Справа №760/5050/23
1-кс/760/2429/23
10 березня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100090000739 від 04 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
07.03.2023 року до Солом'янського районного суду м. Києва засобами поштового зв'язку зазначене надійшло клопотання, відповідно до змісту якого у провадженні СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023100090000739 від 04.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В ході досудового під час огляду місця події, а саме холу будинку за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 41, сектор № 2, було виявлено та вилучено речі та предмети, перелік яких міститься у відповідному протоколі.
За доводами прокурора, з метою забезпечення збереження майна та запобігання можливості його відчуження виникла необхідність у накладенні арешту, яке між тим, визнано речовими доказами.
Враховуючи викладене, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку, а саме на грошові кошти.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно положень ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями п.п. 1, 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Разом з тим, в клопотанні про арешт майна прокурором жодним чином не обґрунтовано та не зазначено підстав необхідності накладення арешту на вилучене в ході проведення 04.03.2023 року огляду приміщення майна.
До поданого клопотання про арешт майна також не долученого жодних з документів, зокрема, протоколу огляду чи постанови про призначення експертиз, які б свідчили про необхідність вилучення вказаного майна.
Таким чином, слідчий суддя вбачає, що в клопотанні про арешт майна прокурором не вказано ґрунтовних правових підстав необхідності накладення арешту на вилучені речі.
Постанова слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві від 05.03.2023 року про визнання речовими доказами також не містить належного обґрунтування щодо підстав визнання вилученого майна речовими доказами та його значення для кримінального провадження.
Крім того, в матеріалах клопотання відсутня інформація як щодо власника вилученого в ході огляду місця події майна, на яке прокурор просить накласти арешт, так і власника, за згодою якого було проведено огляд місця події, - приміщення за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 41, сектор № 2, що позбавляє можливості визначити правомірність проведення огляду та призначити клопотання до розгляду у відповідності до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України за участі власника майна, а підстав для здійснення розгляду клопотання за відсутності власника, як просить прокурор, слідчий суддя не вбачає.
За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 7, 131, 132, 168, 170-172, 233 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100090000739 від 04 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повернути та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: