Справа № 199/8942/22
(2-о/199/23/23)
Іменем України
01 березня 2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Богун О.О.,
при секретареві Буточкіній М.К.
за участю учасників справи:
Представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення факту постійного проживання без реєстрації, -
Заявник звернувся до суду із даною заявою про встановлення факту постійного проживання без реєстрації, а саме встановлення факту постійного проживання без реєстрації, в квартирі АДРЕСА_1 з 22.11.1994 по 11.02.1997 року., зазначивши, що ОСОБА_2 згідно запису негосподарських книг за № 11 та № 18 була зареєстрована з 1986 по 21.11.1994 р. в АДРЕСА_2 .
22.11.1994 року знята з реєстрації, так як планувала зареєструватися в іншому місці у звязку з навчанням, але не зробила цього, так як вирішила продовжувати проживати саме в с. Піщанка.
Згідно погосподарської книги за № 10, офіційно знову була зареєстрована за вищевказаною адресою з 12.02.1997 по 18.03.1998 рік.
Наразі заявниця проживає в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 . та прийняла рішення про приватизацію даної кімнати та під час збору необхідних документів було встановлено, що необхідно падати довідку про попередні місця реєстрації та проживання.
Факт постійного проживання без реєстрації у квартирі необхідно встановити для можливості в подальшому отримати відповідну довідку, що підтверджує невикористання чеків для приватизації.
Фактично у заявника відсутні відомості про реєстрацію з 22.11.1994 по 11.02.1997 р. Тому вона і змушена звернутися до суду з даною заявою про встановлення факту постійного проживання без реєстрації, тобто для встановлення факту, що має юридичне значення.
У судове засідання заявник не з'явився, просила суд задовольнити заяву та провести розгляд у її відсутності.
Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити.
Заінтересована особа Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явилась, про причини не явки суду не повідомила.
Вислухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мсту, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
У етапі 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 ст. 81 ЦПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Стаття 318 ЦПК України передбачає, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів, і виключно за наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
На підтвердження факту проживання ОСОБА_2 без реєстрації, в квартирі АДРЕСА_1 з 22.11.1994 по 11.02.1997 року суду надано акт від 16.08.2022 року про проживання складений та підписаний сусідами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак суд критично оцінює зазначений доказ оскільки будь яких доказів, що зазначені особи дійсно є сусідами по квартирі в якій заявниця просить встановити факт проживання без реєстрації суду не надано, також акт не містить печаток ОСББ чи іншої житлової організації, не складений на відповідному бланку.
У судовому засіданні в якості свідків була допитана ОСОБА_3 яка пояснила, що ОСОБА_2 є донькою її сусідки, та вона її часто бачила в АДРЕСА_4 в період з 1978 року до 1998 року, точно не змогла сказати чи проживала вона там постійно, припустила що можливо відїзжала кудись на незначний час.
У судовому засіданні в якості свідків була допитана ОСОБА_4 яка пояснила що вона є медсестрою в с. Піщанка Новомосковського району, Дніпропетровської області, повідомила, що ОСОБА_2 на період навчання в технікумі виїзжала з села та проживала у м.Дніпро приблизно 4 року, потім приблизно з 1996 року по 1998 рік повернулась та знову проживала в с. Піщанка Новомосковського району, Дніпропетровської області разом з матір'ю.
У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, суд вважає, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження постійного проживання без реєстрації, в квартирі АДРЕСА_1 з 22.11.1994 по 11.02.1997 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст..263-265,315,316,319 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення факту постійного проживання без реєстрації - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 06.03.2023.
Суддя О.О. Богун
01.03.2023