Справа № 537/5352/21 Номер провадження 22-ц/814/2460/23Головуючий у 1-й інстанції Хіневич В.І Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
07 березня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю., при секретарі: Бродській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Циганкової Ілони Ігорівни на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 жовтня 2022 року (ухвалене суддею Хіневич В.І., повний текст складено 20.10.2022 року) та на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участі третьої особи: Приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Спірідович Надії Василівни, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/4 частку нерухомого майна, -
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/4 частку нерухомого майна.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 , 25.03.1997 року за актовим записом № 31 розірвала шлюб з громадянином ОСОБА_3 у Глобинському районному відділі РАГС Полтавської області. У 2002 році за місцем спільної роботи в транспортному цеху ПАТ «КВБЗ» вона познайомилася з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та від того часу вони стали підтримувати з ним дружні, а потім і близькі стосунки. В подальшому ОСОБА_4 повідомив своїй дружині ОСОБА_5 про їх з ним стосунки, у зв'язку з чим постало питання щодо припинення шлюбних та сімейних відносин між ними.
20.01.2011 року ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 уклали нотаріально-досвідчений договір про поділ майна подружжя, у відповідності до якого належна їм на праві спільної сумісної власності двокімнатна квартира АДРЕСА_1 була поділена між подружжям в рівних частках - по 1/2 частки за кожним співвласником.
Окрім зазначеного нерухомого майна, без укладання письмового договору, але за добровільною усною домовленістю між співвласниками було поділено інше спільне нерухоме майно, а саме земельна ділянка та садовий будинок в Садівничому Товаристві «Вагонобудівник 2» передані у власність ОСОБА_5 , а гараж в гаражному кооперативі «Вагонобудівник 1» у власність ОСОБА_4 .
23.03.2011 року ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 розірвали шлюб між собою у Крюківському відділі ДРАЦС Кременчуцького МУЮ, актовий запис № 31. Приблизно у серпні 2011 року ОСОБА_5 переїхала на постійно місце проживати в м. Харків, без зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання. Від цього часу вони з ОСОБА_4 перестали приховувати їх близькі стосунки від інших та стали відкрито поводити себе, як співмешканці. Так, у вересні 2011 року вони разом з ОСОБА_4 відпочивали в Криму, а 09.09.2011 року під час укладання шлюбу між її сином ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та подальшого святкування весілля ОСОБА_4 був публічно представлений в якості весільного батька, що підтверджується відповідними фотознімками датованими 01.09.2011 року.
В цей період часу вона була зареєстрована та проживала в гуртожитку «малосімейного типу» в кімнаті АДРЕСА_2 . Разом з нею був зареєстрований її син ОСОБА_6 . Іншого житла в неї не було. У зв'язку з тим, що колишня дружина ОСОБА_4 виїхала проживати в м. Харків, спільне майно було поділене, ОСОБА_4 запропонував їй проживати з ним спільно однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1 , на що вона погодилася та з 01.09 2011 року, вони стали проживати спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не перебуваючи у будь-якому іншому шлюбі. Від цього часу їх поєднувало не тільки спільне проживання, але і спільний побут, спільні права та обов'язки, спільні доходи, спільні витрати тощо.
Вона з ОСОБА_4 мали намір зареєструвати шлюб, але попередньо необхідно було вирішити питання щодо до квартири, яка перебувала у спільній частковій власності. У вересні 2013 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 досягли між собою згоди про купівлю 1/2 частки квартири, що належала ОСОБА_5 , шляхом укладання нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу за ціною визначеною між сторонами. Станом на вересень-жовтень 2013 року така ціна була визначена в сумі 115 670,50 гривень. Враховуючи, що такої суми коштів готівкою ні ОСОБА_4 , ні вона на той час не мали, вони з ОСОБА_4 спільно, як сім'я, прийняли рішення, що ОСОБА_4 отримає на своє ім'я споживчий кредит, а після укладання договору купівлі-продажу будуть погашати кредит сумісно, спільними коштами. В банківських установах, куди зверталися ОСОБА_4 могли видати такий кредит тільки під заставу квартири з урахуванням того, що він був пенсіонером. І тільки в ПАТ «ОТП Банк» погодилися надати кредит не під заставу квартири, якщо сума кредиту буде менше ніж 100 000,00 гривень. Вони погодилися на такі умови та домовилися про те, що ОСОБА_4 отримає кредит у сумі 80 250,00 гривень строком на 5 років, а інші кошти в сумі 35 420, 50 гривень вона запозичить у своїх родичів - матері та сина.
