Ухвала від 07.03.2023 по справі 202/3837/23

Справа № 202/3837/23

Провадження № 1-кс/202/1785/2023

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052390000257 від 23.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052390000257 від 23.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що 23.02.2023 до ЧЧ відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від працівника поліції про те, що 22.02.2023 року на автодорозі неподалік с. Бузинівка, Краматорського району, Донецької області, був зупинений вантажний фургон "Мерседес-Бенц" д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 який перевозив незаконно виготовлені спиртні напої, а саме: 40 "тетрапаків" по 10л. безакцизної горілки, 980 пляшок горілки "Воздух", 2260 пляшок горілки "Хортиця", 470 пляшок коньяку "GUADAURI", 500 пляшок коньяку "Шустов" та 880 пляшок коньяку "Коблево", які в подальшому були оглянуті та вилучені.

Відповідні відомості СВ Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052390000257 від 23.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Постановою слідчого від 23.02.2023 року вантажний фургон "Мерседес-Бенц" д.н. НОМЕР_1 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим прокурор відповідно ст.ст. 170 -171 КПК України з метою його збереження як речового доказу просить накласти на нього арешт.

Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Інший володілець майна - особа, у тимчасовому володінні якої перебував транспортний засіб в судове засідання не з'явився.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, дослідивши долучені до нього матеріали приходить до наступного.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052390000257 від 23.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України за фактом того, що 22.02.2023 року на автодорозі неподалік с.Бузинівка, Краматорського району, Донецької області, був зупинений вантажний фургон "Мерседес-Бенц" д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 який перевозив незаконно виготовлені спиртні напої, а саме: 40 "тетрапаків" по 10л. безакцизної горілки, 980 пляшок горілки "Воздух", 2260 пляшок горілки "Хортиця", 470 пляшок коньяку "GUADAURI", 500 пляшок коньяку "Шустов" та 880 пляшок коньяку "Коблево", які в подальшому були оглянуті та вилучені.

Згідно матеріалів клопотання 23.02.2023слідчим СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_5 ,було проведено огляд автотранспорту- вантажного фургону марки Мерседес-Бенц державний реєстраційний номер НОМЕР_1 який за технічним паспортом належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 , який на даний час фактично знаходиться у користуванні ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_2 , на якому здійснювалось транспортування алкогольної продукції, було вилучено в ході огляду транспортного засобу від 23.02.2023 року, та залучено слідчим в якості речового доказу у кримінальному провадженні.

Звертаючись з клопотанням про накладення арешту, прокурор просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речового доказу, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурором жодним чином не обґрунтовано підстави вважати, що вилучений автомобіль зберіг на собі сліди кримінального правопорушення і може бути використаний як доказ факту та обставин що встановлюються під час кримінального провадження за ознаками ч.1 ст. 204 КК України чи набутий кримінально протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, з письмових пояснень ОСОБА_4 , у фактичному користуванні якого знаходився даний автомобіль, вбачається він займається перевозками різних вантажів на вантажному автомобілі "Мерседес-Бенц" д.н. НОМЕР_1 . 22.02.2023 року о 07:00 годині йому на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_7 від якого отримав завдання на доставку вантажу з м. Дніпро до м. Краматорськ, Донецької області, якого саме не пояснив. Близько 12:00 години по прибуттю на базу у м. Дніпро, фургон завантажили, чим саме він не бачив, так як знаходився весь час у кабіні автомобілю. Після завантаження виїхав до м. Краматорськ. 23.02.2023 року близько 00:10 годині на території Краматорського району, Донецької області, неподалік села, назви якого не знає, був зупинений працівниками поліції, які при огляді автомобілю виявили у фургоні спиртні напої. В подальшому працівниками поліції автомобіль з вантажем був доставлений до відділення поліції № 1 смт. Олександрівка Краматорського району, Донецької області, де всі спиртні напої були оглянуті та вилучені.

Тобто даний автомобіль використовувався лише для надання послуги з перевезення вантажу, що не є забороненим, при цьому згідно його пояснень фактичний володілець ОСОБА_4 не завантажував вантаж та відповідно не знав що саме ним перевозилося.

Фактів вірогідної причетності ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення та, відповідно необхідність застосування щодо нього заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно, прокурором не обґрунтовано.

Не зазначено також прокурором і які саме сліди кримінального правопорушення може містити вилучений транспортний засіб, які експертні дослідження планується проводити із вказаним майном та які факти та обставин у вказаному кримінальному провадженні він може доводити в ході досудового розслідування з огляду на вимоги ст. 91 КПК України, оскільки як вбачається із долучених до клопотання матеріалів слідчим не призначалося будь яких експертних досліджень даного автомобіля на предмет виявлення чи збереження на собі слідів кримінального правопорушення.

Посилання прокурора про необхідність накладення арешту на транспортний засіб з метою недопущення подальшого протиправного використання, матеріалами клопотання не підтверджено, та зважаючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, в рамках якого прокурор звертається із клопотанням про накладення арешту, прокурором не обґрунтовано також й можливість використання автомобіля як доказу у кримінальному провадженні, оскільки його огляд вже було проведено, про що складено відповідний протокол огляду від 23.02.2023 року.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зважаючи, що прокурором не доведено, що тимчасово вилучене майно у виді транспортного засобу, відповідає вимогам та критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, має доказове значення у даному кримінальному провадженні та набуте протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, вже було виконане шляхом проведення огляду автомобіля.

Слідчий суддя також зазначає, що саме по собі винесення постанови про визнання речовим доказом від 23.02.2023, без належного обґрунтування клопотання не є належною підставою для накладення арешту.

Враховуючи викладене, клопотання про накладення арешту задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 98, 110, 131- 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у виді вантажного автомобіля "Мерседес-Бенц" д.н. НОМЕР_1 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052390000257 від 23.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України - відмовити.

Відповідно ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
109512727
Наступний документ
109512729
Інформація про рішення:
№ рішення: 109512728
№ справи: 202/3837/23
Дата рішення: 07.03.2023
Дата публікації: 09.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (28.04.2023)
Дата надходження: 26.04.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
07.03.2023 11:00 Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
02.06.2023 12:00 Дніпровський апеляційний суд
15.06.2023 09:45 Дніпровський апеляційний суд