно. Так, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 21.12.2022 уповноважені особи НАБУ не встановили достатніх об?єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ; а за результатами звернень від 28.12.2022 та 09.01.2023 нових фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
9.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу.
10.Також у заяві, яка надійшла 03.03.2023, скаржник просив врахувати, що якщо і пропустив строки звернення із скаргою, то не за своєю виною, адже отримав відповідь НАБУ 17.02.2023.
11.Такі покликання слідча суддя вважає обґрунтованими, адже відповідь НАБУ тільки по вихідній пошті останнього зареєстрована 19.01.2023.
12.Виходячи з викладеного, скаржник мав достатні об'єктивні обставини, що перешкодили йому своєчасно звернутись зі скаргою до слідчого судді. За таких обставин, строк на звернення зі скаргою підлягав поновленню задля забезпечення права на доступ до суду.
13.Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
14.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
15.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
16.Водночас, у контексті поданої скарги слідча суддя звертає увагу на те, що КПК України не визначає поняття процесуальних дій. Однак із системного аналізу положень пунктів 10, 16, 16-1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 24, ч. 5 ст. 27, п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 40, п. п. 9, 12 ч. 3 ст. 42, п. 4 ч. 2 ст. 56, п. п. 4, 7 ч. 3 ст. 64-1 КПК України під «процесуальною дією» розуміється передбачена кримінальним процесуальним законом дія, вчинення якої належить до процесуальних повноважень слідчого (детектива), дізнавача, прокурора, та яка спричиняє визначені КПК України правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення у межах конкретного кримінального провадження кримінально-процесуальних відносин (прав, обов'язків, тощо).
17.У абз. 2 п. 6 Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, надаючи оцінку змісту положень ч. 2 ст. 22, ст. 220 і п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, зазначено, що «наведені законодавчі положення передбачають, з одного боку, право учасників кримінального провадження ініціювати здійснення процесуальних, у тому числі слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, а з іншого - регламентують недопустимість необґрунтованої та невмотивованої відмови у проведенні відповідних дій органами досудового розслідування».
18.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
19.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
20.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
21.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
22.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, зокрема, вчинення кримінального правопорушення депутатом обласної ради, на що покликався у своїх заявах ОСОБА_3 . Тому скарга підлягає розгляду в цьому суді.
23.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303 та ч. 1 ст. 306 КПК України.
24.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
25.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
26.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
27.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
28.Відповідно до скарги ОСОБА_3 , він, як депутат обласної ради, був свідком незаконного виділення протягом 2015-2020 років ПП «Рома» сотень мільйонів гривень на обслуговування доріг. На переконання скаржника, це пов?язано з тим, що керівником зазначеного підприємства, а також членом дорожньої комісії, є депутат Львівської обласної ради ОСОБА_4 . Скаржник зазначив, що журналістами видання «Наші Гроші. Львів» оприлюднено відомості щодо схеми незаконного виділення ОСОБА_5 коштів на обслуговування доріг у сумі близько 1 млрд грн. Крім того, згідно з публікаціями у соціальній мережі «Facebook» відповідні дороги ніхто не обслуговував, а згідно з офіційними даними статутний капітал ПП «Рома» становить 100 грн, основним видом діяльності є виготовлення бетонних огорож.
29.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення.
30.Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
31.Однак, на переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
32.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
33.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінального правопорушення має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.
34.Адже, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві, з огляду на виділення мільйонів на обслуговування доріг Приватному підприємству «Рома», де засновником є ОСОБА_6 , який одночасно депутат Львівської обласної ради та її постійної комісії, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
35.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
36.Отже, оскільки викладене ОСОБА_3 не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за такою заявою, а відповідно і щодо обов'язку розпочати досудове розслідування.
37.Водночас, слідча суддя вважає безпідставними вимоги скарги щодо зобов?язання уповноваженої особи НАБУ розглянути заяви ОСОБА_3 , позаяк такі уже були розглянуті, про що йдеться у відповіді НАБУ від 19.01.2023.
38.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідча суддя ОСОБА_1