01.10.2013 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ «ОТП Банк» договір за № 2006058600 про надання споживчого кредиту, у відповідності до якого отримав споживчий кредит в сумі 80 250,00 гривень строком на п'ять років з 01.10.2013 року по 01.11.2018 року.
Згідно умов кредитування, повернення кредиту повинно початися з 01.11.2013 року і закінчитися 01.11.2018 року. Щомісячна обов'язкова сума повернення кредиту складала 3042,00 гривні. Загальна сума погашення кредиту складала 182 498,06 гривень.
Мати ОСОБА_2 її син надали їй кошти в сумі 35 420,50 гривень, які були надані ОСОБА_4 для розрахунку з ОСОБА_5 .
08.10.2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали нотаріально-посвідчений договір купівлі-продажу у відповідності до якого, ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 1/2 частку квартири квартирі АДРЕСА_1 , сплативши продавцю 115 670,50 гривень. Після укладання договору купівлі-продажу, ОСОБА_5 знялася з реєстрації та виїхала в м. Харків.
15.11.2013 року в Крюківському відділі ДРАЦС РС Кременчуцького МУЮ за актовим записом № 583 ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4
23.04.2014 року позивач зареєструвалася в квартирі АДРЕСА_1 . Від часу реєстрації шлюбу вона з ОСОБА_4 продовжили проживати разом в зазначеній вище квартирі. Станом на 01.11.2018 року вони разом з ОСОБА_4 спільною працею та спільними доходами повністю погасили споживчий кредит в сумі 182 498,06 гривень та кошти запозичені у її родичів у сумі 35 420,50 гривень, а усього погасили борг на загальну суму 217 918, 56 гривень.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Спадщину після померлого ОСОБА_4 прийняли спадкоємці першої черги - відповідачка ОСОБА_1 , як донька та ОСОБА_2 , як дружина.
Оскільки 1/2 частку квартири вона разом з ОСОБА_4 придбали у спільну сумісну власність, під час проживання однією сім'єю, не перебуваючи у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, тож вона має право на 1/4 частку у праві спільної сумісної власності подружжя.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 10 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участі особи Приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Спірідович Надії Василівни про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку нерухомого майна, - задоволено.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.09.2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , включно.
Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в сумі 1816 грн.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 27 жовтня 2022 року заяву представника позивача - адвоката Скиби В.Б. про виправлення описки в рішенні суду - задоволено.
Виправлено описку, допущену в рішенні суду від 10.10.2022 року по цивільній справі №537/612/22 (провадження №2/537/677/2022) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участі третьої особи - Приватного нотаріусу Кременчуцького міського нотаріального округу Спірідович Н.В., про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/4 частку нерухомого майна, а саме: у 2 абзаці резолютивної частини рішення, у зазначенні періоду проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу замість вказаного «з 01.09.2011 року до 14.11.2013 року, включно», вказати правильний «з 01.09.2012 року до 14.11.2013 року, включно».
З вказаними вище рішенням та ухвалою суду першої інстанції не погодилася представник ОСОБА_1 - адвокат Циганкова І.І. та подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 10 жовтня 2022 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що припинення фактичних шлюбних стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не підтверджують факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 із ОСОБА_2 , це лише підтверджує факт наявності у них близьких стосунків як між жінкою та чоловіком; оформлення ОСОБА_4 споживчого кредиту не свідчить про те, що ці кошти були використані саме на викуп у колишньої дружини частки спірної квартири; позивач не довела, що вона спільно із ОСОБА_4 виплачували кредит.
Крім того, вважають що ухвала про виправлення описки, ухвалена з порушенням процесуальних норм, оскільки про зміну періоду спільного проживання позивач вказав лише в судових дебатах, а тому дане питання фактично не було предметом розгляду, що в свою чергу є підставою для відмови у заяві про виправлення описки.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. На момент розгляду справи була присутня представник відповідача, інші особи будучи завчасно та належним чином повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України, передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25.03.1997 року ОСОБА_2 розірвала шлюб із ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 25.03.1997 року, серії НОМЕР_1 , виданого Глобинським районним відділом РАГС Полтавської області, актовий запис № 31.
