Справа № 202/1741/23
Провадження № 3/202/1497/2023
10 березня 2023 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Маринін О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення яка надійшла з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проходить службу В/ч НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ІПН НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КпАП України,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 14.12.2022 року о 15:00 год. на території м. Краматорська Донецької області (пункт дислокації військової частини НОМЕР_1 ) під час виконання обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Краматорського міський суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, згідно заяви, долученої до матеріалів справи, свою провину визнав повністю, просив провести розгляд у його відсутність.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст. 172-20 КУпАП як виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Однак, посадова особа, яка складала протокол, в супереч вимог ст.. 251 КУпАП, не вжила заходів щодо збирання доказів, наявність яких сприяла б всебічному, повному і об'єктивному розгляду даного адміністративного матеріалу, оскільки суть правопорушення згідно протоколу не в повній мірі відповідає фактичним обставинам справи та ст.172-20 КУпАП, яка передбачає відповідальність за розпивання алкогольних напоїв, перебування в стані алкогольного сп'яніння чи відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан сп'яніння, а не просто перебування під час несення служби з ознаками алкогольного сп'яніння.
Суд зауважує, що сам факт визнання особою вини у порушенні не може бути достатнім доказом і не звільняє суб'єкта владних повноважень від обов'язку доведення.
При цьому суд зазначає, що перекваліфікація дій, які поставлені в провину особі яка притягується до відповідальності КУпАП не передбачена, а у разі недоведеності провини особи, суд не зобов'язаний відшукувати в її діях, склад іншого правопорушення, перебираючи на себе функції обвинувача.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суд зазначає, що відповідно практики ЄСПЛ суд не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що у справі відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 172-20 ч.3, 213, 221, 247, 251, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. В. Маринін