Справа № 202/287/23
Провадження № 3/202/475/2023
13 березня 2023 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Маринін О.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ІПН у матеріалах справи відсутній,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протокол про адміністративне правопорушення, 01.12.2022 о 12:00 год. громадянка ОСОБА_2 , знаходячись у табачному кіоску №264 на території ТОВ «Колгоспний ринок» по вул. Парковій, 81, м. Краматорська здійснювала продаж тютюнових виробів, а саме продала пачку сигарет «Комплімент» за 48 грн. громадянину ОСОБА_3 , чим порушила п. 11 ч.1 ст.153 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.
Так, ОСОБА_2 поставлено в провину порушення п.11 ч. 1 ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинено ч.3 ст. 156 КУпАП.
п.11 ч. 1 ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук.
Водночас, посадова особа поліції, яка складала протокол, в супереч вимог ст. 251 КУпАП, не вжила заходів щодо збирання доказів того, що ОСОБА_2 здійснювався продаж сигарет з рук, оскільки як вбачається протоколу та матеріалів справи ОСОБА_2 , здійснювала продаж тютюнових виробів знаходячись у табачному кіоску №264 на території ТОВ «Колгоспний ринок» по вул. Парковій, 81 м. Краматорська.
Доказів чи обґрунтування того, що даний табачний кіоск №264 є забороненим для торгівлі тютюновими виробами приміщенням або розташований на територіях, заборонених законом матеріали справи також не містять.
З встановлених обставин суд приходить висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, не доведена та не аргументована, докази вини останньої не є переконливими, обставини, зазначені в протоколі, є суперечливими та не відповідають фактичним обставинам справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
При цьому, суд констатує, що, посадова особа поліції, яка складала протокол, в супереч вимог ст. 251 КУпАП, не вжила заходів щодо збирання доказів, наявність яких сприяла б всебічному, повному і об'єктивному розгляду даного адміністративного матеріалу.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що у справі відсутні об'єктивні та належні докази на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 156 ч.3, 213, 221, 247, 251, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.156 ч.3 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. В. Маринін