Починаючи з 2002 року за місцем спільної роботи в транспортному цеху ПАТ «КВБЗ» ОСОБА_2 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та підтримувати близькі стосунки. Дані обставини погрішили шлюбні відносини ОСОБА_4 з його дружиною ОСОБА_5 .
20.01.2011 року ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 уклали нотаріально-посвідчений договір про поділу майна подружжя, відповідно до якого належна їм на праві спільної сумісної власності двокімнатна квартира АДРЕСА_1 була поділена між подружжям в рівних частках - по 1/2 частки за кожним співвласником (що підтверджується копією договору від 20.01.2011 року посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Спірідович Н.В., за реєстровим №50, зареєстровано в Реєстрі прав власності 15.02.2011 року).
23.03.2011 року ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 розірвали шлюб між собою, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 23.03.2011 року виданого Крюківським відділом ДРАЦС Кременчуцького МУЮ, серія НОМЕР_2 , актовий запис № 31.
01.10.2013 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ «ОТП Банк» кредитний договір, згідно з яким отримав споживчий кредит для придбання 1/2 частки квартири, в розмірі 80 250,00 гривень строком на 5-ть років з графіком його погашення, починаючи з 01.11.2013 до 01.11.2018 року.
08.10.2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали нотаріально-посвідчений договір купівлі-продажу у відповідності до якого, ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , сплативши продавцю 115 670,50 гривень.
15.11.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб виданого Крюківським відділом ДРАЦС РС Кременчуцького МУЮ, серії НОМЕР_3 , актовий запис 583. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 .
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 зареєструвалася у квартирі АДРЕСА_1 23.04.2014 року, при цьому ОСОБА_5 знялася з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 28.10.2014 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.01.2021 року, серії НОМЕР_4 , виданого Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №300.
До 31.08.2012 року згідно до запису у трудовій книжці ОСОБА_5 працювала в ЗОШ № 22 у м. Кременчукі та була звільнена. В подальшому перебувала на пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що із наданих письмових доказів, пояснень свідків, інших доказів у сукупності вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у період з 01.09.2012 до 14.11.2013 року включно проживали однією сім'єю без шлюбу, вели спільне господарство, побут та мали спільний бюджет.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно набуте за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю.
Статтями 372 ЦК України та 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 28.08.2019 у справі №588/350/15-ц, належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, висновки, викладені в постановах Верховного Суду при застосуванні відповідних норм права, є обов'язковими.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 грудня 2020 року у справі № 295/14208/18-ц (провадження № 61-12879св20).
Також для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов обґрунтованого висновку, що матеріалами справи підтверджується факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 починаючи з 01.09.2012 року і до одруження проживали однією сім'єю без шлюбу, вели спільне господарство, побут та мали спільний бюджет. На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що слід вважати доведеним те, що питання купівлі 1/2 частки квартири у ОСОБА_5 , отримання кредитних та додаткових коштів для її купівлі та подальше повернення кредиту, вирішувалося ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за взаємною згодою та за спільні кошти.
Доводи апелянта про те, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів для підтвердження своїх вимог щодо визнання спірного будинку спільним сумісним майном та визнання за позивачем права власності на частки спірного житлового будинку, не підтверджуються доказами та не спростовують обставини справи, а тому не беруться судом апеляційної інстанції до уваги.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали суду від 27.10.2022року про виправлення описки, також є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи тривалість періоду спільного проживання однією сім'єю позивача з ОСОБА_4 була предметом судового розгляду, мотивувальна частина повного тексту рішення суду містить мотиви з даного питання, а тому оскільки судом при виготовлені вступної та резолютивної частини рішення було допущено описку, вона була правомірно виправлена у передбачений законом спосіб.
Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Циганкової Ілони Ігорівни - залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст постанови суду виготовлено 09 березня 2023 року.
Головуючий суддя : __________________ Г.Л. Карпушин
Судді: _ __________________ С.А. Гальонкін _________________ О.Ю. Кузнєцова